Клініко-морфологічні особливості формування фето-плацентарної недостатності у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитовидної залози

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П. Л. ШУПИКА

 

АБДУЛВАХАБ ДАРВИШ ФАХИМ

 

УДК: 618. 3/4: 616. 441 – 006 – 63

 

КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФЕТО-ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ З ЕУТИРЕОЇДНОЮ ГІПЕРПЛАЗІЄЮ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

 

14. 01. 01- акушерство та гінекологія

 

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

 

Київ – 2004

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Медичному інституті Української асоціації народної медицини МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ Украiни, завідувач кафедри акушерства та гінекології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Камінський Вячеслав Володимирович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач акушерського відділення екстрагенітальної патології вагітних.

Провідна установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться “11” __03__ 2005 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 613. 02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 1, Київський обласний центр охорони здоров’я матері та дитини, 9 поверх, аудіторія).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

 

 

Актуальність теми. Взаємозв’язок захворювань щитовидної залози (ЩЗ) і репродуктивної системи неодноразово доведений чисельними дослідженнями (О. О. Трушкевич, 2001; Л. М. Гріндей, 2002; Н. Б. Зелінська, 2002). Збільшення частоти захворювань ЩЗ в останні роки, зокрема в молодих жінок, зумовлює закономірне збільшення кількості вагітних з цією патологією Н. Н. Беликова, А. А. Яковлева, 1995; О. В. Макаров и соавт., 1997; З. Ш. Гилязутдинова, 1997). Це пов’язано також з тим, що жінки в 10 – 17 разів частіше порівняно з чоловіками страждають захворюваннями ЩЗ, а навантаження на цей орган різко збільшується під час вагітності. Зростання передусім субклінічних форм патології пов’язане зі зміною в останні два десятиріччя екологічної та радіологічної обстановки, а також зміною характеру харчування (вживання продуктів моря, м’яса та молочних продуктів, зміст йоду в яких відносно високий, знизилося у 10 разів).

Захворювання ЩЗ негативно впливають на перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду як для матері так і для плода. Збільшується ризик невиношування, частота ранніх та пізніх гестозів, анемій, збільшується відсоток кровотеч під час пологів і в післяпологовому періоді. Найчастіше розвивається плацентарна недостатність (ПН), яка є причиною гіпоксії, синдрому затримки розвитку плода (СЗРП)  (Э. Р. Баграмян, 1998).

Наслідком цього є народження дітей з гіпотрофією, асфіксією, високі показники перинатальної та дитячої смертності. Як віддалені наслідки гіпотіреозу можливі прояви енцефалопатій у новонароджених, а у матерів – післяпологова депресія (10-20%) й дисфункція залози (3-10%) : післяпологовий тіреоїдит, який виявляється у вигляді гіпер-, а потім гіпотіреоїдизму (Ф. Ариас, 1989; Р. В. Базарбекова, 1998; Н. Б. Зелінська, 2002).

Усі вищеперераховані ускладнення можуть розвинутися як у разі клінічно виражених, так і субклінічних форм патології ЩЗ, а саме – дифузного еутиреоїдного зоба.

У літературі ми не знайшли обгрунтованих даних, які б з’ясували особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у разі дифузного еутиреоїдного зоба, який частіше виникає під час вагітності, не повністю з’ясована компенсаторна реакція ЩЗ на формування та функціонування фето-плацентарного комплексу (ФПК). Вважають, що компенсація функції ЩЗ під час вагітності перебуває в нестійкій рівновазі й залежить як від ступеня дифузного еутиреоїдного зоба, так і від стану ФПК. Під впливом екзо- або ендогенних факторів ця рівновага може порушитися, що призводить до ускладнень вагітності та пологів. На жаль, лікарі-практики не приділяють даній патології достатньої уваги, й вона не знайшла відображення в групах ризику під час спостереження за перебігом вагітності. Залишаються не розробленими методи прогнозування акушерської та перинатальної патології, не вивчено особливості формування ПН, мікроскопічні та електронно-мікроскопічні зміни тканин плаценти під час еутіреоїдних станів у разі патології ЩЗ.

Наведені факти стали підставою для проведення наших власних досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом наукової роботи кафедри акушерства та гінекології медичного інституту Української асоціації народної медицини “Клінічне та експериментальне обґрунтування ефективності деяких біологічно-активних речовин” (№ держреєстрації 0199V003850).

Мета та задачи дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом на підставі результатів вивчення функціонального стану плацентарного комплексу і щитовидної залози, а також розробки та впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних заходів.

Для реалізації поставленої мети було розв’язано такі задачі:

1. Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду та стан новонароджених у пацієнток, які страждають на дифузний еутиреоїдний зоб.

2. Розробити прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у разі дифузного еутиреоїдного зоба.

3. Вивчити гормональні показники стану