Клініко-морфологічні особливості формування фето-плацентарної недостатності у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитовидної залози

Морфологічне дослідження 26 плацент проведено із застосуванням забарвлення тканин гематоксиліном і еозином, за методом Ван-Гізона (пікрофуксин) тощо. Ультраструктурний аналіз проводили під електронним мікроскопом і шляхом вивчення електронограм у науковій лабораторії електронної мікроскопії плаценти інституту ПАГ АМН України (завідувач проф. Т. Д. Задорожна).

Ступінь ендогенного токсикозу визначали лейкоцитарним індексом інтоксикації (ЛІІ) за формулою Я. Я. Кальф-Каліфа (1988). Поряд з суб’єктивними і об’єктивними симптомами, перевагою лейкоцитарного індексу інтоксикації є його висока інформативність через безпосередній зв’язок елементів периферійної крові з індукованими токсикозом змінами гомеостазу. Середні показники ЛІІ у відносно здорових людей були взяті з літературних даних (Н. Т. Бейли, 1970).

Провідним для вибору параметричних або непараметричних статистичних методів був характер розподілу даних кожного показника. Відповідно до вибраних (точності визначаємих показників, співрозмірності вибіркових даних до параметрів генеральної совокупності) визначали кількісну репрезентативність показників. Рівень ймовірності безпомилкового прогнозу обмежувався t-критерієм, відповідно t2 та Р95% або для оцінки ймовірносних характеристик результатів будь-якого з використаних статистичних методів 0, 001< р < 0, 05.

Розвідувальний статистичний аналіз здійснювали з використанням базових варіаційних статистичних методів. Для оцінки варіабельності ознак використовували гістограми або полігони частот. Ступінь варіабельності відповідно групових і загальних середніх величин визначали середнім квадратичним відхиленням та дисперсією; дві дисперсії порівнювались за критерієм Фішера – F-критерій, а перевага F-критерію даних спостережень над табличним F-критерієм доводила неоднорідність двох дисперсій. F-критерій використовували для прийняття рішення в кореляційному, регресійному аналізі та в ряді застосування багатомірних статистичних аналізів. Статистичну залежність між якісними показниками визначали коефіцієнтом взаємної сполучності. Для вирівнювання емпіричної лінії регресії використовували графічний метод.

Достовірність відмінностей ознак оцінювали параметричними методами (t-критерій для незалежних або залежних змінних) й у разі необхідності – непараметричними: критерій Колмогорова-Смірнова. Деякі якісні дані вимагали застосування критерію Вальда-Вольфовіца.

Для розв’язання прогностичних завдань користувалися послідовним статистичним аналізом на основі теореми Баєса (О. П. Минцер и соавт., 1986). Під час усіх методів обробки використовували критеріальну та ймовірнісну оцінку достовірності отриманих результатів (В. Е. Гмурман, 1977; Е. В. Гублер, 1990; Г. И. Марчук, 1983; А. Н. Продеус, Т. А. Сядро, 1997).

Обробку даних здійснювалась на персональному комп’ютері, частина статистичних методів для чого запрограмована автором. Для багатомірного аналізу використовували стандартні статистичні методи програм для “Windows”.

Результати досліджень та їх обговорення. Під час проведення проспективного і ретроспективного аналізу нами визначено, що у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом збільшена частота екстрагенітальної патології. Звертає на себе увагу достовірне (р<0, 05) збільшення частоти вегето-судинної дистонії у разі збільшення ступеня дифузного еутиреоїдного зоба, порівняно з вагітними КГ. У вагітних з III-ім ступенем дифузного еутиреоїдного зоба переважала міопія й ожиріння I і II ступеня.

Обтяжений акушерський анамнез виявлено у 23, 8% жінок I-ої групи, 33, 0% вагітних II-ої групи і 28, 1% жінок III-ої групи (у КГ – 21, 0%, р>0, 05). Обтяжений анамнез був переважно за рахунок викиднів, що співпадає з думкою J. H. Lazarus (1993), B. Lejeune et al. (1993). Найбільша кількість викиднів в анамнезі була в III-ій групі (р<0, 05). Питома вага одного викидню в III-ій групі – 18, 8%, у II-ій групі – 8, 1%, у I-ій групі – 5, 7% (в КГ – 5, 1%). Питома вага двох та більше викиднів у III-ій групі – 3, 13%, у II-ій групі – 2, 01% і в I-ій групі – 1, 5% (у КГ – 0, 0%, р<0, 05), що можна пояснити впливом дифузного еутиреоїдного зоба на репродуктивну функцію жінок.

Щодо перебігу вагітності, то у разі відособленого аналізу чинників, що ускладнюють перший триместр вагітності, встановлено, що із збільшенням ступеня дифузного еутиреоїдного зоба частота ускладнень перебігу вагітності у І триместрі теж відповідно збільшувалася (І-а група -21, 0%, ІІ-а група – 26, 9%, ІІІ-я група – 34, 4%). У КГ обтяжений перебіг вагітності був у 21, 9% вагітних, що достовірно відрізнялось від аналогічних показників у ІІІ групі (р<0, 05). Отримані дані свідчать про достовірну перевагу частоти анемій вагітних (р<0, 05), у тому числі в поєднані з раннім гестозом, ранніх гестозів у жінок III-ої групи та загрози переривання вагітності, в тому числі в поєднанні з раннім гестозом, у жінок ІІ групи.

Аналіз чинників, що ускладнюють другий триместр вагітності показав, що в І-ій групі він був ускладнений в 41, 0% випадків, у ІІ-ій групі – у 56, 4% вагітних і в ІІІ-ій групі – 53, 1% жінок (у КГ обтяжений перебіг другого триместру був у 28, 5% вагітних, за р<0, 01). Розподіл чинників, які ускладнили перебіг другого триместру показав достовірну перевагу частоти загрози переривання вагітності і анемій вагітних у жінок І-ої групи; достовірну перевагу загрози переривання вагітності, анемій вагітних та ряду інших ускладнень у жінок ІІ-ої групи та достовірну перевагу анемій вагітних та ряду інших ускладнень у жінок ІІІ-ої групи порівняно з аналогічними показниками у КГ.

Ускладнений перебіг третього триместру вагітності зареєстровано у 65, 6% жінок I-ої групи, у 73, 2% жінок II-ої групи й у 43, 8% вагітних III-ої групи (у КГ патологічний третій триместр вагітності був визначений в 31, 4% випадків, за р<0, 01). Як свідчать