Клініко-морфологічні особливості формування фето-плацентарної недостатності у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитовидної залози

4. Критеріями прогнозування розвитку гострої плацентарної недостатності є: пізднє менархе, наявність патології щитовидної залози, юний вік та перша вагітність, великий плід, четверта група крові, особливо у разі сполучення з негативним резус-фактором; ускладнення вагітності: ранні гестози, тривалі анемії, сполучення пізнього гестозу та анемії, а також загроза передчасних пологів.

5. Критеріями прогнозування СЗРП є в гінекологічному анамнезі: кольпіт, порушення менструального циклу, полікістоз яєчників, безпліддя неясного генезу, аборти та викидні; з екстрагенітальної патології: гломеруло- та пієлонефрит, єндокринопатії (ожиріння).

6. У жінок із дифузним еутиреоїдним зобом мають місце морфологічні зміни плаценти, характерні для хронічної компенсованої плацентарної недостатності, а саме: нерівномірні розлади кровообігу з наявністю крововиливів та стазів у фертильних мікросудинах ворсинок, зменшення функціональної площі плаценти, наявність склерозу строми ворсинок, осередку патологічної незрілості, збільшення кількості солей кальцію.

7. Основне місце в ряду профілактичних заходів для зменшення ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду для матері та плода в першу чергу треба відводити прогнозуванню ускладнень гестаційного періоду. На другому місці – своєчасне призначення коригувальної терапії, яка має містити препарати хофітол та тіотриазолін.

8. Клінічне використання запропонованого нами методу профілактики та лікування дає змогу достовірно знизити частоту ускладненого перебігу вагітності в I-му триместрі з 28% до 9% та в II-му триместрі з 50% до 19% відповідно. Неускладнений перебіг вагітності в III-му триместрі при цьому спостерігаємо у 65% пацієнток і тільки у 40% вагітних, які одержували загальноприйнятне лікування. СЗРП не реєструвався. Кількість новонароджених, які народились у стані асфіксії зменшилася більш ніж у 2 рази.

 

1. Вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом необхідно відносити до групи підвищеного ризику обтяженого перебігу вагітності щодо розвитку анемій I-го та II-го ступеня в першому та другому триместрах вагітності; щодо розвитку пізніх гестозів, що часто асоційовані з анемією у третьому триместрі вагітності.

2. Оскільки у жінок із дифузним еутиреоїдним зобом мають місце морфологічні зміни плаценти, притаманні для хронічній компенсованій ПН, то у даної категорії жінок необхідно проводити своєчасний прогноз та профілактику ПН.

3. Розроблені нами моделі прогнозу перебігу вагітності у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом можна рекомендувати для визначення ймовірності розвитку ускладнень та для призначення своєчасного профілактичного лікування, яке містить хофітол в дозі 400 мг (2 таблетки) тричі на день протягом 2 тижнів або рекомендувати тіотріазолін відповідно до стандартної схеми – одна таблетка тричі на день 2 тижні у терміни 10 – 14, 20 – 24 та 30 – 34 тижні вагітності.

 

 

1. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Оценка функции щитовидной железы при эутиреоидных гиперплазиях и ведение беременности // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – К. – 2001. – Вип. 10, кн. 3. – С. 1321 – 1327.

2. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Прогноз осложнений течения беременности в 1-ом триместре у женщин с эутиреоидной гиперплазией щитовидной железы // Ліки України. – 2001. – № 7 – 8. – С. 52 – 54.

3. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Нарушения функции дыхательной системы у новорожденных при эутиреоидной гиперплазии щитовидной железы у матери // Ліки України – 2002. – № 2. – С. 49-50; №3. – С. 59 – 60.

4. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Послеродовый аутоиммунный тиреоидит при эутиреоидных гиперплазиях щитовидной железы // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – №3 (12). – С. 22 – 23.

5. Абдулвахаб Дарвиш Ф. Расстройства системы гемостаза у родильниц с эутиреоидными гиперплазиями щитовидной железы // Репродуктивное здоровье женщины. – 2002. – № 1 (10). – 2002. – С. 19 – 21.

6. Венцковский Б. М., Сенчук А. Я., Задорожная Т. Д., Абдулвахаб Дарвиш Ф. Клинико-морфологическое обоснование необходимости профилактики йоддефицитных состояний во время беременности // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 1. – С. 23 – 26 (Набір матеріалу, статистична обробка, написання статті).

7. Абдулвахаб Дарвіш Ф., Берестовий О. О. Перебіг вагітності, пологів і стан новонароджених при еутіреоїдному зобі та гіперплазії щитовидної залози // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ: Абрис, 2000. – С. 137 – 139 (Набір, аналіз та статистична обробка клінічного матеріалу, написання статті).

8. Сенчук А. Я., Абдулвахаб Дарвиш Ф., Задорожная Т. Д., Талько В. И. Морфологические особенности плацентарного барьера у беременных с гиперплазией щитовидной железы // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. – К. : Інтермед, 2002. – С. 334 – 336 (Набір клінічного і морфологічного матеріалу, оформлення статті).

9. Войтенко Г. М., Наумова М. І., Сенчук А. Я., Купраш Л. Г., Абдулвахаб Дарвиш Ф. Фармакотерапевтичні аспекти лікування плацентарної недостатності у вагітних // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. – К. : Інтермед, 2002. – С. 84 (Набір клінічного матеріалу, оформлення статті).

