Історія української культури

Мистецтву Античних міст Північного Причорномор’я властиві багато рис, характерних для всієї художньої культури античного миру. Міста мали регулярне планування в культових і суспільства, спорудах застосовувався ордер, був поширений тип житлового будинку з перистилем. З Греції в Античні міста Північного Причорномор’я широко ввозилися різноманітні художні вироби – скульптура, дрібна пластика, геми, прикрашені розписом вази. В той же час мистецтво, що створювалося в Античних містах Північного Причорномор’я, відзначено ознаками місцевої своєрідності. В ньому знайшли віддзеркалення життя навколишніх народів (скіфів, синдов, меотов і ін.), їх релігійні уявлення і ритуали. На відміну від метрополії, про рівень наукових і науково-технічних знань в колоніях Північного Причорномор’я ми маємо лише опосередковані відомості. Можна лише припустити, що всі наукові досягнення античного світу були відомі в колоніях і широко застосовувались на практиці. Про це свідчить, насамперед, високий рівень інженерно-будівельного мистецтва, застосування оригінальних засобів та матеріалів. Використання великих ретельно оброблених кам’яних блоків, архітравів, колон, що могло бути можливим лише за умови застосування спеціальних механізмів. Відомі в колоніях медичні інструменти, аналогічні знахідкам в метрополії. Вони були виявлені в ранніх шарах Березанського поселення, в елліністичному Пантікапеї, римському Херсонесі. Є відомості про застосування греками лікування грязями. Можна говорити і про розвиток гуманітарних наук у Північному Причорномор’ї. У ІІІ ст. до н. е. в Херсонесі мешкав історик Сіріск. Він зібрав і опрацював розповіді про чудеса богині Діви і одночасно висвітлив політичну історію міста. Сіріск був увінчаний золотим вінком і удостоєний почесного декрету Про діяльність вчених, які походили з Північного Причорномор’я, відомо у метрополії. З Ольвії походив філософ ІІІ ст. до н. е. Біон. Боспоритом або ольвіополітом за походженням був Сфер – філософ стоїчної школи і автор політичних творів „Про лаконську політику” і „Три книги про Лікурга і Сократа”. Ольвіополітом в Греції називали софіста і історика Посідонія, що говорить, звичайно, про його походження. Велика кількість написів на посуді, в тому числі й на ліпному, предметах туалету, черепиці, свинцевих пластинах свідчить, що основна маса грецького суспільства у Північному Причорномор’ї була знайома з грамотою. А це означає, що в колоніях існувала, принаймні, початкова освіта, доступна населенню. Про розвиток літературної творчості в північно-причорноморських державах свідчать лише лапідарні написи, переважно надмогильні епітафії. Їх автори були знайомі з ліричною і епічною поезією. Шанували Гомера і майже всі знали „Іліаду”. Згадуються і місцевих поетів, які читали свої вірши перед битвами. Згадуються комічні актори або комедіографи. 

Значного розвитку досягла музична культура. Населення охоче відвідувало виступи приїжджих музикантів. Були в причорноморських містах і власні професіональні музиканти. Судячи з написів, скульптури, живопису та зображень на монетах, тут поширилися ліри, флейти, труби, кіфари. Музиканти Північного Причорномор’я були відомі і за його межами. Популярністю користувалися також театральні вистави. Відомо про існування театрів в Ольвії, Херсонесі та Пантікапеї. Крім постановки п’єс, у театрах також відбувалися виступи музикантів. Великого значення в грецькому суспільстві надавалося фізичному вихованню. У написах згадується і багато видів спорту: біг, метання диска, списа та м’яча, гімнастика, кулачний бій, плавання, кидання аркана, кінні змагання, а також змагання з п’ятиборства. Значного розвитку досягло мистецтво стрільби з лука. 

 Скульптура. Цей вид мистецтва був надзвичайно популярний в античному світі. Статуї, бюсти, рельєфи прикрашали площі, храми. Скульптури зображали шанованих населенням богів і героїв, видатних державних діячів і громадян за їх заслуги перед містом. Дуже популярними в Північному Причорномор’ї були невеликі глиняні статуетки – теракоти. Виготовлялись теракоти у формах, а дороблялись вручну, при цьому вносились деякі місцеві елементи. Потім теракоти випалювались і розфарбовувались. Майстерню, в якій виготовляли теракоти, розкопано в Херсонесі. Деякі форми з неї були зліпками з привезених з метрополії статуеток. Живопис. Про розвиток живопису у північно-причорноморських колоніях дають уявлення фрескові розписи на стінах гробниць, громадських та багатих житлових будинків. Фрески писали по сирій вапняковій штукатурці, але в ряді випадків розпис наносився на кам’яні поверхні стін і стелі. І ст. н. е. датуються фрески так званого склепу Деметри, відкритого в Керчі у 1835 р. Вони присвячені міфу про викрадення Кори – дочки Деметри – богом підземного царства Плутоном. Квітковий стиль в розписах склепів побутував з V ст. до н. е. і до кінця античності. До більш раннього часу відноситься так званий структурний стиль, що складається з декоративних елементів, які підкреслюють структуру стін. також поширюється розпис в інкрустаційному стилі, який, значною мірою, близький до структурного і характеризується прямокутними полями, колами, ромбами, вписаними одне в інше – коло вписувалось в ромб, мале коло в більше і т. д. Кожна фігура фарбувалась в інший колір. Мозаїка. Мозаїчні візерунки та картини у Північному Причорномор’ї робились з кольорових гальок, викладених у вапняковому розчині. Кращі мозаїки відкрито в Ольвії та Херсонесі. В одному з ольвійських будинків ІІІ-ІІ ст. до н. е., поблизу