Ґрунтознавство з основами меліорації

Назвіть види бонітування ґрунтів.

В якому році і за якою методикою було проведено суцільне бонітування ґрунтів в Україні?

Які оціночні шкали складають при бонітування?

Як розраховують бали бонітування ґрунтів?

Охарактеризуйте замкнуту і розімкнуту шкали бонітування ґрунтів.

Який ґрунт приймають за розрахункові 100 балів при бонітуванні?

Що таке ареал екологічного оптимуму?

Скільки природно-сільськогосподарських районів виділено в Україні?

В якій послідовності проводять роботи з бонітування ґрунтів?

Які основні показники використовують для розрахунку шкал загального бонітування ґрунтів?

Як визначають валові запаси гумусу в ґрунті?

Які основні показники використовують для розрахунку шкал окремого бонітування ґрунтів?

Які показники властивостей ґрунтів використовують як поправочні коефіцієнти до основних балів бонітету?

Як визначають бали бонітету для слабокислих і кислих ґрунтів?

Як визначають бали бонітету для слаболужних і лужних ґрунтів?

Як визначають бали бонітету за вмістом мулу і фізичної глини?

Які матеріали використовують під час збору первинної інформації про природні властивості ґрунтів7

У якому порядку розробляють шкали часткового бонітування ґрунтів?

Як визначають середньозважений бал бонітування ґрунтів?

Охарактеризуйте бонітети основних типів ґрунтів Українського Полісся і Карпат.

В яких сферах використовуються матеріали бонітування ґрунтів?

11 Меліорація ґрунтів

11. 1 Загальні відомості про меліорацію

Меліорація (від лат. melioratio – поліпшення) – сукупність організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення земель.

Меліорація дає можливість змінювати комплекс природних умов (ґрунтових, гідрологічних та ін.) обширних регіонів у потрібному для господарської діяльності людини напрямі: створювати сприятливі для корисної флори і фауни водний, повітряний, тепловий та поживний режими ґрунту та режими вологості, температури і руху повітря у приземному шарі атмосфери; сприяє оздоровленню місцевості та поліпшенню природного середовища.

Меліорація (спільно з механізацією і хімізацією) – важливий чинник інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та науково-технічного прогресу в сільському господарстві, що відкриває широкі можливості для підвищення врожайності, створення міцної кормової бази, освоєння пустельних і заболочених земель. При цьому треба мати на увазі, що ефект меліорації у повній мірі проявляється тільки на фоні високої культури землеробства.

Технічний рівень меліорації визначається характером виробничих відносин, рівнем розвитку продуктивних сил країни, а також зональними умовами окремих територій і господарськими потребами.

Потреба у меліоративних заходах визначається на основі оцінки ґрунтів за ступенем заболочення, солонцюватості, особливостей гідрологічного режиму та умов рельєфу.

Задача меліорації полягає в тому, щоб покращати властивості і режим ґрунту в горизонтах ґрунтового профілю. Тому безпосереднім і основним об’єктом меліорації завжди є ґрунтовий покрив.

Найбільш поширеною є меліорація земель з несприятливим водним режимом.

Комплекс меліоративних заходів, що поліпшують несприятливий водний режим територій називають гідротехнічною або водною меліорацією, яка включає осушення перезволоження та зрошення пересушених ґрунтів.

Осушення – комплекс гідротехнічних та інших заходів по вилученню надлишкової кількості води з ґрунту та з його поверхні з метою поліпшення аерації ґрунту.

У посушливих землеробських районах, де опадів мало, а випаровуваність висока застосовують зрошення, створюючи відкриті та закриті зрошувальні системи.

Зрошення – штучне зволоження ґрунту шляхом подавання води з водного джерела з метою підвищення вологозабезпеченості рослин або промивки ґрунтів для регулювання сольового режиму.

У маловодних районах для кращого управління водними ресурсами здійснюють сезонне та багаторічне регулювання стоку річок шляхом влаштування водосховищ, а також перекидання його як в межах одного і того ж басейну, так і з одного басейну в інший. При недостатній пропускній здатності річок на окремих ділянках проводять регулювання їх русла, на знижених місцях застосовують кольматаж.

Кольматаж – спосіб штучного замулювання ґрунтів заздалегідь виготовленими ґрунтовими або глинистими суспензіями з метою зниження фільтрації води зі зрошувальних каналів, водоймищ. В основу кольматажу покладено механічну поглинальну здатність ґрунтів.

Землі з несприятливими фізичними і хімічними властивостями покращують методами агрономічної (агротехнічної) і хімічної меліорацій.

Агрономічні меліорації (агромеліорації) – комплекс заходів, направлених на покращення (зміну) рельєфу і фізичних властивостей ґрунтів (планування поверхні, регулювання водного режиму та ін.). В основу агротехнічних заходів регулювання водного режиму покладено застосування таких методів обробітку ґрунту, які збільшують кількість вологи при зменшенні її випаровування (безполицевий обробіток ґрунту із залишенням стерні на поверхні, щілювання, лункування, переривчасте борознування, комбінована оранка та ін.)

Основними заходами хімічної меліорації є вапнування кислих ґрунтів, гіпсування лужних ґрунтів, а також кислування содових солончаків. На піщаних ґрунтах вносять великі дози органічних добрив, висівають сидерати.

Сидерація – заорювання в ґрунт спеціально вирощених зелених рослин (сидератів), які збагачують його азотом і органічними речовинами.

Значні запаси торфу в районах поширення дерново-підзолистих ґрунтів Українського Полісся відкривають широку перспективу його використання для торфування ґрунтів.

Торфування проводять як внесенням чистого торфу (наприклад, у кількості 200 т/га), так і сумісно з органічними та сидеральними добривами. За рахунок торфування значно покращуються агрохімічні властивості та поживний режим мінеральних ґрунтів.

За принципом торфування можна проводити глинування, мулування піщаних ґрунтів і піскування важких ґрунтів.

Для захисту ґрунтів від вітрової ерозії, поліпшення водного режиму ґрунту застосовують агролісомеліоративні заходи. Агролісомеліорація – система лісогосподарських заходів, спрямованих на поліпшення ґрунтово-гідрологічних і кліматичних умов