Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
48
Мова:
Українська
(пашенный) Ononis arvensis (pratense)
РОДИНАБобові Бобовые Fabaceae
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД РОСЛИНИ
ІДЕНТИФІКАЦІЯ А. ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД
Рослина багаторічна трав’яниста, з коротким, багатоголовим темно-бурим кореневищем і стрижневим циліндричним, злегка сплощеним, перекрученим, прямим або зігнутим, дерев’янистим коренем, внизу розгалуженим. Поверхня коренів світлобрунатна, на зламі вони жовтувато-білі. Стебла розгалужені, опушені, гілки часто закінчуються колючками. Нижні та середні стеблові листки трійчасті, верхні – прості, листочки овальні, краї – гострозубчасті, з обох боків – залозистоопушені, пахучі. Характерні великі парні прилистники, широкояйцеподібні, стеблообхоплюючі, рівні з черешками і прирослі до них. Квітки рожеві, по дві на коротких квітконіжках, у пазухах листків утворюють на кінцях стебел і бокових гілок густі колосоподібні суцвіття. Плід – біб, коротший за зубці, широкояйцеподібний, опушений, з 2-4 насінинами. Зовнішні ознаки. Цілісні або розрізані корені завдовжки до 40 см, завтовшки 0, 5-2, 5 см. Корені циліндричні, злегка сплюснуті, перекручені, прямі або зігнуті, тверді, дерев’янисті. Поверхня коренів поздовжньо-борозенчаста; корок місцями відшаровується; злам волокнистий. Колір коренів з поверхні світло-коричневий, на зламі жовтувато-білий. Запах слабкий, своєрідний. Смак солодкувато-гіркуватий, злегка терпкий
Хімічний склад
Корені містять ізофлавоноїди (1, 5-2, 5%) : формононетин, ононін, оногенін, 7-глюкозид оногеніну (онозид), оноспін, птерокарпани, ефірну олію, яка легко осмолюється, дубильні речовини, тритерпенові сапоніни.
Діючі речовини – ізофлавоноїдні глікозиди (основний ононін до 1, 5%)
ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ
Кровоспинна, послаблююча, протизапальна, діуретична, жовчогінна, знеболювальна, гомеостатична, гіпотензивна, кардіотонічна.
Препарати вовчуга сприяють зниженню часу кровотечі, при цьому не впливаючи на згортання крові, викликають короткочасне зниження кров’яного тиску, посилюють діурез, знижують ламкість судин підвищується тонус кишкової стінки, зменшуються кровонаповнення гемороїдальних вен і набряк гемороїдальних вузлів, полегшується акт дефекації. Мають значення також протизапальний компонент і перешкоджає тромбоутворенню
ІДЕНТИФІКАЦІЯ В. МІКРОСКОПІЯ
І. Схемапоперечного зрізу.
ІІ. Сегмент поперечного зрізу.
в – фрагмент вторинноїкори і деревини;
г – фрагментидеревини;
1 – променистабудова: елементифлоеми і ксилемирозташованівузькимирадіальними тяжами;
2 -широкісерцевинніпроменібагаторядності;
3 – крупніклітини
запасаючоїпаренхіми;
4 – луб’яні волокна, розташованіодиночноабогрупами;
5 – камбій;
6 -сосудиксилеми;
7 – трахеїди;
8 – клітинидеревинноїпаренхіми зпростими і 2-4-складними крохмальними зернами;
9 – тяжилібриформу;
10 -призматичні кристаликальцію оксалату.
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
При геморої, тріщинах прямої кишки, постдизентерійних і проктогенних запорах у вигляді настоянки (1 чайна ложка на 1/2 склянки води) усередину 3 рази в день. Настоянку стальника застосовують при тромбофлебітах, варикозних флеботромбозах, варикозних розширеннях вен нижніх кінцівок як засіб, що зменшує проникність судин і перешкоджає внутрішньо судинному згортанню крові. Послабляючі властивості стальника використовують при атонічних і спастичних запорах у хворих, що довгостроково перебувають на постільному режимі, після травм, операцій, особливо при підвищенному тромбоутворенню. Як сечогінний засіб вовчуга застосовують при сечокам'яній хворобі, пієлонефритах, подагрі, порушеннях сольового обміну.
