Криза трьох років як особлививий період дошкільного дитинства

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

1.1.Загальна характеристика психічного розвитку дитини. Поняття вікової кризи у психології, її особливості 

1.2.Особливості психічного розвитку дитини в період раннього дитинства (1-3 роки) 

ВИСНОВКИ ДО  РОЗДІЛУ 1

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ КРИЗИ ТРИРІЧНОГО ВІКУ

2.1.  Поняття кризи трьох років. Визначення симптомів кризи трьох років. 

2.2. Причини негативних проявів кризи трьох років та їх наслідки

ВИСНОВКИ ДО  РОЗДІЛУ 2

РОЗДІЛ 3. КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ПАМ’ЯТКИ  ДЛЯ БАТЬКІВ ДІТИ ЯКИХ ПЕРЕЖИВАЮТЬ КРИЗУ ТРЬОХ РОКІВ

3.1. Поради та пам’ятки батькам

3.2. Корекційні ігри в допомогу батькам

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

 

 

 

Актуальність теми. Вивчення загальної характеристики кризи трирічного віку полягає в тому, що кордон між раннім та дошкільним дитинством - один з найбільш важких моментів у житті дитини. Важливим завданням сучасності є формування гармонійно розвиненої, фізично та психічно здорової особистості. Проте на успішність розв’язання цього завдання сьогодні негативно впливає низка чинників: проблеми нестабільного соціально-економічного становлення держави, складність соціальної системи розвитку дитини, внутрішньо сімейна атмосфера та особливості взаємин батьків, рівень професійної і психологічної освіченості педагогів, сенситивність дошкільників до несприятливих соціальних впливів, їх емоційна нестабільність, вразливість, вікові й індивідуально-типологічні властивості. Окремі з них детермінують виникнення у дітей негативних психічних станів, які при відсутності належної психологічної корекції, профілактики, адекватних змін соціально-педагогічних умов, можуть деформувати їх подальший розвиток, стати причиною погіршення вихованості дитини, зумовити порушення її стосунків з дорослими та однолітками.

До найбільш поширених негативних проявів у поведінці дошкільників науковці і практики відносять істерики, агресивність, сором’язливість, замкнутість, нечесність, страхи, гіперактивність та інші. Вони можуть зумовлюватись такими чинниками: неправильними типами виховання в сім’ї, незабезпеченням потреби дитини в увазі і любові,  кризами   психовікового  розвитку   дитини,   її   несприятливою   адаптацією  до дошкільного закладу.

Розуміння особливостей кризи трьох років, різновидностей негативних проявів у поведінці, що зумовлює криза, об’єктивно сприяє педагогічно доцільній позиції дорослих у відповідь на таку поведінку. Це дозволить ефективно розв’язувати завдання первинної і вторинної педагогічної профілактики відхилень у поведінці дітей.

Об’єкт дослідження – криза трьох років як особлививий період дошкільного дитинства.

Предмет поведінкові прояви особистості у період кризи трьох років.

Мета дослідження – описати центральні новоутворення кризи трьох років та його зовнішніх поведінкових проявів, підготувати поради та консультаційні картки для батьків діти яких переживають кризу трьох років. 

Мета роботи передбачає виконання наступних завдань:

1. Вивчити і зробити аналіз психологічної літератури з проблеми, яка визначена темою роботи;
2. Уточнити поняття вікової кризи.
3. З’ясувати особливості перебігу кризи трьох років та її поведінкові прояви.
4. Розробити консультації для батьків

Практична значимість.  Отримані дані можуть бути враховані під час організації навчально-виховного процесу. Результати дослідження допоможуть батькам, вихователям.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку  використаних джерел. Загальній обсяг роботи 33 сторінки  друкованого тексту. Список використаних джерел включає 29 одиниць.

 

 

Розвиток людини у процесі індивідуального життя називають онтогенезом. Він полягає у змінах, що носять закономірний, послідовний, прогресивний характер, як рух від нижчих до вищих рівнів життєдіяльності, її структурне та функціональне вдосконалення. Онтогенез відбувається у різних напрямах: морфофізіологічний (як становлення організму), психічний (розвиток людини як свідомої суспільної істоти).

Психічний розвиток виступає як процес кількісних та якісних змін, що відбуваються у ході діяльності та спілкування дитини. Психічний розвиток відзначається такими закономірностями:

гетерохронність: нерівномірний, хвилеподібний характер розвитку окремих психічних процесів особистості. Для кожної психічної властивості є специфічний період, коли вона розвивається найбільш інтенсивно. Це періоди – сенситивні. Наприклад, для розвитку мовлення сензетивним є період до 3-х років, потім можливості й темпи розвитку мовлення знижуються;

асинхронність: різні психічні функції мають різні сенситивні періоди і за тривалістю, і за віком їх настання. Наприклад, у дошкільників провідним процесом у психічному розвитку є пам’ять, уява, а у молодшого школяра – мислення;

диференціація та інтеграція психічних процесів. Диференціація означає послідовне ускладнення психіки шляхом накопичення новоутворень. Так, після народження найбільш розвиненим психічним процесом є відчуття, на його основі виникає сприймання, потім пам’ять, згодом – наочно-дійове мислення і уява. Інтеграція – зміцнення та розширення зв’язків між окремими психічними утвореннями. Так, завдяки розвитку волі з’являються довільна увага, пам’ять, управління емоціями.

зміна співвідношення детермінант психічного розвитку. Виокремлюють основні фактори (провідні детермінанти) розвитку людини:

• спадковість – індивідуальні властивості організму (задатки, особливості функціонування організму, обмін речовин).
• середовище – суспільні, матеріальні, духовні умови існування людини. Впливає на розвиток соціальних властивостей особистості.
• активність – діяльний стан організму, фактор взаємодії спадковості і середовища. Впливає на розвиток індивідуальних і соціальних властивостей особистості на основі засвоєних нею цінностей, моральних норм поведінки.
• пластичність: здатність психіки до змін, яка з віком знижується. Так, дитина до 2-3х років може оволодіти будь-якою мовою незалежно від соціального оточення, від раси, національності. Але у шкільному віці засвоєння нової мови значно ускладнюється.

Пластичність виявляється також