Критерії прогнозу перебігу Епілепсії у дітей

Динамічне спостереження за хворими, а також аналіз одержаних даних дозволив виділити критерії несприятливого перебігу епілепсії:

поява абсансних нападів у хворих з локалізованою епілепсією;

порушення когнітивних функцій і особистості дитини та наявність вестибуло-мозочкового синдрому;

наявність IV та V типів і класів B та D ЕЕГ (за Жирмунською Є. А., 1984) ;

ознаки кірково-підкоркових атрофічних змін головного мозку;

зміни білої речовини в перивентрикулярній ділянці головного мозку;

ознаки дизонтогенетичного розвитку головного мозку у дітей;

порушення імунологічної резистентності зі схильністю до гіперергічних реакцій імунітету, а саме підвищення функціональної активності лімфоцитів, що супроводжується дисбалансом регуляторних ланок клітинного імунітету, підвищенням рівня ЦІК в сироватці крові та поява протимозкових аутоантитіл.

До ознак сприятливого перебігу епілепсії належать відсутність поєднання декількох варіантів нападів і раннього початку нападів, порушень когнітивних функцій і особистості та вогнищевих неврологічних симптомів, ЕЕГ змін, структурних змін речовини головного мозку та порушень імунологічної резистентності.

Таким чином, проведені нами дослідження дозволили виявити особливості клінічного перебігу епілепсії у хворих дитячого віку, визначити характерні структурні зміни речовини головного мозку та роль імунної системи у патогенезі розвитку епілепсії, розробити критерії прогнозу розвитку та перебігу захворювання, обґрунтувати напрямки лікування.

 

 

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення критеріїв прогнозу перебігу епілепсії у дітей шляхом дослідження структурних змін головного мозку та стану імунної системи, одержано дані про взаємовідносини нервової та імунної систем у хворих дитячого віку.

2. Особливостями клінічних проявів епілепсії у дітей є поліморфізм клінічних проявів епілептичних нападів. У 74, 7% хворих встановлено генералізовані та у 25, 3% хворих – локалізовані форми хвороби. Найбільш характерною особливістю епілептичних нападів у дітей є тонічний компонент судом (у 60, 0% хворих) та абсансні форми нападів (у 25, 3% хворих). У 66, 0% хворих на епілепсію відмічено розвиток та прогресування порушень когнітивних функцій і особистості дитини, поява вестибуло-мозочкового синдрому, переважно при локалізованих формах захворювання.

3. Найбільш характерними структурними змінами речовини головного мозку у дітей, хворих на епілепсію, є ознаки кірково-підкіркової атрофії мозку (у 61, 1% хворих), перивентрикулярного ішемічного ушкодження білої речовини мозку (у 12, 6% хворих), аномалії розвитку головного мозку у вигляді дисгенезії мозолистого тіла, поренцефалії, гетеротопії сірої речовини, фокальної кіркової дисплазії, туберозного склерозу та інших (у 7, 4% хворих). Підвищення частоти епілептичних нападів і тривалості захворювання супроводжується наявністю атрофічних змін, ознак перивентрикулярного ішемічного ушкодження білої речовини мозку, ембріофетальних аномалій розвитку головного мозку у порівнянні з іншими хворими.

4. При епілепсії у хворих дітей виявляються порушення імунітету: зменшення кількості Т-лімфоцитів (CD8+), підвищення імунорегулюючого індексу та кількості В-лімфоцитів. Висока активність лімфоцитів була помітною у 95, 8% хворих з локалізованою та 88, 7% хворих з генералізованою епілепсією. У хворих з більшою тривалістю епілепсії простежувалося зменшення рівня Т-лімфоцитів (CD8+) і підвищувалася функціональна активність лімфоцитів, особливо В-лімфоцитів і натуральних кілерів, що супроводжувалося порушенням гуморального імунітету.

5. Підвищення рівня ЦІК в сироватці крові відмічено у 41, 7% хворих з локалізованою та 42, 3% хворих з генералізованою епілепсією, аутоантитіла – у всіх хворих з локалізованою та 73, 2% хворих з генералізованою епілепсією. Розлад імунологічної резистентності на фоні схильності до гіперергічних реакцій імунітету може відігравати одну з патогенетичних ролей у розвитку захворювання, сприяти прогресуванню клінічних проявів епілепсії у дітей та створювати передумову для появи нових епілептичних нападів.

6. Зіставлення структурно-функціональних змін головного мозку та стану імунологічної реактивності дозволяє визначити критерії прогнозу перебігу захворювання. Несприятливими ознаками перебігу та розвитку епілепсії у дітей можуть бути: поява абсансних нападів у хворих з локалізованою епілепсією; порушення когнітивних функцій і особистості дитини та наявність вестибуло-мозочкового синдрому; наявність IV та V типів і класів B та D ЕЕГ (за Є. А. Жирмунською, 1984) ; ознаки кірково-підкоркових атрофічних змін головного мозку; зміни білої речовини в перивентрикулярній ділянці головного мозку; ознаки дизонтогенетичного розвитку головного мозку у дітей; порушення імунологічної резистентності зі схильністю до гіперергічних реакцій імунітету, а саме, підвищення функціональної активності лімфоцитів, що супроводжується дисбалансом регуляторних ланок клітинного імунітету, підвищення рівня ЦІК в сироватці крові та поява протимозкових аутоантитіл.

7. До ознак сприятливого перебігу епілепсії належать – відсутність: поєднання декількох варіантів нападів і раннього початку епілептичних нападів; порушень когнітивних функцій і особистості; вогнищевих неврологічних симптомів; ЕЕГ-змін; структурних змін речовини головного мозку та порушень імунологічної резистентності.

8. Методи нейровізуалізації та дослідження імунологічного стану необхідно використовувати в комплексі лабораторно-інструментальної діагностики у дітей з епілепсією для визначення етіопатогенезу захворювання, критеріїв прогнозу розвитку і перебігу хвороби та вироблення тактики лікування хворих на епілепсію.

 

 

1. Кадук Є. Г. Показники імунітету у дітей, хворих на епілепсію, з визначеними структурними змінами головного мозку. / Український вісник психоневрології. -1999. – Т. 7; Вип. 2 (20) – с. 24-25.

2. Кадук Є. Г. Застосування імуномоделюючої терапії у комплексі реабілітаційного лікування дітей, хворих на