Класифікація психолого-діагностичних процедур

Бесіда включається як додатковий метод у структуру експерименту на першому етапі, коли дослідник збирає первинну інформацію про випробуваного, дає йому інструкції, мотивує і т. д., і на останньому етапі – у формі постекспериментального інтерв'ю. Дослідники розрізняють клінічну бесіду, складову частину «клінічного методу», і цілеспрямоване опитування «віч-на-віч» – інтерв'ю.

Зміст бесід можна протоколювати цілком або вибірково залежно від конкретних цілей дослідження. При складанні повних протоколів бесід зручно користуватися магнітофоном.

Дотримання всіх необхідних умов проведення бесіди, включаючи збір попередніх даних про випробуваного, робить цей метод дуже ефективним засобом психологічного дослідження, тому бажано, щоб бесіда проводилася з урахуванням даних, отриманих за допомогою таких методів, як спостереження й анкетування. У цьому випадку в її мету може входити перевірка попередніх висновків, які випливають з результатів психологічного аналізу й отриманих при використанні даних методів первинного орієнтування в досліджуваних психологічних особливостях випробуваних.

 

 

В американській науковій літературі прийнято вживати термін «архівний метод» для таких досліджень, проводячи які психолог не вимірює і не спостерігає актуальної поведінки випробуваного, а аналізує щоденникові записи і замітки, архівні матеріали, продукти трудової, навчальної чи творчої діяльності і т. д. Вітчизняні психологи використовують інший термін для позначення цього методу. Найчастіше його визначають як «аналіз продуктів діяльності» або праксиметричний метод.

Як об'єкт дослідження при використанні методу вивчення продуктів діяльності можуть виступати різноманітні продукти творчості випробуваних (вірші, малюнки, різні вироби, щоденникові записи, шкільні твори і т. д.). Застосовуючи цей метод, можна аналізувати не тільки змістовні, але і формальні характеристики об'єкта вивчення.

Наприклад, найбільш розповсюдженим методом вивчення продуктів діяльності учнів у школі є вивчення шкільних творів. Цей метод (як і метод індивідуальної бесіди) дає багатий психологічний матеріал щодо індивідуальних і вікових особливостей учнів. Завдяки використанню цього методу, змінюючи лише теми творів, учитель за порівняно короткий час може зібрати масовий якісний матеріал про різні особливості учнів. Результати використання цього методу (поряд з результатами спостереження і бесід) можуть дати цінний матеріал для складання питань різних анкет.

Аналіз продуктів діяльності – метод, широко розповсюджений в історичній психології, а також в антропопсихології та психології творчості. Для останньої він є одним з основних, оскільки особливість творчого продукту саме і полягає в його унікальності.

Аналіз продуктів діяльності надає важливий матеріал для клінічних психологів: при визначених захворюваннях (шизофренії, маніакально-депресивному психозі і т. д.) різко змінюється характер продуктивності, що виявляється в особливостях текстів, малюнків, виробів хворих.

Широке розповсюдження в психології особистості, психології творчості й історичній психології набув біографічний метод, у ході якого вивчаються особливості життєвого шляху однієї особистості або групи людей.

 

 

До різновидів «архівного методу» відноситься також техніка контент-аналізу. Контент-аналіз являє собою один з найбільш розроблених і суворих методів аналізу документів. Дослідник виділяє одиниці змісту і диференціює отримані дані. Цей метод розповсюджений не тільки в психології, але й інших соціальних науках. Особливо часто він використовується в практичній психології, психології реклами і комунікацій. Розробка методу контент-аналізу пов'язана з іменами Г. Лассуела, Ч. Осгуда і Б. Берельсона. Стандартними одиницями при аналізі тексту в контент-аналізі є:

- слово (термін, символ) ;

- судження або закінчена думка;

- тема;

- персонаж;

- автор;

- цілісне повідомлення.

 

 

Даний дослідницький метод не може бути втілений у якійсь одній методиці. Він є синтетичним методом і конкретизується в сукупності найрізноманітніших неекспериментальних (а іноді й експериментальних) методик. Монографічний метод використовується, як правило, для глибокого ретельного і тривалого вивчення вікових і індивідуальних особливостей окремих випробуваних з фіксацією їх поведінки, діяльності і взаємин з навколишніми у всіх основних сферах життя.

При цьому дослідники прагнуть, виходячи з вивчення конкретних випадків, виявити загальні закономірності будови і розвитку тих чи інших психічних явищ.

Здебільшого у психологічних дослідженнях використовується не один який-небудь один, а цілий набір різних методів, які взаємно контролюють і доповнюють один одного.

 

 

До діагностичних дослідницьких методів відносяться різні тести, тобто методи, що дозволяють досліднику давати кількісну кваліфікацію досліджуваному явищу, а також різні прийоми якісної діагностики, за допомогою яких виявляються, наприклад, різні рівні розвитку психологічних властивостей і характеристик випробуваних.

Тестові методики

Тест (від англ. test – проба, іспит) – стандартизоване завдання, результат виконання якого дозволяє виміряти психологічні характеристики випробуваного. Таким чином, метою тестового дослідження є іспит, діагностика визначених психологічних особливостей людини, а його результатом – кількісний показник, який співвідноситься з раніше встановленими відповідними нормами і стандартами.

Використання визначених і конкретних тестів у психології найбільш чітко виявляє загальні теоретичні установки дослідника і всього дослідження. Так,