Лікарські рослини які містять флаваноїди та прості феноли

 

 

Кореневища 5-30 см завдовжки, вкриті тонкими рудими перетинчастими лусочками і численними основами листкових черешків, розміщених черепицеподібно і спрямованих косо вгору, вперед до точки росту. Довжина черешків 3-6 см, товщина – 6-11 см. Кореневища і залишки черешків зовні темно-бурого кольору, на зламі – світло-зелені. Бурий колір всередині свідчить про залежність сировини і непридатність її до вживання. Запах слабкий, своєрідний. Смак спочатку солодкувато-в’яжучий, потім гострий, бридкий. 

ХІМІЧНИЙ СКЛАД

Кореневище містить похідні флороглюцину, філіпсонову та флаваспідову кислоти, філмарон, альбаспідин, аспідинол, дубильні й гіркі речовини, флавоноїди, крохмаль та ефірну олію.

  

 

І – кореневище (сировина) ; ІІ – поперечний зріз кореневища (під лупою) : 1 – судинно-волокнистий пучок; ІІІ – поперечний зріз кореневища з одним провідним пучком: 1 – ендодерма; 2 – флоема; 3 – ксилема; 4 – внутрішні залозки. 

 

 

Антибактерицидний Противогельмінтний Противопухлинний

Водний екстракт, фенольні сполуки (флороглюциди), аспідинол, альбаспідин пригнічують ріст молочнокислих бактерій

Етерний, ацетоновий, хлороформний екстракти проявляють бактеріостатичну активність по відношенню до грампозитивних мікроорганізмів, фунгістатичну – по відношенню до грибів-дерматофітів і Mycobacterium tuberculosus; ацетоновий та етерний екстракти активні по відношенню до вірусів грипу і тютюнової мозаїки, а етанольний екстракт – до вірусу герпесу; сума фенольних сполук (флороглюциди) та аспідинол активні на моделях стафілококової інфекції; фенольні сполуки (флороглюциди) проявляють протистоцидну активність. Флороглюциди папоротей гальмують процес індукції злоякісних клітин пухлинними промоутерами. Екстракт із осіннього листя стимулює розмноження дріжджів при їх виробництві

 

 

Густий екстракт та Філіксан є ефективними антигельмінтними засобами при цистодозах. У гомеопатії застосовують аналогічно; у нар. медицині – у вигляді порошку. Настій і відвар є анальгетичними препаратами при невралгії й подагрі.

Вживання препаратів дріоптерісу чоловічого протипоказане при серцевій недостатності, захворюваннях нирок і печінки, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, гострих захворюваннях ШКТ і запальних процесах, при значному виснаженні, анемії, туберкульозі, а також у дітей віком молодше 2 років та вагітним.

Декоративна, отруйна (кореневища) рослина для свиней та овець при поїданні в значній кількості.

 

 

Гомеопатичні ліки традиційно використовується в функціональних шлунково-кишкових розладів: печіння, здуття живота, запори, спазми.

Спосіб застосування та дози:

Для дорослих і дітей старше 12 років. Усно. Від 10 до 20 крапель 3 рази на день, розбавляли в невеликій кількості води, чверть години до їди. Перед вживанням збовтати. Інтервал взяті з поліпшення і зупинки взяті з симптомів зникають. Тривалість лікування не повинна перевищувати один місяць.

Це Лікарський засіб Містить 36% (етанол гучності СПИРТ), тобто д. до 0, 26 г на дозу (20 крапель), що еквівалентно 6, 5 мл пива, вина 2, 71 мл на дозу (20 крапель). Використання цих ліків небезпечно у алкоголіків і повинні бути прийняті до уваги в вагітних або жінок, що годують, дітей та груп високого ризику, таких як порушенням функції печінки або на епілепсію. Показання: аскаридоз, анкілостомідоз, трихоцефальоз, трихінельоз, теніоз, трихостронгілідоз, ентеробіоз, стронгілоїдоз, стрічкові черв”яки, змішані гельмінти. Особливо показано у дитячій практиці. Механізм дії: надає антигельмінтної дії завдяки блокаді ферментних систем гельмінт та безповоротному порушенні утилізації глюкози в його організмі. Діє як на статевозрілих, так і на статевонезрілих осіб обох статей. 