10. Приступюк О. М., Наумова М. І., Абдулвахаб Дарвиш Ф. Використання фітозасобів для лікування та профілактики ускладнень щитовидної залози // Збірник наукових праць. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. – К. : Інтермед, 2002. – С. 59 – 6 (Набір клінічного матеріалу, обстеження хворих, оформлення статті).

 

 

Абдулвахаб Дарвіш Фахим. Клініко-морфологічні особливості формування плацентарної недостатності у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України. – Київ, 2004.

Наукова робота присвячена зниженню частоти акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом. Показано роль дифузного еутиреоїдного зоба у виникненні ускладнень під час вагітності, пологів і післяпологовому періоді як з боку матері, так і плода. На підставі результатів вивчення функціонального стану плацентарного комплексу і щитовидної залози розроблені та впроваджені у клінічну практику високоефективні прогностичні критерії можливого виникнення ускладнень для матері, плода і новонародженого. Запропоновані для клінічної практики лікувально-профілактичні заходи щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології на підставі використання математичних алгорітмів прогнозування ускладнень і своєчасного медикаментозного лікування.

Ключові слова: вагітність у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом, ускладнення, профілактика, лікування.

  

 

Abdulvahab Darvish Fahym Clinics-morphology features of feto-placental insufficiency forming in pregnants with diffusive aeuthyroid goitre. – Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of medical sciences by specialty 14. 01. 01 – obstetrics and gynecology. – Medical Institute of Ukranian association of public medicine

Scientific work devoted for decreasing of obstetrics and perinatal complications due to diffusive aeuthyroid goitre. There was described role of euthyroid thyroid gland hyperplasia in emerging of complications during pregnancy delivery and postpartum period either for mother and for fetus. There was investigated pregnancy flow and different complications during trimesters. Was showed that pregnancy and delivery in women with euthyroid thyroid gland hyperplasia have some differences such as imminent abortion, anemia, preeclampsia, fetus hypoxia, intrauterine growth restriction, some somatic complications. Based on results of investigation of functional status of feto-placental complex and thyroid gland developed and introduced into clinical practice effective diagnostic duidelins of possible complications for mother, fetus and newborn. Proposed for clinical practice use diagnostic and treatment actions for decreasing of obstetrics and perinatal complications based on mathemarical algoritms for complications prognosis and opportune medical treatment.

Key words: pregnancy with diffusive aeuthyroid goitre, complication, prophylactic, treatment.

 

 

Абдулвахаб Дарвиш Фахим Клинико-морфологические особенности формирования фето-плацентарной недостаточности у беременных с диффузным эутиреоидным зобом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 01 – акушерство и гинекология. Киевская медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МЗ Украины. – Киев, 2004.

Научная работа посвящена снижению частоты акушерских и перинатальных осложнений у беременных с диффузным эутиреоидным зобом. Показано, что беременность у данной категории пациенток, по сравнению со здоровыми беременными, протекает на фоне повышенной частоты экстрагенитальной патологии (вегето-сосудистая дистония, миопия, ожирение) и осложняется высокой частотой угрозы аборта, ранних и поздних гестозов, анемии, анемии в сочетании с поздними гестозами. В родах повышена частота преждевременного излития околоплодных вод, острой гипоксии плода и преждевременной отслойки нормально расположенной плаценты, что является основным показанием для производства операции кесарева сечения. Достоверно чаще роды сопровождаются акушерским травматизмом и дефектами отделения плаценты, что является основной причиной повышенной кровопотери у родильниц, страдающих диффузным эутиреоидным зобом.

Повышенная частота рождения маловесных детей и новорожденных в состоянии асфиксии, а также данные гормональных, морфологических и электронно-микроскопических исследований плаценты позволили сделать вывод о том, что беременность у пациенток с диффузным эутиреоидным зобом протекает на фоне неустойчивой компенсированной плацентарной недостаточности.

Разработанные автором математические модели прогнозирования осложненного течения беременности в I, II и III триместрах беременности, а также прогнозирования развития поздних гестозов, острой и хронической плацентарной недостаточности позволяют своевременно проводить профилактические и лечебные мероприятия.

Профилактический комплекс, предложенный автором и включающий препараты хофитол и тиотриазолин, позволяет снизить частоту осложненного течения беременности в I-ом триместре с 28% до 9%, во II-ом триместре с 50% до 19%. Неосложненное течение беременности в III триместре при этом отмечается у 65% пациенток и только у 40% беременных, которые получали общепринятое лечение. ЗВУР плода не регистрируется, а количество новорожденных, родившихся в состоянии асфиксии, уменьшается более, чем в 2 раза.

Ключевые слова: беременность у женщин с диффузным эутиреоидным зобом, осложнения, прогнозирование, профилактика, лечение.

ЗВУР затримка внутрішньоутробного розвитку

КГ контрольна крупа

ЛІІ лейкоцитарний інденс інтоксикації

ПН плацентарна недостатність

Т3 Трийодтиронін

Т4 Тироксин

ТТГ тиреотропний гормон

ФПН фето-плацентарна недостатність

ХГЛ хоріонічний гонадотропін людини

ЩЗ Щитовидна залоза