Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933-1941 рр.)

Репресії проти представників вищої школи здійснювались всупереч деклараціям про розбудову системи освіти та успіхи соціалістичного будівництва. Зокрема, в 1933-41 рр. від репресій постраждало більше 80 % представників професорсько-викладацького складу та значна частина студентів КДУ. Завдяки розсекреченим документам стали відомі цифри геноциду, розв‘язаного проти українського народу.

Статистичні дані, одержані українськими дослідниками свідчать, що, наприклад, у 1937 р., лише в Київській області за політичними статтями КК УРСР було засуджено 21 тис. 374 особи, з них українців за національністю –71,8 %, всього по Україні в 1937 р. було репресовано 159 тис. 708 осіб, за іншими даними – 159 тис. 573 особи.

Висновки відображають найважливіші результати дослідження, що мають певне практичне спрямування.

– Аналіз стану історіографії проблеми дозволяє констатувати, що дослідження суспільно-політичних процесів, які відбувались у відновленому Київському університеті в роки посилення сталінського тоталітарного режиму, не було предметом спеціального вивчення історичної науки. Матеріали щодо відновлення та розбудови Київського університету, а також політичних репресій, розгорнутих радянською владою проти представників особового складу університету в 1933-41 рр., викладені фрагментарно, часто з домінуванням заідеологізованих підходів;

– В основу роботи покладено аналіз широкого кола джерел з історії Київського університету (1933-41 рр.). У процесі дослідження історії КДУ та діяльності його викладачів, студентів і посадовців на тлі суспільно-політичного життя УРСР 1930-х – поч. 40-х рр. до наукового обігу введено значне коло нових джерел. Зокрема, вперше було використано матеріали архівно-слідчих справ репресованих діячів КДУ, окремі документи з фондів ЦК КП(б)У, що значно розширюють спектр знань про університетське життя 1930-х рр.;

– Процес розвитку КДУ в 1933-41 рр. відбувався в умовах становлення радянських засад системи вищої освіти, за якими університет розглядався не як автономний центр розвитку науки та культури, а як своєрідна „кузня кадрів” і „ділянка ідеологічного фронту”. Суттєвим чинником, який значно гальмував і перешкоджав нормальній діяльності освітньої інституції, був терор, розв’язаний органами НКВС, жертвами якого стали численні представники особового складу Київського університету;

– Науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність представників професорсько-викладацького та науково-допоміжного складу, співробітників, студентів й аспірантів КДУ в 1933-41 рр. відбувалась у контексті наступу влади на інтелігенцію. Політика, що проводила радянська влада по відношенню до інтелігенції, реалізовувалася з урахуванням численних репресивних заходів. Встановлення тотального контролю над вищою школою супроводжувалося винищенням найкращих її представників;

– В 1933-41 рр провідний вищий навчальний заклад УРСР і його численні представники потрапили в поле зору органів НКВС і зазнали репресій, що здійснювались всупереч деклараціям про розбудову системи освіти й успіхи соціалістичного будівництва. Зокрема, в 1933-41 рр. від репресій постраждало більше 80 % представників професорсько-викладацького складу та значна частина студентів КДУ. Політичні репресії проти діячів Київського університету нанесли небувалої шкоди, внаслідок чого було втрачено ціле покоління талановитих педагогів і науковців.

 

 

1. Київський університет у висвітленні радянської історіографії 

(1933-1941 рр.) // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2006. – № 4. – С. 161-165.

2. Становлення Наукового студентського товариства у відновленому Київському університеті: 1933-1941 рр. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2005. – № 4 (32). – С. 143-148.

3. Наукове студентське товариство у відновленому Київському університеті // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2005. – Вип. 80-81. – С. 68-70.

4. Студенти Київського державного університету – жертви сталінських репресій: рік 1937-й // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2006. – № 3. – С. 149-154.

5. Єдине наукове студентське товариство при КДУ: перші роки діяльності (1935-1941 рр.) // Шевченківська весна: Матеріали МНПК студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяченої 15-й річниці незалежності України. – Вип. IV: У 3-х част. – Ч. 3. Історія / За заг. ред. ред. проф. 

В.Ф. Колесника. – К.: Логос, 2006. – С. 17-19.

 

Довгань К.Г. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933-1941 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – Історія України. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008 р.

У дисертації вперше в історіографії здійснено системний аналіз діяльності представників особового складу Київського університету в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму. В основу роботи покладено всебічний аналіз широкого кола джерел з історії КДУ, документів і матеріалів діячів Київського університету (1933-41 рр.).

Процес відновлення та становлення КДУ в 1933-41 рр. відбувався в умовах оформлення радянських засад системи вищої освіти, згідно яких університет розглядався не як автономний центр розвитку науки та культури, а, говорячи термінологією 1930-х рр., як своєрідна „кузня кадрів” і „ділянка ідеологічного фронту”. В кінці 1930-х рр. Київський університет перетворився на звичайний радянський вищий учбовий заклад з уніфікованою системою викладання, слухняною професурою та вірним справі побудови соціалістичного суспільства студентством.

