Характеристика осередку ураження у хворих у гострому періоді мозкового інсульту на підставі комп'ютерно – електроенцефалографо – томографічних досліджень

У першій групі з МІІ високозначущими ознаками були критерії ЕЕГ-патерну: порушення зональних відмінностей, зсув спектру амплітуди убік повільнохвильової активності (100, 0%), зміна реакції засвоєння нав'язаних ритмів низької та високої частоти, представленої переважно в тета-діапазоні, КТ-параметр, що свідчив про осередок гіподенсивного характеру (92, 9%), клінічні симптоми: важкий і украй важкий стан хворого, руховий дефіцит у вигляді геміплегії з млявим м’язовим тонусом, розлад погляду (78, 6%), дебют захворювання, представлений поєднанням загальмозкового й осередкового синдромів (71, 4%). Ідентичний відсоток значущості мав такий КТ-параметр, як супракапсулярна локалізація осередку МІІ з розвитком тотального набряку мозку (71, 4%). Менш значущими ознаками були: прогредієнтний перебіг гострого періоду інсульту, порушення функції дихання, патологічні пірамідні симптоми, помірна вираженість менінгеального синдрому (57, 1%). Аналіз гістограми впливу свідчив про найбільш високу значущість ознак ЕЕГ-патерну.

Дослідження гістограми впливу ознак другої групи хворих з МІІ виявило високу значущість таких ознак, як КТ-параметри – відсутність латерального зсуву й наявність генералізованого набряку мозку (78, 6%), ЕЕГ-ознака – переважання хвиль тета-діапазону у зоні осередку МІІ. Значущими клінічними симптомами були такі: окорухові порушення, помірна вираженість менінгеального синдрому, відсутність вітальних порушень, відносно благополучний кінець гострого періоду МІІ, але з мінімальним відновленням осередкового неврологічного дефіциту (64, 3%), також субкортикальна локалізація й обсяг осередку ураження в межах 20 40 см3 (за даними КТ)  (53, 6%).

Таким чином, клініко-КТ-ЕЕГ зіставлення у хворих другої групи з МІІ характеризувались вираженим поліморфізмом. Найбільшу значущість мало сполучення клінічних симптомів, які засвідчували переважно осередковий характер патологічного процесу.

Аналіз гістограми впливу ознак у хворих третьої групи з МІІ вперше показав високу значущість клінічних ознак, таких як синхронність окуло-цефалічних симптомів (100, 0%), відсутність порушення функції дихання (98, 2%), відсутність зіничних порушень і менінгеального синдрому (92, 7%), КТ ознака – відсутність латерального зсуву, ЕЕГ-критерії: стан реакції засвоєння нав'язаних ритмів низької частоти в альфа-діапазоні (90, 9%), відсутність гіперсинхронізованої активності (87, 3%), наявність когерентності в межі однієї частки мозку, що поєднувалося з іншими значущими клінічними симптомами, такими як дебют захворювання переважно з осередкового синдрому (80, 0%), відсутність менінгеального синдрому (74, 6%), наявність ясної свідомості (63, 6%). З описаними ознаками корелював такий КТ-параметр, як наявність перифокального набряку в зоні ішемічного розм'якшення мозку.

Отже, у пацієнтів цієї групи гістограма впливу свідчила про переважання осередкового неврологічного синдрому над загальномозковим і про слабку вираженість змін ЕЕГ-патерну і даних КТ.

Проведене дослідження гістограми впливу ознак у хворих першої групи з МГІ виявило, що найбільш значущими були такі ознаки: гіперденсивний характер змін щільності речовини мозку, різко виражений транстенторіальний зсув (83, 3%)  (за даними КТ), наявність фокусу патологічної активності, представленого переважно в тета-діапазоні (за даними КЕЕГ), а також такі клінічні симптоми, як темп розвитку МГІ (гострий і блискавичний), важкий і украй важкий стан хворих (83, 3%), наявність артеріальної гіпертензії як основного судинного захворювання, виражений менінгеальний синдром, м'язово-дистонічний синдром, прогредієнтний перебіг захворювання з летальним кінцем. Меншу значущість мали такі ознаки: величина когерентності повільнохвильової активності, представлена у двох і більше частках мозку, значна дезорганізація альфа-ритму з дуже низькою його амплітудою (10 15 мкВ), зсув прозорої перегородки більше, ніж на 5 мм, а також клінічні симптоми: високі цифри артеріального тиску (більше 200/90 100 мм рт. ст.), вітальні порушення за типом тахіпное і диханням Чейн Стокса, виражені окорухові порушення, серед яких мала місце розбіжна косоокість (66, 7%) ; глибокі порушення свідомості (сопор, кома) і КТ ознака – обсяг осередку геморагії більше 60 см3 (66, 7%).

Таким чином, проаналізована гістограма свідчила про високу значущість ознак, обумовлених залученням у патологічний процес ростральних структур стовбура мозку з ураженням як специфічних, так і неспецифічних його систем. Деякі дисоціації у структурі клініко ЕЕГ зіставлень, на наш погляд, були обумовлені наростаючим тотальним набряком мозку, що і корелювало з дифузними ЕЕГ ознаками.

Дослідження гістограми впливу ознак у хворих другої групи з МГІ довело високу значущість (100, 0%) КТ параметра – гіперденсивний характер змін щільності речовини мозку і ЕЕГ критерію – наявність фокусу патологічної активності у вигляді дезорганізованої активності з переважанням середньоамплітудного (до 75 мкВ) і низькочастотного альфа ритму, що свідчило про осередковий характер змін біоелектричної активності мозку. З інших ознак, які мають високу значущість, виявлені клінічні симптоми: окорухові розлади, дебют захворювання з появи загальмозкового синдрому в сполученні з осередковим; відсутність вітальних порушень; нерізко виражений менінгеальний синдром (65, 6%), геміплегія, сприятливий кінець з визначеним зменшенням осередкового неврологічного дефіциту, а також параметри ЕЕГ патерну: міжпівкульова асиметрія, представлена в тета діапазоні (53, 1%) ; зсув спектру амплітуди у бік повільнохвильової активності, наявність альфа-активності в перифокальних осередку зонах. Кореляційна залежність спостерігалася і з такими КТ – ознаками, як наявність осередку латерального крововиливу (59, 4%) і мінімально виражений транстенторіальний зсув (56, 3%).

Таким чином, аналіз цієї гістограми показав переважання осередкових порушень, а також відсутність змін неспецифічних систем мозку, що й обумовлювало відносно сприятливий перебіг гострого періоду інсульту.

Аналіз гістограми впливу ознак у хворих третьої групи з МГІ свідчив про те, що найбільш високозначущими були клінічні критерії: відсутність вітальних порушень (100, 0%), відсутність окорухових розладів, слабко виражений менінгеальний синдром (90, 9%), регрес загальномозкового й