Курс лекцій для студентів неекологічних спеціальностей

Споживання. Частка споживання 15% населення Землі в країнах з високим доходом становить 56%, а 40% найбіднішого населення в країнах з низькими доходами отримують лише 11% із загального споживчого балансу.

З точки зору ЮНЕП необхідним достроковим завданням є десятикратне скорочення споживання ресурсів в розвинених країнах.

Харчування. З 815 млн людей, які недоїдають. 777 млн проживають в країнах, що розвиваються, 27 млн – в країнах з перехідною економікою і 11 млн – в розвинутих країнах. Простежується тенденція зростання споживання їжі: у країнах, що розвиваються від 2100 до 2700 ккал, у розвинутих країнах – від 3000 до 3400 ккал.

Ліси. Швидкість знеліснення на глобальному рівні оцінюється 14, 6 млн га за рік.

Для покращання стану на саміті на період до 2015 року були намічені орієнтири по основним напрямкам. Основні із них:

1. До 2015 року зменшити вдвоє частку людей, чий доход становить менше 1 дол. (зараз 1, 2 млрд. людей за межею бідності).
2. Створити спільний світовий фонд для ліквідації бідності.
3. До 2015 року зменшити вдвоє частку населення, яке не має доступу до ресурсів безпечної питної води (зараз 1 млрд. чоловік). В наш час через забруднену воду на Землі щороку гине 2, 2 млн чоловік.
4. До 2015 року зменшити вдвоє частку населення, яке не має доступу до санітарного забезпечення.
5. Запровадити інтегроване управління водними ресурсами.
6. До 2015 року на 2/3 знизити смертність дітей віком до 5 років і материнської смертності на 70% відносно 2000р.
7. До 2005 року зменшити на 25% розповсюдженість ВІЛ серед молоді.
8. Розширити доступ до сучасних систем енергозабезпечення населенню, яке його не має.

Прийняті також орієнтири і по другим напрямкам, всього 21 пункт.

Ймовірність виконання цих заходів сумнівна, так як тут немає механізмів реалізації їх. Щодо покращання екологічного стану планети при досягненні намічених орієнтирів нічого не можна сказати, так як виконання передбачених заходів планується за рахунок подальшого економічного зростання на основі існуючих технологій.

Україна, як європейська держава. Також проголосила свої наміри щодо вибору сталого розвитку як стратегічної мети ХХІ Століття. Поняття сталий розвиток ще остаточно не визначено і продовжує дискутуватися. Пропонується прийняти визначення «гармонійний розвиток», що відповідає сутності процесів розвитку, який бачать екологи і яким має піти людство.

Національний шлях України до гармонійного розвитку повинен ґрунтуватися на критичному усвідомленні сучасної ноосферної ідеї як системотворної теоретичної бази сталого розвитку. Перш за все, необхідно визначитися з теоретичною і методологічною базою гармонійного розвитку, виходячи з особливостей тенденцій розвитку України.

Розробку науково обґрунтованої концепції гармонійного розвитку України стримує відсутність узгодженого системного підходу до вибору теоретико-методологічних засад його, роз’єднанність і нескоординованість українських учених у визначені місця і ролі ноосферогенезу з урахуванням національних особливостей гармонійного розвитку.

Гармонійний розвиток, як геополітичний орієнтир виживання людства на планеті – це багатофакторний і багатозначний процес, кінцева мета якого – гармонійне соціально-економіко-екологічно збалансоване співіснування Людини і Природи. Гармонійне існування означає відповідність законів і принципів життєдіяльності людей законам Природи, законам екології.

Аналіз наукових розробок українських учених стосовно майбутнього гармонійного розвитку як окремих регіонів, так і держави загалом, свідчить, що ці розробки умовно можна класифікувати як:

• філософсько-теоретичні (науково-просвітницькі, філософсько-екологічні) ;
• регіональні ресурсно-економічні;
• економіко-технократичні;
• біосферно-біоекологічні;
• адміністративно-директивні;
• популістські (демагогічно-гаслові).

Усе це свідчить про те, що в Україні останніми роками стихійно формується система теоретичних і практичних засад гармонійного розвитку, яку необхідно систематизувати, доопрацювати, узгодити, затвердити і втілити на загальнодержавному рівні. Необхідно сформувати національну науково-теоретичну школу гармонійного розвитку.

При визначенні теоретико-методологічних засад гармонійного розвитку необхідно зважати на негативні наслідки світового розвитку з ринковими механізмами надмірного споживання природних ресурсів. Ринкове реформування не може бути самоціллю розвитку суспільства. Всім уже зрозуміла «згубність» нерегульованого ринку.

Одне з найприорітетніших і найактуальніших завдань – це формування екологічного світогляду державних, політичних, громадських діячів України та підприємницьких кіл.

Соціально-еколого-економічні стратегії переходу України до гармонійного розвитку визначаються пакетом офіційних документів, базовим серед яких є «Основні напрями державної політики Україні у сфері охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки» від 5. 03. 1998 р. Нині в Україні здійснюється соціальна переорієнтація економічної політики з огляду на пріоритети гармонійного розвитку.

 

Мета: Ознайомити студентів з системою природоохоронного законодавства України, державною системою управління природоохоронною діяльністю, а також з задачею і організацією в Україні екологічної освіти та виховання.

1. Основні блоки законодавчого та підзаконного регулювання по використанню природних ресурсів