Протипоказання. Період вагітності і лактації. Дитячий вік до 12років.
ПРЕПАРАТИ
Настойка вовчуга
Полегшення дефекації при геморої, тріщинах заднього проходу, хронічних запорах. Призначають внутрішньо за 30 хвилин до прийомуїжі: ½-1 чайну ложку настойки приймають у ¼ склянки води 2 3 рази на добу. Курс лікування становить 2-3 тижні.
Передозування: можливе зниженняа ртеріального тиску, алергічні реакції, діарея.
Флаванобол С – сума флаванових та флавонових глікозидів та агліконів коренів вовчуга. Рекомендується приймати як продукт, що сприяє посиленню синтезу глікогену, підвищує вміст гемоглобіну в крові, що маєбіостимулюючий ефект. Наявність глікозидівоноспина, ононина, фітостеринів, оноцерина, органічних кислот та їх солей, ефірних і жирних олій, смол, цукрів, крохмалю і дубильних речовин забезпечує репаративну, гепатопротекторну, діуретичну, антиоксидантнусудинорозширювальну, протизапальну, гипоазотемичну дію даного продукту. Сприяє загоєнню ран
ЛРСПЛОДИ АРОНІЇ ЧОРНОПЛІДНОЇ СВІЖІ (ПЛОДЫ АРОНИИ ЧЕРНОПЛОДНОЙ СВЕЖИЕ) – FRUCTUS ARONIAE MELANOCARPAE RECENS
ЛРАРОНІЯ ЧОРНОПЛІДНА (АРОНИЯ (ИЛИ РЯБИНА) ЧЕРНОПЛОДНАЯ) – ARONIA MELANOCARPA
РОДИНАРОЗОЦВІТІ (РОЗОЦВЕТНЫЕ) – ROSACEAE
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД РОСЛИНИ
ІДЕНТИФІКАЦІЯ А. ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД
Плоди кулястої форми, чорного кольору з сизим нальотом, розміром 10-15 мм. На верхівці плоду видно зубчики чашолистків, зрощених з зав'яззю. Шкірочка плодів щільна, м'якоть фіолетово-червона, майже чорна, насіння дрібні, коричневі. Смак кисло-солодкий, терпкий.
ХІМІЧНИЙ СКЛАД. У свіжих плодах містяться глікозиди ціанідину, флавононовий глікозид гесперидин, флавоноловий глікозид рутин, вільний кверцетин і деякі інші флавоноїди. Присутні катехіни і дубильні речовини, аскорбінова кислота (близько 110 мг / 100 г), вітаміни B1, B6, Е, РР, органічні кислоти (0, 8%), мікроелементи (солі молібдену, марганцю, міді, бору), каротиноїди і до 10% цукрів (глюкоза, фруктоза, сахароза).
ДІЮЧІ РЕЧОВИНИ -ціанідин та його глікозиди (антоціани)
ІДЕНТИФІКАЦІЯ В. МІКРОСКОПІЯ
1. Фрагмент епідермісу з місцями прикріплення волосків (а)
2. Кам’янисті клітини
3. Продиховий апарат аномоцитного типу
4. Простий волосок
ФАРМАКОЛОГІЧНА ДІЯ
Плоди мають гіпотензивні, спазмолітичні, протизапальні, антимікробні, капілярозміцнювальні, сечогінні та жовчогінні властивості, виявляють помітний активізуючий вплив на систему гемостазу. Плоди містять вітамін Р, який зміцнює стінки кровоносних судин, запобігаючи таким чином різні крововиливи, знижує кров'яний тиск, кількість холестерину в організмі і