Науково-педагогічна та громадсько-політична діяльність представників професорсько-викладацького та науково-допоміжного складу, співробітників, студентів та аспірантів Київського університету в 1933-41 рр. відбувалась в контексті наступу влади на інтелігенцію, розгортання репресій щодо неї. Встановлення тотального контролю над вищою школою супроводжувалося винищенням найкращих її представників.

Політичні репресії проти діячів КДУ в 1933-41 рр. були складовою частиною централізаторської політики Кремля, метою якого було створення химерного суспільства так званих „будівничих соціалізму” та побудова уніфікованої тоталітарної держави. Політичні репресії негативно вплинули на розвиток провідного вищого закладу УРСР, внаслідок чого було втрачено ціле покоління талановитих педагогів і науковців.

Ключові слова: Київський університет, НКВС, інтелігенція, вища школа, політичні репресії.

 

 

Довгань К.Г. Киевский университет в условиях усиления сталинского тоталитарного режима (1933-1941 гг.). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – История Украины. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. – Киев, 2008 г.

В диссертации впервые в историографии осуществлен системный анализ деятельности представителей личного состава Киевского университета в условиях усиления сталинского тоталитарного режима. В основе работы всесторонний анализ источников по истории Киевского университета, документов и материалов деятелей университетской высшей школы. В процессе исследования в научное обращение были введены материалы ряда архивно-следственных дел репрессированных деятелей КГУ (1933-41 гг.), а также документы из фонда ЦК КП(б)У, что позволяет значительно расширить представления об университетской жизни 1930-х гг.

Процесс становления университета в 1933-41 гг. проходил в условиях оформления системы советской высшей школы, согласно которой университет рассматривался не как автономный центр развития науки и культуры, а, говоря терминологией 1930-х гг., как „кузница кадров” и „участок идеологического фронта”. В конце 1930-х гг. Киевский университет был превращен в типичное советское высшее учебное заведение с унифицированной системой преподавания, послушной профессурой и верным делу социалистического строительства студенчеством.

В 1933-41 гг. КГУ достиг определенных успехов – улучшились учебная и материально-техническая база университета, возросло количество кафедр и лабораторий, активную работу развернули студенческое научное общество, астрономическая лаборатория, биологическая станция и т.д. В 1940/41 учебном году Киевский университет выпустил 106 биологов, 83 филолога, 67 историков, 40 физиков и математиков, 32 географа, 14 химиков и 11 лингвистов.

Научно-педагогическая и общественно-политическая деятельность представителей профессорско-преподавательского и научно-вспомогательного состава, сотрудников, студентов и аспирантов Киевского университета в 1933-41 гг. осуществлялась в контексте наступления власти на интеллигенцию и разворачивания террора. Студенты и аспиранты КГУ часто выступали в роли инициаторов многочисленных идеологических кампаний, жертвами которых были не только их сверстники, но и представители профессорско-преподавательского состава Киевского университета. В тоже время, чрезмерная классовая бдительность не всегда могла защитить самих активистов от политических репрессий. Утверждение тоталитарного контроля над университетской высшей школой сопровождалось истреблением лучших ее представителей.

Процесс разворачивания репрессий против представителей Киевского университета реализовывался вопреки декларациям властей об успехах социалистического строительства. В 1933-41 гг. жертвами политического террора стали значительная часть студенческого и профессорско-преподавательского коллектива КГУ. Политические репрессии против деятелей Киевского университета в 1933-41 гг. были составной частью централизаторской политики Кремля, направленной на создание тоталитарного государства. Политические репрессии негативно повлияли на развитие ведущего высшего учебного заведения УССР, вследствие чего было потеряно целое поколение талантливых ученых и педагогов.

Ключевые слова: Киевский университет, НКВД, интеллигенция, высшая школа, политические репрессии.

 

 

Dovgan K.G. Kyiv University during the intensification of Stalin totalitarian regime since 1933 till 1941. – Manuscript.

Dissertation for Historical Science Candidate degree on speciality of the 07.00.01 – History of Ukraine. – Kyiv National Taras Shevchenko University. – Kyiv, 2008.

In this dissertation for the first time in historiography takes place a systematic analysis which analyzes the activities of representatives of the personnel of Kyiv University during the intensification of Stalin totalitarian regime. The work is based on thorough all-round analysis of wide range of sources on history of Kyiv State University, documents and materials of workers and scientists of University higher school (1933-41).

The process of formation of Kyiv State University in 1933-41 was taking place during the formation of soviet higher school system, in accordance to which a University was meant to be seen not as an autonomic centre for the development of science and culture but in the terminology of 1930th as a “smithy of staff” and a “part of ideological front”. In the end of 1930th Kyiv University was turned into typical soviet higher educational institution with uniform system of teaching, obedient professorate and a student body loyal to the cause of socialistic structuring.

Key words: Kyiv University, NKVD, intelligentsia, higher school system, political repressions.