Лікарські рослини які містять флаваноїди та прості феноли

Методи виділення і аналіз. Фенологлікозиди із лікарської рослинної сировини екстрагують етиловим спиртом різної концентрації (95%, 70%, 40%). Очистку витягу проводять методами осадження, фракційної екстракції тощо.

Виділення індивідуальних глікозидів і агліконів проводять методом адсорбційної хроматографії на силікагелі, поліаміді та алюмінію оксиді.

Флороглюциди із лікарської рослинної сировини екстрагують органічними розчинниками. Екстракт упарюють до густої консистенції і обробляють водним розчином барію гідроксиду, магнію оксиду тощо, в результаті чого флороглюциди переходять у феноляти. Потім водно-лужні розчини підкислюють, при цьому флороглюциди випадають в осад. Одержують так званий сирий філіцин.

 

 

 

Вічнозелений розпростертий кущик. Стебла лежачі, сильно розгалужені, завдовжки 25-120 см. Листя оберненояйцеподібної форми, звужені до основи, короткочерешкові, цільнокраї, шкірясті, зверху блискучі, голі; жилкування сітчасте. Довжина листка близько 2 см, ширина до 1 см. Колір зверху темно-зелений, зісподу – світліший, матовий. Запах відсутній. Смак сильно в’яжучий, гіркуватий. 

ХІМІЧНИЙ СКЛАД

Основні діючі речовини – фенологлікозиди арбутин (8-12%), метиларбутин, вільний гідрохінон, іноді арбутин утворює ефір з галовою кислотою. Нещодавно в листках мучниці ідентифіковано новий глікозид піцеозид. Сировина містить фенолкарбонові кислоти: протокатехову, галову (6%), флавоноїди (0, 8-1, 5%) – кверцетин, кемпферол, мірицетин та їхні глікозиди; дубильні речовини (7-19%) -галотанін, елаготанін; тритерпеноїди, похідні α-амірину – урсолову кислоту (0, 4-0, 75%), уваол; іридоїди; вітамін С, каротиноїди.

Основна діюча речовина-арбутин

 

 

А верхня епідерма.

Б нижня епідерма,

В- край листка;

1. 1- фрагмент поперечного зрізу пластинки через жилку;

1. 11- діагностичні елементи порошку;

1 кутикула,

2 верхня епідерма,

3 полісадна паренхіма,

4 товстостінна паренхіма з поодиноких кристалами оксалату кальцію,

5 судинно – волокнистих пучок,

6 губчаста паренхіма (тип аеренхімі),

7- нижня епідерма,

8- Прості 1-2 клітінні, товстостінні волоски,

9- продіхі аномоцітного типу,

10 – крісталоносна обкладка вздовж жилки 

 

 

Антисептична Сечогінна В’яжуча

Антисептична дія мучниці обумовлена гідрохіноном, який утворюється в організмі при гідролізі арбутину и виділяється з сечею. Сеча при цьому забарвлюється в зелений або темно-зелений колір. Сечогінну дію препаратів рослини також пов’язують з гідрохіноном. Дубильні речовини, які містяться у відварі мучниці, проявляють в’яжучу дію в шлунково-кишковому тракті. В експериментах на щурах у відварі мучниці виявлено властивості антигіпоксантів: під впливом мучниці збільшується процент виживання тварин в умовах гіпоксії.

 

 

Відвар мучниці застосовують при захворюваннях нирок і сечовидільних шляхів (пієлонефрити, сечокам’яна хвороба, цистити) по 1 столовій ложці 5-6 разів на день як дезинфікуючий і діуретичний засіб. Відвари і настої мають неприємний смак. Листя мучниці має дещо подразнюючу дію на епітелій сечовидільної системи, тому їх комбінуют з рослинами, які проявляють протизапальну, кровозупинну і сечогінну дію. При передозуванні та тривалому вживанні препаратів мучниці звичайної може виникнути блювання, пронос, подразнення нирок і викидень у вагітних. У разі необхідності тривалого застосування мучниці її поєднують з іншими травами, що мають сечогінні та протизапальні властивості.

Не можна вживати мучницю людям, що страждають гострими захворюваннями нирок, так як це може викликати сильний дратівливий ефект. Фахівцями доведено, що мучниця протипоказана під час вагітності та при гломерунефриті.

 

 

Нефрофіт – лікарський збір, що містить рослинні компоненти, які мають сечогінну і деяким салуретичну дією. Компоненти препарату Нефрофіт підвищують азотовидільної функцію нирок, роблять позитивний вплив на депураційну функцію нирок і мочевінообразовательная функцію печінки. Нефрофіт сприяє зменшенню інтенсивності запалення у пацієнтів із захворюваннями сечовивідної системи, полегшує сечовипускання і зменшує больові відчуття за рахунок усунення спазму гладком'язового шару сечовивідних шляхів.  

Листя по 2 г у фільтр-пакетах № 10, № 20; по 11 г у пакетах; по 50 г у пачках.

Запальні захворювання нирок і сечовидільних шляхів; ниркова недостатність з порушенням водного і мінерального обміну

Препарат виявляє гіпоазотемічну, легку салуретичну та діуретичну дії; сприяє виведенню сольових відкладень із суглобів і хребта. Знижує вміст холестерину і тригліцеридів у плазмі крові при гіперліпідемії, уповільнює розвиток атеросклерозу, сприяє регресу наявних атеросклеротичних бляшок. Позитивно впливає на сечовиноутворювальну функцію печінки та депураційну функцію нирок. Поліпшує антитоксичну функцію печінки. Має жовчогінну, спазмолітичну, протизапальну, капіляропротективну та протинабрякову дії. 

 

 

 

Невисокий кущик родини брусничних (10-28 см заввишки) з повзучим довгим кореневищем. Стебло прямостояче з округлими короткоопушеними гілочками. Пагони галузисті, округлої форми, здерев’янілі. Пагони зеленувато-бурі, вкриті короткими гачкоподібними волосками. Листки чергові, оберненояйцеподібні або еліптичні - (0, 5-3 см завдовжки і 0, 2-1, 5 см завширшки), шкірясті, тупі, цілокраї або нечітко зарубчасті із загнутими