Лікарські рослини які містять флаваноїди та прості феноли

 

 

Введення (флаваноїди) 

1. Гречки посівної трава

2.  Вовчуга польового корені

3. Аронії чорноплодої плоди

4. Череди три роздільної трава

5. Цмину піскового квіти

6. Пижма звичайного квітки

7. Липи серцелистої квітки

8. Хвоща польового трава

9. Гірчака перцевого трава

10. Введення (прості феноли) 

11. Мучниці листки

12. Брусниці листки та пагони

13. Фіалки триколірної та польової трава

14. Артишоку посівного листя та кошики

15. Дріоптерису чоловічого кореневища

Список використаної літератури

 

 

Флавоноїди – це біологічно активні речовини, в основі яких лежить дифеніл пропановий фрагмент, із загальною формулою С6 – С3 – С6.

Назва походить від латинського слова «flavus» – жовтий, тому що перші виділені флавоноїди мали жовте забарвлення.

Р-вітамінна дія. Під назвою «вітамін Р» об’єднані фенольні сполуки, які здатні зменшувати проникність і ламкість капілярів, підвищувати їх резистентність. Це флавони гесперидин, еріодиктин; флавоноли рутин, кверцитин, ізокверцетин, кверцитрин, ізорамнитин; метилхалкон; L-епікатехін; оксикумарини ескулін, ескулетин. Механізм їхньої дії пояснюється тим, що сполуки з Р-вітамінною активністю знижують рівень гіалуронідази, запобігають окисленню аскорбінової кислоти і адреналіну, який підвищує міцність кровоносних судин. Надлишок гіалуронідази збільшує проникність капілярів і викликає крововилив під шкіру, що є ознакою Р-авітамінозу. Поліфеноли і аскорбінова кислота доповнюють та потенціюють взаємну дію на капіляри, тому у лікарських формах часто містяться разом (аскорутин). Крім того вони поєднані в ягодах, плодах, овочах. Вплив на функцію нирок. Значна кількість рослин містить флавоноїдні сполуки з діуретичною активністю – трава різних видів гірчака, трава остудника голого, парила, солодки, звіробою, якірців сланких, плоди шипшини та багато інших. Флавон лютеолін викликає тривале підвищення діурезу; катехіни, навпаки, знижують сечовиділення. Заслуговує на увагу гіпоазотемічна активність деяких флавоноїдів, наприклад, робініна, який містять квітки робінії та види астрагалу. Така ж дія виявлена в інших похідних кемпферолу (біоробін, діоробін), у гіперозида, агліконом якого є кверцетин. Препарат леспенефрил, що виробляють з трави леспедеци, містить глікозиди кемпферолу. Ці сполуки сприяють зниженню концентрації азоту у сечі.

 

 

 

Стебло циліндричне, порожнисте, тонкопоздовжньоребристе, близько 2-6 мм у діаметрі, коричнувато-зеленого або червонуватого кольору, мало розгалужене та потовщене у меживузлях; листки розташовані спірально та мають плівчасті піхвоподібні прилистки (розтруби) ; поверхня гладенька, крім зони прилистків, де можуть виявлятися короткі, білого кольору волоски. Листки темно-зелені, блідіше на нижній поверхні, близько 7 см завширшки та 11 см завдовжки, стрілоподібні або серцеподібні, майже багатокутні із 2 широкоокруглими лопатями; нижні листки черешкові, верхні сидячі та стеблообгортні; пластинка гола, край тонко хвилястий і торочкуватий, із дрібними червонувато-коричневими виростами; окремі вирости трапляються на жилках на верхній поверхні. Суцвіття – цимозна волоть, окрема квітка досягає 1-2 мм завдовжки та 6 мм у діаметрі, складається із 5 вільних листочків білого або червонуватого кольору. 

ХІМІЧНИЙ СКЛАД. Основними компонентами трави є флавоноїди (до 2, 5% рутину) ; фагопірин – похідна нафтодіантрону; дубильні речовини. Насіння містить білки, вуглеводи, органічні кислоти, вітаміни, макро- і мікроелементи.

Діюча речовина – рутин

 

 

Гречка надає протисклерозну і гіпотонічну дію, покращує проникність і зменшує крихкість капілярів. Ангіопротекторна дія, нормалізується проникність капілярів, зміцнення судинної стінки, зменшення агрегації тромбоцитів, протизапальний ефект. Фолієва кислота, що міститься в гречці, стимулює кровотворення. Сприяє зменшенню вираженості побічних ефектів променевої терапії (цистит, ентеропроктит, дисфагія, шкірна еритема), а також уповільнює прогресування діабетичної ретинопатії. 

 

 

Одержуваний з гречки рутин застосовується для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозу Р і при захворюваннях, що супроводжуються порушенням проникності судин – крововиливах в сітківку ока, капіляротоксикозах, променевої хвороби, септичному ендокардиті, для профілактики і лікування уражень капілярів, пов'язаних із застосуванням антикоагулянтів, саліцилатів, а також при геморагічних діатезах, ревматизмі, гломерулонефриті, гіпертонічній хворобі, алергічних захворюваннях, корі, скарлатини, висипному тифі, тромбопенічній пурпурі і в інших випадках.

Не рекомендують рутин при підвищеному згортанні крові! 

 

 

Рутин застосовується, як і всі препарати вітаміну Р, для профілактики і лікування гіпо- та авітамінозу Р і при захворюваннях, що супроводжуються порушенням проникності судин, а також для профілактики.

Спосіб застосування та дози: рутин призначають дорослим по 0, 02-0, 05 г 2-3 рази на добу.  

Профілактика і лікування гіпо- та авітамінозу Р. У складі комплексної терапії захворювань, що супроводжуються підвищенням проникності судин.

Спосіб застосування та дози: Препарат застосовують внутрішньо після їди. Дорослим по 1 таблетці 2 – 3 рази на добу; дітям вікомстарше 3 років по 1 таблетці 2 рази на добу.