Комплект інструкцій з охорони праці для працівників ПТНЗ

1. 7. Для правильної організації першої допомоги повинні виконуватись такі умови:

- на кожному підприємстві, цеху, дільниці повинні бути виділені особи (в кожній зміні), відповідальні за справний стан пристроїв і засобів для надання допомоги, що зберігаються в аптечках і сумках першої допомоги, і за систематичне їх поповнення. На цих же осіб повинна покладатися відповідальність за передачу аптечок і сумок по зміні з відміткою в спеціальному журналі; допомога потерпілому, яка надається не медичними робітниками, не повинна замінювати допомоги з боку медичного персоналу.

2. Звільнення від дії електричного струму

При поразці електричним струмом необхідно якомога скоріше звільнити потерпілого від дії струму, бо від тривалості цієї дії залежить тяжкість електротравми.

Дотик до струмоведучих частин, які находяться під напругою, викликає в більшості випадків мимовільне скорочення м’язів і загальне збудження, що може призвести до порушення і навіть повного припинення діяльності органів дихання і кровообігу. Якщо потерпілий тримає підвід руками, його пальці так сильно стискаються, що звільнити провід з його рук стає неможливим. Тому першою дією того, хто надає допомогу, повинно бути негайне вимкнення тієї частини електроустановки, якої торкається потерпілий. Вимкнення виконується за допомогою вимикачів, рубильника (мал. 1), а також шляхом зняття або вивертання запобіжників (пробок), роз’ємну штепсельного з’єднаня.

В усіх випадках той, хто надає допомогу не повинен торкатися до потерпілого без належних застережних заходів, бо це небезпечно для життя. Він повинен стежити і за тим, щоб самому не опинитися в контакті з струмоведучою частиною і під напругою кроку.

Напруга до 1000 В.

Для відділення потерпілого від струмоведучих частин або про воду напругою до 1000 В. слід скористуватися канатом, палкою, дошкою або будь яким іншим сухим предметом, що не проводить електричний струм (рис. 2-4). 

 

 

 

 

Відтягуючи потерпілого за ноги, той, хто надає допомогу не повинен торкатися його взуття або одягу без належної ізоляції своїх рук, бо взуття і одяг можуть бути провідниками електричного струму.

Для ізоляції рук той, хто надає допомогу, особливо якщо йому необхідно торкнутися тіла потерпілого, не прикритого одягом, повинен одягнути діелектричні рукавички. Можна також ізолювати себе, вставши на гумовий килимок, суху дошку або на будь-яку підстилку, що не проводить електричний струм.

Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і він судорожне стискає в руці один струмоведучий елемент (наприклад, провід), слід перервати струм, відділивши потерпілого від землі (підсунути під нього суху дошку або відтягнути ноги від землі мотузкою, або відтягнути за одяг). Дотримуючись при цьому зазначених вище застережних заходів як по відношенню до самого себе, так і по відношенню до потерпілого. Можна також перерубати проводи сокирою з сухим дерев’яним держаком (мал. 5.) Або перекусити їх інструментом з ізольованими держаками (кусачками, пасатижами тощо). Перерубати або перекушувати привода необхідно пофазно, тобто кожний провід окремо, при цьому рекомендується за можливістю стояти на сухих дошках, дерев’яних сходах тощо.

Напруга вище 1000 В

Для відділення потерпілого від струмоведучих частин, які находиться під напругою вище l000 В. слід одягнути діелектричні рукавички і боти і діяти штангою або ізолюючими кліщами, розрахованими на відповідну напругу (мал. 6).

3. Перша допомога потерпілому від електричного струму

Після звільнення потерпілого від дії електричного струму необхідно оцінити його стан. Признаки, за якими можна швидко визначити стан потерпілого такі:

• свідомість: ясна, відсутня порушена (потерпілий загальмований), збуджена;
• колір шкіряних покровів і видимих слизових (губ, око) : рожеві, синюшні, бліді;
• дихання: нормальне, відсутнє, порушене (невірне, поверхневе, хриплячи) ;
• пульс на сонних артеріях: добре визначається (ритм правильний або невірний), погано визначається, відсутній;
• зіниці вузькі або широкі.

Колір шкіряних покровів і наявність дихання (по підйому і опусканню грудної клітки) оцінюють візуально.

Пульс на сонній артерії промацують подушечками другого, третього і четвертого пальців руки, тримаючи їх вздовж шиї між кадиком (адамове яблуко) і кувальним м’язом і злегка притискаючи до хребту.

Ширину зіниць при закритих очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей і, злегка пригнічуючи їх до очного яблука, піднімають уверх. При цьому очна щілина відкривається і на білому тлі видна округла радужка, а в центрі її округлої форми чорні зіниці стан яких (вузькі або широкі) оцінюють по тому, яку площу радужки вони займають.

Як правило, ступінь порушення свідомості, колір шкіряних покровів і стан дихання можна оцінювати водночас з промацуванням пульсу, що віднімає не більш 1 хвилини. Огляд зіниць вдається провести за декілька секунд.

Якщо у потерпілого будуть відсутні свідомість, дихання, пульс, шкіряний покров синюшний, а зіниці широкі (0, 5 см в діаметрі), можна вважати, що він