 

1. Анисимова М. М., Куркин В. А., Рыжов В. М., Тарасенко Л. В. Анатомо-морфологическоеисследованиетравы гречихипосевной (Fagopyrumsagittatumgilib.) // МЕДИЦИНСКИЙ АЛЬМАНАХ. – 2012. – №3 (12). – с. 204 – 206
2. Гончарова Т. А., Энциклопедия лекарственных растений: (лечение травами) : В 2-х тт. Т. 1. – М. : Изд. Дом МСП, 1997
3. Государственная фармакопея Российской Федерации. Ч. 1. – Изд. 13-е (електронне видання) – М., 2015. – Т. Ш. – 1292 с. -.
4. Державна Фармакопея України/Державне підприємство «Науково-експертнийфармакопейний центр». – 1-е вид., 4 доп. – Харків: ДП «Науково-експертнийфармакопейний центр», 2011.
5. Куркин, В. А. Фармакогнозия: учеб. для студентов фармацевтич. вузов / В. А. Куркин. – Самара: Офорт, СамГМУ, 2004. – 1180 с.
6. Лекарственные растения, сырье и фитопрепараты: учебное пособие для студ. очн. и заочн. отд. фар мац. ф-та. / Тихонов В. Н., Калинкина Г. И., Сальникова Е. Н. ; под ред. Дмитрука С. И. – Томск, 2004. – Часть 1 – 116 с.
7. Лекарственные растения, сырье и фитопрепараты: учебное пособие для студ. Очн. И заочн. Отд. Фар мац. Ф-та. / Тихонов В. Н., Калинкина Г. И., Сальникова Е. Н. ; под ред. Дмитрука С. И. – Томск, 2004. – Часть 2
8. Мазнев, Н. И. Лекарственные растения: 15 000 наименований лекарственных растений, сборов и рецептов. Описание, свойства, применение, противопоказания / Н. И. Мазнев. – М. : РИПОЛ классик, 2006. – 1056 с.
9. Муравьева Д. А. Фармакогнозия. – М. : Медицина. – 1991. – 656 с.
10. Носов, А. М. Лекарственные растения официнальной и народной медицины / А. М. Носов. -М. : Эксмо, 2005. -800 с.
11. Основы гомеопатической фармации: учебник для студентов фармацевтических специальностей высших учебных заведений / под ред. проф. А. И. Тихонова. – Харьков издво НФ АУ, 2002. – 575 с
12. Практикум по фармакогнозии: Учеб. Пособие для студ. Вузов/ В. Н. Ковалев, Н. В. Попова, В. С. Кисличенко и др. ; Под общ. Ред. В. Н. Ковалева. – Х. : Изд-во нфау; Золотые страницы, 2003.
13. Солодовниченко Н. М., Журавльов М. С., Ковальов В. М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати / Посібник з фармакогнозії з основами біохімії лікарських рослин. – Харків: Золоті сторінки. – 2001. 406 с.
14. Стаття з книги «Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник» (відп. ред. А. М. Гродзінський; Київ, видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992 р.).
15. Стаття з книги В. І. Комендаря «Лікарські рослини Карпат. Дикорослі та культурні» (видання 3-є, доповнене та перероблене; Ужгород, «Мистецька Лінія», 2007 р.) ThomasS. C/ Li. Medicinal plants. Culture, Utilization and Phytopharmacology / S. C. Li Thomas. – Boca Raton: CRC Press, 2000. – 389 p.
16. Стаття з книги Є. С. Товстухи «Фітотерапія» (видання 2-е, перероблене та доповнене; Київ, «Здоров’я», 1995 р.).
17. Стаття з книги Ф. А. Жогла, В. П. Поповича, П. В. Олійника та Р. М. Шурина «Вітаміноносні лікарські рослини: Довідник» Владимиров А. Ю. Флавоноиды Fagoруrum sagittatum Gilib / А. Ю. Владимиров, С. В. Гарная.
18. Тыналиев М. Т. Эпидемиология мочекаменной болезни в Киргизии // Урол. и нефрол. – 1983. – № 3. – С. 26-31.
19. Джавад-Заде М. Д., Гамзаева 3. К. Генетические исследования при урологических и нефрологических заболеваниях у детей //Урол. и нефрол. -1983. – №5. – С. 3-7.
20. Дзеранов Н. К. Дистанционная ударноволновая литотрипсия в лечении мочекаменной болезни: Автореф. дис.... д-ра мед. наук. – М. – 1994. -24с.
21. Дзеранов Н. К., Гришкова Н. В., Бойко Т. А., Голованов С. А. Условия для проведения дистанционной литотрипсии при различном физико-химическом составе мочевых камней // Урол. и нефрол. – 1994. – № 6. -С. 10-13. Европейская ассоциация урологов (EAU) : Конгресс 8-й // Rewiew Report/ – London, 1988.
22. Егиазарян А. Г. О составе и структуре камней мочевой системы у жителей Армянской ССР: Автореф. дис.... канд. мед. наук. – Ереван, 1973. -23с.
23. Born J. Epidemiologische Untersuschungen das Hamsteinleidensline
24. Auswertung von 11. 000 Hamsteinanalysen: Jnang. – Dis. – Bonn. –
25. 1983. – 70s. Brundig P., Bomer R. H., Feurstein M., Piriich W. Zur StraBexposition Hamsteinkranker // Actual. Urol., 1984. – Vol. 15, N 6. – P. 347-349.
26. http: //compendium. com. ua
27. http: //zelenaya-lavka. ru/
28. http: //fitoapteka. org/index. php
29. http: //www. provisor. com. ua/
30. http: //medportal. ru/enc/urology/Mochekamennajabolezn/
31. http: //www. fito. nnov. ru/