Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
59
Мова:
Українська
Сил України <…>;
29) підписує закони, прийняті Верховною Радою України;
30) має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України <…>” [1; 46-48].
Крім того, Президент призначає багатьох вищих посадових осіб держави.
Зараз Президентом України є Л. Кучма. 31 жовтня 1999 року в нашій країні відбулись президентські вибори, на яких було обрано нового Президента. На головну посаду нашої держави було переобрано Леоніда Даниловича Кучму.
У відповідності до Конституції України Президент призначає за згодою Верховної Ради Прем’єр-міністра, який очолює Кабінет Міністрів України – вищий орган виконавчої влади. Нині в Україні обов‘язки прем‘єр-міністра виконує колишній голова правління Національного банку України – Віктор Андрійович Ющенко. Членів Кабінету Міністрів також призначає Президент – за поданням Прем’єр-міністра.
Ст. 116 Конституції визначає повноваження Кабінету Міністрів: “Кабінет Міністрів України:
- забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
- вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сфері праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;
- розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України…” [1; 53-54].
Іншими органами виконавчої влади є обласні, районні та міські (в Києві й Севастополі) державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим.
Органами судової влади в Україні є Верховний Суд України, Конституційний Суд України, суди загальної юрисдикції, спеціалізовані суди. “Перше призначення на посаду професійного судді строком на п’ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом” [1; 60]. Останній формується на паритетних засадах Президентом, Верховною Радою та з’їздом суддів України, кожен з яких призначає по 6 суддів Конституційного Суду на 9 років.
Конституція України признає місцеве самоврядування правом територіальної громади – жителів села, об’єднання декількох сіл, селища, міста, а органами місцевого самоврядування – сільські, селищні, міські ради, до складу яких входять депутати, обрані жителями села, селища, міста на 4 роки.
4. Порядок прийняття та внесення змін до Конституції України
3 метою забезпечення стабільності конституційного устрою Конституція може бути змінена лише в особливому, закріпленому нею порядку, що відрізняється від внесення змін до поточного законодавства.
Стаття 154 Конституції визначає коло суб'єктів конституційної ініціативи, яким надана можливість ставити питання про зміну положень Конституції України. Це Президент України і не менш як третина народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Тільки вони можуть вносити законопроект про зміни до Конституції України на розгляд Верховної Ради України. Це пояснюється тим, що саме ці суб'єкти безпосередньо представляють український народ. Нагадаю, що для внесення звичайного законопроекту на розгляд Верховної Ради України чинною Конституцією передбачене набагато ширше коло суб'єктів, яке включає Президента України, народних депутатів України, Кабінет Міністрів та Національний банк України.
Конституційна ініціатива про внесення змін до Конституції України оформлюється у вигляді законопроекту. Законопроект має бути поданим у відповідності з Регламентом Верховної Ради України в письмовій формі, з супровідною запискою, що містить обгрунтування необхідності розробки та прийняття закону, а також, у необхідних випадках, з пояснювальною запискою, довідкою про фінансові та інші витрати, пов'язані з прийняттям і впровадженням закону, іншими матеріалами й додатками. Якщо вказані вимоги не виконані, законопроект може бути поверненим Верховною Радою його ініціаторові.
Обмеження кола суб'єктів конституційної ініціативи з питань внесення змін до Конституції України, надання цього права тільки Президентові й не менш ніж третині конституційного складу Верховної Ради, а також передбачення певної чіткої процедури здійснення цього права є суттєвою конституційною гарантією стабільності Конституції й обгрунтованості вимог внесення змін до неї.
Конституція України встановлює, що Законопроект про внесення змін до Конституції має бути обов'язково попередньо схвалений більшістю конституційного складу Верховної Ради. Отже, для схвалення законопроекту необхідна більшість голосів загальної кількості народних депутатів, тобто кількості депутатів, обраних до Верховної Ради. Із цієї кількості виключаються депутати, повноваження яких припинені у встановленому законом порядку, а також депутати, що вибули зі складу Верховної Ради на момент схвалення. Після попереднього схвалення законопроект про внесення змін до Конституції вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менш як дві третини конституційного складу Верховної Ради.
Усе сказане стосується розділів II «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», IV «Верховна Рада України», V «Президент України», VI «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади», VII «Прокуратура», VIII «Правосуддя», IX «Територіальний устрій України», Х «Автономна Республіка Крим», XI «Місцеве самоврядування», XII «Конституційний Суд України», XIV «Прикінцеві положення», XV «Перехідні положення».
Після внесення до Верховної Ради законопроекту про зміни норм цих розділів процес його розгляду і прийняття можна умовно поділити на два етапи. На першому законопроект обговорюється і схвалюється більшістю конституційного складу Верховної Ради, а на другому вже схвалений законопроект на наступній черговій сесії може бути прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини