Характеристика осередку ураження у хворих у гострому періоді мозкового інсульту на підставі комп'ютерно – електроенцефалографо – томографічних досліджень

 

Таким чином, виявлена тіснота зв'язку між клінічними симптомами й параметрами ЕЕГ патерну свідчила на користь складних морфо-функціональних взаємовідносин, які виникають у результаті МІІ. Не виключається також можливість того, що на ЕЕГ-патерн впливали структурні взаємовідносини супра- і субтенторіальних утворень мозку і неоднакове залучення в патологічний процес специфічних і неспецифічних систем мозку.

Цим же способом проведене вивчення тісноти зв'язку між клінічними ознаками МГІ, критеріями КТ і параметрами ЕЕГ-патерну. Висока тіснота зв'язку з таким КТ-критерієм, як локалізація осередку ураження, виявлена з групою клінічних симптомів: темп розвитку інсульту, стан свідомості, розлад погляду, менінгеальний синдром, перебіг гострого періоду захворювання, вітальні розлади, патологічні пірамідні симптоми, стан хворого. Такий КТ-критерій, як вираженість набряку мозку в зоні внутрішньомозкового крововиливу, мав найбільш високу тісноту зв'язку з більшістю клінічних ознак: стан хворого, ступінь порушення функції свідомості, перебіг та кінець гострого періоду МГІ (табл. 2).

 

Таблиця 2

Критерії тісноти зв'язку (за величиною кореляційного коефіцієнта Пірсона) між основними клінічними ознаками гострого періоду МГІ, критеріями КТ і параметрами ЕЕГ-патерну у хворих із МГІ

Клінічна структура гострого періоду мозкового півкульового геморагічного інсульту Критерії КТ і параметри ЕЕГ-патерну

6 8 10 11 14 18 23Б 27 28

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

0, 653 0, 467 0, 607 0, 389 0, 753 0, 628 0, 540 0, 657 0, 586 30

0, 590 0, 481 0, 660 0, 407 0, 505 0, 533 0, 491 0, 588 0, 575 32

0, 427 0, 613 0, 628 0, 451 0, 465 0, 503 0, 463 0, 717 0, 683 33

0, 577 0, 695 0, 766 0, 612 0, 641 0, 533 0, 574 0, 702 0, 702 34

0, 385 0, 557 0, 640 0, 473 0, 486 0, 413 0, 575 0, 636 0, 703 35

0, 494 0, 460 0, 540 0, 456 0, 563 0, 525 0, 337 0, 369 0, 461 40

0, 526 0, 527 0, 583 0, 413 0, 527 0, 463 0, 357 0, 514 0, 471 41

0, 558 0, 284 0, 634 0, 346 0, 637 0, 549 0, 374 0, 594 0, 458 42

0, 426 0, 366 0, 556 0, 345 0, 496 0, 387 0, 197 0, 389 0, 237 44

0, 499 0, 535 0, 608 0, 465 0, 551 0, 480 0, 252 0, 575 0, 441 45

0, 460 0, 416 0, 598 0, 448 0, 569 0, 510 0, 257 0, 582 0, 385 46

Примітка. Нумерація ознак згідно з порядковими номерами протоколу обстеження хворих: 6 – темп розвитку інсульту; 8 – стан хворого; 10 – стан свідомості; 11 – функція дихання; 14 – характеристика погляду; 18 – м'язово-дистонічний синдром; 23 Б – симптом Керніга; 27 – перебіг гострого періоду інсульту; 28 – кінець гострого періоду інсульту; 31 – локалізація осередку ураження; 32 – обсяг осередку ураження; 33 – вираженість набряку мозку; 34 – транстенторіальний зсув структур мозку; 35 – латеральний зсув структур мозку; 40 – ритм, який переважає по міжпівкульовій асиметрії; 41 – вираженість когерентності; 42 – гіперсинхронізована активність; 44 – переважання ритмів, які локалізуються перифокально осередку ураження; 45 – стан реакції засвоєння нав'язаних ритмів низької частоти; 46 – стан реакції засвоєння нав'язаних ритмів високої частоти.

 

Вивчення клініко-ЕЕГ зіставлень за допомогою кореляційного коефіцієнта Пірсона при МГІ (табл. 2) показало високий зв'язок з такими симптомами: темп розвитку інсульту, стан хворого, порушення вітальних функцій, окуло-цефалічні феномени, розлади функції погляду, косоокість, м'язово-дистонічний синдром, патологічні пірамідні симптоми, менінгеальний синдром, перебіг і кінець гострого періоду МГІ. Наведені результати досліджень тісноти зв'язку свідчили про складні морфо-функціональні взаємовідносини, які мають надзвичайно індивідуалізований характер.

Проведено дослідження перебігу гострого періоду інсульту в аспекті його прогнозування з детальним вивченням факторів, які приводять до несприятливого кінця, регресу загальмозкового й осередкового синдромів (рухового й мовного дефіциту). Несприятливий прогноз із летальним кінцем у пацієнтів з МІІ характеризувався значно вираженими осередками розм'якшення мозку (більше 60 см3) із залученням у патологічний процес двох або трьох анатомічних часток мозку, що супроводжувалося тотальним набряком мозку й наявністю транстенторіального зсуву – уклиненню під намет мозочка і надалі уклиненню у великий потиличний отвір. Клінічна структура завжди характеризувалась сполученням осередкового синдрому з грубим дефіцитом рухової й мовної функції зі значно вираженим загальмозковим синдромом, у структурі якого переважали нерізко виражені дисфункції ростральних структур стовбура мозку, із подальшою їх екзацербацією. Цей факт завжди супроводжувався появою дисфункцій каудальних утворень стовбура мозку, погіршенням і трансформацією порушень дихання, що і приводило до летального кінця інсульту. Критерієм несприятливого прогнозу були і параметри ЕЕГ-патерну, які характеризувались редукцією альфа-ритму, дезорганізацією альфа-активності у структурі дезорганізованого типу ЕЕГ, появою хвиль дельта-діапазону. Критерієм несприятливого прогнозу була поява значно вираженої гіперсинхронізованої активності в ураженій півкулі мозку і реакції