Характеристика морфофункціональних особливостей хромосом та стану біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт (вікові та генеалогічні аспекти)

Предмет:

Біологія

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

31

Мова:

Українська

Оцінка:

на 32% збільшена концентрація у крові тригліцеридів та на 20% знижений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХЛ-ЛПВЩ), ніж у хворих з необтяженим сімейним фоном. Низький рівень ХС-ЛПВЩ є окремим фактором ризику виникнення судинної патології, тому наявність гіпоальфахолестеринемії у хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом свідчить про існування у них певного ступеня ризику відносно інсульту. Крім того, у хворих чоловіків з обтяженим генеалогічним анамнезом у 1, 4 рази вищий коефіцієнт атерогенності, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом. У жінок 45-59 років не виявлено достовірних відмінностей у рівні цих показників, хоча є тенденція до збільшення рівня тригліцеридів та коефіцієнта атерогенності у хворих зі спадковою обтяженістю.

Генеалогічні відмінності більшою мірою проявляються при зростанні віку обстежуваних. У віці 60-74 років як у хворих чоловіків, так і у жінок з обтяженим сімейним фоном, окрім відмінностей по вище названим показникам, спостерігається збільшення на 25% концентрації фосфоліпідів та на 20% апоВ-складових ліпопротеїдів порівняно з хворими протилежної генеалогічної групи, що теж свідчить про наявність атерогенної ситуації в організмі.

Така ж закономірність, однак виражена в меншій мірі, виявлена у хворих чоловіків та жінок і у віці 75-85 років.

Відсутність більш виражених змін у старечому віці свідчить про те, що у цьому віці генеалогічні відмінності деякою мірою стають менш помітними.

Таким чином, аналіз вивчених показників ліпідного та ліпопротеїдного метаболізму свідчить про безсумнівний вплив генетичних факторів на розвиток церебральної судинної патології у хворих похилого та старечого віку. Це вказує на необхідність своєчасного виявлення дисліпопротеїнемій у осіб, що мають спадкову обтяженість щодо церебральної судинної патології.

Для визначення ролі генетичних факторів у формуванні та перебігу інсульту цікаво було вивчити клініко-функціональні особливості його оформлення у осіб з різним ступенем спадкової обтяженості. З цією метою у хворих різних віку та статі було проведено аналіз результатів комплексного обстеження за даними історій хвороби.

У хворих чоловіків та жінок з обтяженим генеалогічним анамнезом протягом усіх вікових періодів (45-59, 60-74, 75-85 років) вища частота супутніх захворювань (p<0, 01) (гіпертонії у 1, 25-2 рази, ішемічної хвороби серця у 2-3 рази, цукрового діабету у 3-4 рази, облітеруючого ендартеріїту у 2-3 рази) порівняно з частотою цих захворювань у хворих, що мають необтяжений генеалогічний анамнез.

У хворих чоловіків з обтяженим сімейним фоном більш виражений ступінь неврологічних порушень (у 2-3, 5 рази, p<0, 01) порівняно з чоловіками проти-лежної генеалогічної групи, і з віком ступінь неврологічного дефекту зростає, у той час як у хворих жінок не виявлено генеалогічних відмінностей по ступеню формування неврологічних порушень. Існування статевих відмінностей у перебігу інсульту підтверджують дані К. Ф. Давіденкової про більш значну роль генетичних факторів у виникненні серцево-судинних захворювань, зокрема церебрального інсульту, у чоловіків [Даві-денкова К. Ф. зі співавт., 1976].

ВИСНОВКИ

1. У хворих на інсульт зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією встановлено деякі особливості асоціативної поведінки акроцентричних хромосом, що характеризуються більш низькою частотою клітин з асоціаціями, ніж у здорових, і перевагою в асоціаціях хромосом групи D  у віці 45-59 років та групи G  у ві-ці 60-74 роки.

2. Для хворих на інсульт з обтяженим генеалогічним фоном характерні особливості варіантів хромосомного поліморфізму по С-гетерохроматину:

а) у хворих обох статей нижча варіабельність абсолютних розмірів С-сегментів на 9-й, 16-й і сумарних розмірів С-сегментів на 1, 9 та 16 хромосомах, ніж у здорових;

б) у хворих жінок ступінь вираженості гетероморфізму С-сегментів на гомологах 16-ї хромосоми менший, варіабельність середніх відносних розмірів С-сегмента на 9-й хромосомі нижча, ніж у здорових, та відмічено позитивну кореляцію розмірів С-сегментів гомологів 1 та 16-ї хромосом;

в) у чоловіків, що перехворіли на інсульт, відносні розміри С-сегмента на 1-й хромосомі та середні відносні розміри С-сегмента на 1-й хромосомі менші, Y-хромосома коротша (по Y/F індексу) і С-сегмент на ній менший, ніж у здорових;

г) встановлено відмінності у розподілі варіантів довжини Y-хромосоми (по Y/F індексу) між групами хворих та здорових чоловіків. У хворих частіше спо-стерігаються варіанти Y-хромосоми, менші і такі, що не перевищують за роз-міром хромосоми групи G, тоді як у здорових вища частота варіантів Y-хромосоми, що перевищують хромосоми G та F груп.

3. Вікові зміни біоелектричної активності головного мозку у хворих на інсульт з обтяженим і необтяженим генеалогічним анамнезом мають статеві особливості. У чоловіків середнього віку (45-59 років) більш низька частота -ритму та вужчий діапазон реактивності мозку характерні для хворих зі спадковою обтяженістю. У похилому віці (60-74 роки) генеалогічні ЕЕГ-відмінності незначні, а у старечому (75-85 років)  більш виражені зміни параметрів ЕЕГ спостерігаються у хворих з необтяженим генеалогічним фоном. У жінок у віці від 45 до 85 років більш виражені зміни частотно-амплітудних параметрів ЕЕГ та реактивності мозку характерні для хворих зі спадковою обтяженістю церебральною судинною патологією.

4. У хворих з обтяженим генеалогічним анамнезом частіше, ніж у хворих з необтяженим генеалогічним анамнезом, відбувається ураження правої півкулі мозку. Це, можливо, свідчить про те, що спадкова схильність до церебральної судинної патології частіше реалізується інсультом у правій півкулі.

5. В результаті частотно-інтегративного аналізу ЕЕГ у хворих на інсульт середнього та похилого віку