Констянтин Ушинський про сім’ю як фактор сімейного виховання

Предмет:

Тип роботи:

Реферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

Д. Ушинський стверджував, що школа і виховання повинні насамперед будуватися в повній відповідності з особливостями і потребами свого народу, своєї держави, з орієнтиром на історично складену своєрідність, духовність, педагогічний геній народу. Він зазначав, що «загальної системи народного виховання для всіх народів немає не тільки на практиці, а й у теорії». У кожного народу своя особлива національна система виховання, і кожен народ повинен у цій системі випробовувати свої власні сили: «Виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу».

Великий педагог усе життя присвятив справі освіти народу, вихованню дітей. Ще на початку своєї діяльності К. Ушинський писав у щоденнику: «Зробити якомога більше користі моїй вітчизні – ось єдина мета мого життя, і до неї я повинен спрямовувати всі свої здібності». Його чудові праці «Дитячий світ», «Рідне слово», «Людина як предмет виховання» та інші книжки для дітей, батьків і вчителів виявилися неперевершеними класичними творами педагогічної літератури, увійшли до золотого фонду педагогічної науки і здобули широку популярність у світі.

У педагогічних творах К. Ушинського увічнено для нащадків кращі його заповіти. Особливу цінність становлять його поради батькам і наставникам з вивчення рідної мови за підручником «Рідне слово»:

• Школа для маленьких дітей тоді лише добра, коли вона цілковито пройнята сімейним характером і схожа більше на сім'ю, ніж на школу.

• Беручись за навчання дитини, слід мати на увазі, що дитя незалежно від навчання розвивається з дня на день, і розвивається так порівняно швидко, що місяць чи два в житті шестирічної дитини несуть більше змін у її душевному й тілесному організмі, ніж потім цілий рік у віці від 10 до 15 років.

• Якщо ви розпочинаєте вчити дитину раніше, ніж вона визріла для навчання, або навчаєте її якогось предмета, зміст котрого їй ще не до снаги осягнути через свій вік, то неминуче зустрінетеся з такими перепонами в її природі, які зможе подолати лише час. І що наполегливіше будете ви боротися з цими перепонами віку, то більше завдасте шкоди вашому учневі.

• Краще запізнитися, ніж поспішити з початком навчання, але й запізнення має свій негативний вплив.

• З перших уроків привчайте дитину любити свої обов'язки і мати задоволення від їх виконання.

• Ви готуєте дитину до життя, а в житті не всі обов'язки цікаві, і якщо до 10 років ви будете навчати дитину граючись, то підготуєте їй страшну муку, коли вона зустрінеться згодом із серйозними навчальними обов'язками, інколи зовсім не цікавими.

• Школа займає дуже невелику частку в тому природному розвитку дитини, на який значно більше впливають час, природа і сімейне виховання.

• Якщо заохочення і покарання залишаються й дотепер необхідними для дії ей, то це доводить лише недосконалість мистецтва виховання. Привчаючи дітей слухати високі слова моральності, зміст яких їм не зрозумілий, а головне – якого вони не відчули, ви виховуєте лицемірів.

Окремо можна виділити настанови К. Ушинського щодо вивчення рідної мови:

• Мова народу – кращий, ніколи не в'янучий цвіт усього його духовного життя, що знову й знову розцвітає.

• Коли зникає народна мова – народу більше немає!

• Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.

• Відніміть у народу все – і він усе зможе повернути, але відніміть мову – і він ніколи більше уже не створить її. Нову Батьківщину навіть може створити народ, але мови – ніколи. Вимерла мова в устах народу – вимер і народ.

• Мова народу – найповніше відображення Батьківщини і духовного життя народу.

• Викладання рідної мови в початковому навчанні становить предмет головний, центральний, що входить у всі інші предмети.

• Сприяти розвиткові усної мови дітей є, поза сумнівом, один із найважливіших обов'язків учителя.

• Наставник зобов'язаний потурбуватися, щоб дитина дедалі більше вступала в духовне володіння скарбами рідного слова.

• Розвивати мову окремо від мислення неможливо й шкідливо.

• Звичка чисто й вишукано базікати різні нісенітниці й пов'язувати хвацькими фразами порожні думки є одна з найгірших людських звичок, і вихователь повинен викорінювати її.

• Формальне вивчення мови суперечить самій природі дитини.

• Дитячий лепет цікавий для дорослих, а не для дітей, і одна із цілей серйозного навчання полягає саме в тому, щоб привчити дитину до серйозної наукової мови.

• Граматика, що викладається логічно, розвиває самосвідомість людини, тобто саме ту здібність, внаслідок якої людина є людиною.

• Жодна дидактика і жодний підручник не можуть замінити наставника, вони лише полегшують йому працю.

Особливого значення К. Ушинський надає наочності у навчанні:

• Дитина, так би мовити, мислить формами, кольорами, звуками, відчуттями взагалі, і той марно і не без шкоди чинив би насильство над дитячою природою, хто захотів би змусити її мислити по-іншому.

• Дитяча природа вимагає наочності. Навчайте дитину лише будь-яким п'яти невідомим їй словам – і вона довго й