Характеристика осередку ураження у хворих у гострому періоді мозкового інсульту на підставі комп'ютерно – електроенцефалографо – томографічних досліджень

Об'єктивність прогнозування обумовлена достовірними неклінічними критеріями, такими як структура нейровізуалізації й ЕЕГ-патерну. Дослідження останнього підтвердило його значні кореляції з клінічною структурою захворювання й емпіричним прогнозом і виявило істотні закономірності.

Таким чином, проведене комплексне клінічне, комп’ютерно-електроенцефалографічне, комп’ютерно-томографічне дослідження у динаміці гострого періоду МІ півкульової локалізації виявило нові, практично невивчені зміни ЕЕГ-патерну, що дозволило розробити уніфіковану градацію хворих на клінічні групи МІ. Коректність цього розподілу підтверджена як сучасними методами статистики, так і клініко-нейровізуалізаційними зіставленнями. Розроблена градація значно розширює уявлення про клініко-морфо-нейрофізіологічну структуру МІ, дозволяє забезпечити швидку, об'єктивну його діагностику і, на наш погляд, дає можливість у подальшому впливати на проведення адекватної терапії.

 

 

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – розробка критеріїв діагностики, прогнозу перебігу гострого періоду мозкового півкульового інсульту на підставі клінічного, комп’ютерно-електроенцефалографічного й комп’ютерно-томографічного дослідження головного мозку.

У хворих з ішемічним інсультом переважання осередкового синдрому над загальномозковим (62, 9%) корелює з параметрами ЕЕГ-патерна, які відображають дисфункції мезенцефало-діенцефальних структур стовбура мозку. У хворих на геморагічний інсульт переважання загальномозкового синдрому над осередковим (55, 1%) корелює з параметрами ЕЕГ патерна, які відображають дисфункції ростро каудальних структур стовбура.

ЕЕГ-патерн у хворих з капсулярно-супракапсулярною локалізацією осередку ішемічного розм’якшення мозку (14, 4%) великого обсягу (60 см3 і більше) із тотальним і генералізованим набряком мозку, вираженим транстенторіальним і латеральним зсувом характеризується значним переважанням дифузних змін над осередковими, порушенням зональних відмінностей, появою альфа-подібної активності в передньо-базальних утвореннях мозку, відсутністю реакції засвоєння нав’язаних ритмів різної частоти.

ЕЕГ-патерн у хворих з субкортикально-супракапсулярною локалізацією осередку ішемічного інсульту (28, 9%) середнього обсягу (20-40 см3) із вираженим перифокальним набряком мозку характеризується переважанням осередкових змін над дифузними, наявністю фокусу патологічної активності в ураженій півкулі, величиною когерентності у межі двох-трьох часток мозку, наявністю хвиль альфа-, бета-діапазону біля осередку ураження.

Пограничний тип ЕЕГ-патерну характерний для хворих з кортикально-субкортикальною локалізацією осередку ішемічного ураження (56, 7%) малого і середнього обсягу (20-25 см3) з перифокальним набряком мозку й відсутністю компресії стовбурних структур.

Структура ЕЕГ-патерну у хворих з геморагічним інсультом із капсулярно-субкапсулярною локалізацією (12, 2%) великого обсягу (60 см3 і більше), генералізованим набряком мозку і вираженим транстенторіальним і латеральним зсувом характеризується дифузною повільнохвильовою активністю, депресією альфа-ритму, наявністю когерентності повільнохвильової активності в межі трьох і більше часток мозку, появою нерегулярної гіперсинхронізації, відсутністю реакції засвоєння ритмів.

Структура ЕЕГ-патерну у хворих з латеральним крововиливом (65, 3%) середнього обсягу (20 40 см3) із перифокальним та генералізованим набряком мозку, незначно вираженим транстенторіальним і латеральним зсувом характеризується наявністю фокуса патологічної активності в ураженій півкулі мозку, гіперсинхронізованої активності у передніх відділах, переважанням хвиль альфа-, тета-діапазону по міжпівкульовій асиметрії.

Десинхронізований тип ЕЕГ з нормальними або згладженими зональними відмінностями, когерентність у межі однієї частки мозку, відсутність гіперсинхронізованої активності, реакція засвоєння ритмів у хвилях альфа-, бета-діапазону характерні для хворих із лобарно-латеральною локалізацією осередку геморагії (22, 4%) малих розмірів (до 20 см3) без ознак транстенторіального і латерального зсуву.

Використання комп’ютерної електроенцефалографії дозволяє підвищити якісний рівень діагностики гострого періоду мозкового інсульту і дає можливість більш достовірно прогнозувати варіанти його перебігу й кінця. Проведення комплексного клінічного, комп’ютерно-електроенцефалографічного і комп’ютерно-томографічного дослідження дозволяє прогнозувати відновлення функції довільної моторики й мовлення.

 

 

1. Кузнецов Д. А. Значение комплексной диагностики в остром периоде мозгового ишемического инсульта полушарной локализации // Вісник проблем біології і медицини. – 2001. – № 1. – С. 57 – 62.

2. Кузнецов Д. А. Применение комплексной диагностики в остром периоде мозгового геморрагического инсульта полушарной локализации // Вісник проблем біології і медицини. – 2001. – № 2. – С. 71 – 75.

3. Кузнецов Д. А. Значение компьютерной электроэнцефалографии в оценке тяжести течения мозгового ишемического инсульта полушарной локализации // Український вісник психоневрології. – 2001. – Т. 9, № 2 (27). – С. 61 – 62.

4. Кузнєцов Д. А. Клініко – КТ зіставлення у гострому періоді мозкового півкульового ішемічного інсульту (на підставі виявлення тісноти зв’язку між клінічними симптомами та параметрами комп’ютерної томографії головного мозку з використанням прикладної математичної статистики) // Медичні перспективи. – 2001. – Т. VI, ч. 1, № 3. – С. 29 – 32.

5. Кузнецов Д. А. Клинический случай корковой слепоты, обусловленной двусторонним инфарктом затылочных долей мозга // Медицина сегодня и завтра. – 2001. – № 3. – С. 70 – 72.

6. Кузнецов Д. А. Клинико – КТ сопоставления в остром периоде мозгового полушарного геморрагического инсульта (на основании выявления тесноты связи между клиническими симптомами и параметрами компьютерной томографии головного мозга с использованием прикладной математической статистики) // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. – 2001. – Т. 137, ч. 3. – С. 87 – 91.

7. Козёлкин А. А., Кузнєцов Д. А. Особенности ЭЭГ-паттерна у больных в остром периоде мозгового полушарного инсульта при наличии в клинической структуре заболевания судорожного синдрома // Український вісник психоневрології. –