Характеристика морфофункціональних особливостей хромосом та стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт (вікові та генеалогічні аспекти)

 УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГІГІЄНІЧНИЙ ЦЕНТР МОЗ УКРАЇНИ

 

 

ГУР’ЯНОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 612. 822. 3: 575. 116. 4: 616. 8-005

 

КИЇВ – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті геронтології АМН України.

Науковий керівник  доктор медичних наук Кузнєцова Світлана Михайлівна, Інститут геронтології АМН України, зав. відділенням

Офіційні опоненти:  доктор біологічних наук, професор Бердишев Генадій Дмитрович, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри,  кандидат біологічних наук Дьоміна Емма Анатоліївна, Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України, с. н. с.

Провідна установа  Інститут молекулярної біології та генетики, відділ регуляторних механізмів клітини, НАН України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 29 ” листопада 1999 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 604. 01 в Українському науковому гігієнічному центрі МОЗ України (253660, м. Київ-94, вул. Попудренка, 50).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського наукового гігієнічного центру МОЗ України (м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий 14 вересня 1999 р.

 

 

Актуальність теми. Проблема церебрального інсульту набуває все більшої медико-соціальної значимості. За останні десятиріччя у багатьох країнах світу відзначено значний зріст судинних уражень головного мозку. Інсульти та їх наслідки займають 2-3 місце серед причин смертності. На протязі місяця з моменту початку захворювання в країнах СНД помирають близько 30, а до кінця року  45-48%. З хворих, що вижили після інсульту, до трудової діяльності повертаються не більше 10-12%; 25-30% залишаються інвалідами. Церебральна патологія характеризується змінами функціональної активності ЦНС, психоемоційної сфери та часто супроводжується вираженою інвалідизацією.

Все це обумовлює актуальність вивчення факторів, що визначають формування та розвиток інсульту, а також сучасних методів його лікування і профілактики.

Інсультзахворювання зі спадковою схильністю, про що свідчать результати генеалогічних, близнюкових, популяційних досліджень [Давіденкова К. Ф., 1976, Liao D., 1997, Tuomilehto J., 1998, Frey J. L. et. al., 1998].

На даний час визначена роль стресу, нераціонального харчування, гіподинамії, куріння, вживання алкоголю в системі механізмів формування інсульту [Keli S. O. et al., 1994, Haheim L. et al., 1996, Hakim A., 1998]. До факторів ризику розвитку інсульту віднесено гіпертензію, цукровий діабет, атеросклероз, високий рівень холестерину та дисліпопротеїнемії [Дзидзінський О. Я., 1973, Інге-Вечтомов С. Г., 1980, Kwiterovich C., 1993, Margaglione M., 1998]. Виявлено залежність частоти інсультів мозку від статі, віку і таких морфологічних характеристик, як зріст та вага [Njolstad I. et al., 1996, McGlone J. et al., 1997].

Доведено роль надмірної активації вільнорадикальних окислювальних процесів в етіопатогенезі церебральних судинних розладів, що призводять до змін у ліпідному та ліпропротеїдному метаболізмі [Рєпін В. С., 1990, Ichinose A. et al., 1998].

Встановлено взаємозв’язок між ДНК-поліморфізмом генів, що відповідають за синтез аполіпопротеїнів (аро) А-I, C-III, B, E та ризиком розвитку цереброваскулярних захворювань [Цілуйко В. Й. зі співавт., Moliaka L. et al., 1998].

У системі реалізації спадкової схильності до церебрального інсульту важливою ланкою є особливості системи згортання крові [Давіденкова К. Ф. зі співавт., 1982, Pantoni L., 1998, Nishiuma S., Kario K., 1998].

Протягом останніх років активно вивчається проблема взаємозв’язку церебральних судинних захворювань з імунологічними маркерами (компонентами комплемента С3 і С4, антигенами гістосумісності HLA) [Sherrid M. et al., 1991, DeGraba T. J., 1996, Feuerstein G. Z., 1998].

Проте, наявні дані по вивченню молекулярно-генетичних основ інсульту мають переважно констатуючий характер і не характеризують рівні формування та механізми реалізації спадкової схильності до церебральної судинної патології [Park J. P. et al., 1998, Yoshida H. et al., 1998]. Між тим, розробка проблеми інсульту можлива лише при комплексному аналізі суспільно-середовищних та генетичних факторів.

Слід зазначити, що вплив різноманітних факторів ризику на патогенез інсульту переважно вивчався без урахування віку. Однак відомо, що з віком збільшується частота інсульту. Після 40 років у кожному наступному десятиріччі частота виникнення гострого порушення мозкового кровообігу зростає у 1, 5-2 рази. З віком змінюється співвідношення спадкових та середовищних факторів у формуванні основних ланок патогенезу судинної патології [Полюхов О. М., 1992, Elbaz A., Amarenzo P., 1999].

У зв’язку з цим у процесі вивчення ролі середовищних і генетичних факторів у формуванні інсульту необхідно враховувати віковий аспект.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у рамках науково-дослідної програми Інституту геронтології АМН України “Система прогнозування ступеня схильності до інсульту і розробка профілактичних реабілітаційних комплексів для осіб з високим ризиком розвитку інсульту” (шифр 00. 61. 99, № держреєстрації 0199U000644).

Мета роботи. Вивчення морфофункціональної організації хромосом, вікових особливостей функціонального стану ЦНС, ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму у хворих на інсульт з різним щодо церебральної судинної патології генеалогічним анамнезом.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити слідуючі завдання:

1. Вивчити особливості морфофункціональної організацї хромосомного апарату (за даними дослідження хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину