Лікарські рослини

• кропива дводомна (листя) 2 ч.

• череда трьохроздільна (трава) 2 ч.

Столову ложку збору залити стаканом окропу, довести до кипіння на слабкому вогні, остудити, процідити, приймати по 1/3 стакана вранці та ввечері (краще після їжі).

• Евкаліпт прутоподібний (листя) 2 ч.

• Череда трьохроздільна (трава) 2 ч.

• Чистотіл великий (трава) 1 ч.

Столову ложку збору залити стаканом окропу, відвар настоювати ЗО хв., процідити. Приймати по 2 ст. л. З рази в день після їжі.

•  Валеріана лікарська (корінь) 1 ч.

• Звіробій продірявлений (трава) 2 ч.

• Подорожній великий (листя) 2 ч.

• Череда трьохроздільна (трава) 4 ч,

Столову ложку збору залити стаканом окропу, настоювати 40 хв., процідити. Приймати по 2 стакани 3-4 рази в день після їжі.

Внутрішні перегородки 20-25 грецьких горіхів залити 100 мл 70% спирту, настоювати в щільно-закупореній пляшці 10 днів в темному місці. Приймати по 15-20 крапель на 1/4 стакана води 3 рази в день за 30 хв. До їжі протягом 2 місяців. Зберігати настойку при кімнатній температурі.

Профілактика. Для профілактики мастопатії важливо своєчасно лікувати захворювання та забороняти аборти.

Не слід допускати розвиток маститу – запального процесу в молочних залозах.

 

 

Мета роботи: Ознайомитись з особливостями лікування грипу і вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості лікарських рослин для лікування грипу.

1. Коротка характеристика грипу

Грип – гостре інфекційне захворювання, спричинене фільтрівним вірусом різних серологічних типів, воно характеризується симптомами загальної інтоксикації, викликає ряд порушень діяльності нервової та серцево-судинної системи. Крім поодиноких випадків хвороби, бувають також широкі епідемії грипу.

2. Аналіз лікарських рослин, що використовуються для лікування та їх характеристики

Під час лікування грипу використовують такі рослини: багно болотяне, верба біла, волошка синя, золотисячник, липа серцелиста, малина, тополя чорна, плетуха звичайна, сосна звичайна, первоцвіт весняний та ін.

Охарактеризуємо деякі з них.

Tilia – липа

Рос. назва – липа.

Родина: Tiliaceae – липові.

Липи – дерева. Збирають з них суцвіття (квіти разом з продовгуватим, жовтувато-зеленим листком при них). Частіше зустрічаються види: 1) Tilia cordata Mill – липа серцелиста. листки у неї знизу сизі, зверху ясно-зелені. Черешки дорівнюють або довші половини довжини листка, квітки жовто-білі. Цвіте в VІ – VІІ; 2) Tilia platyphullos Scop. – липа широколиста. Листя у неї округле. серцевидне. Квітує в VІ – VІІ; 3) Tilia argenteo Desf. – липа срібляста. Листя у неї знизу білувате, зверху темно-зелене, молоді гілки опушені. З цих видів і збирають липовий цвіт. Можна також використовувати цвіт з інших видів, наприклад з липи європейської (T. euvopaea), що частіше зустрічається у західній частині України, а то й у парках і садах, та липи кавказької (T. cauca sica Rupr.), що росте в Криму в гірських лісах.

Заготовляють у менших кількостях молоді листки, кору, бруньки (весною), плодики-горішки (восени), а то і камбій, що безпосередньо використовується весною; не гребують і деревиною. Липа – прекрасна нектароносна рослина, дає важливі продукти бджільництва – як харчові, так і лікувальні.

За біохімічним вмістом у квітках є: ефірна олія, запах якої зумовлений наявністю спирту фарнезол, флавоновий глікозид, гесперидин, глікозид таліацин, сапоніки, трохи дубильних речовин, каротин. аскорбінова кислота, у приквіткових видозмінених листках – слиз і дубильні речовини; в плодах – жирна олія, близько за якістю до прованської, у корі – тритерпеноїд – тіліадин.

Primula versis L. – первоцвіт весняний.

Народні назви: баранчики, примула гайова.

Рос. назва: первоцвет лекарственный, п. весенний, примула лесная, буквица.

Родина: Primulaceae – первоцвіті.

Багаторічна трав’яниста рослина з розеткою прикореневих листків овальної або яйцевидно-овальної форми, поступово звужений у крилатий черешок, сильно зморшкуватих, по краях хвилястих, зарубчасто-зубчастих. Із середини розетки виростає одне або кілька безлистих квітконосних стебел з квітками на верхівці (зібраний в зонтик). Квітки жовті, з трубчастим віночком, із невеликим відсіком, з 5 оранжевими плямами в зіві. Кореневищі дуже коротке, вертикальне, з пучком тонких коренів. Цвіте з ІV до VІ. Росте на луках, серед чагарників, на лісових галявинах, і в розріджених лісах, вздовж доріг, на схилах. Поширений був скрізь. Тепер сильно винищений.

Збирають цілу рослину або корені. Рослина потребує охорони і лише організованої заготівлі.

Крім описаного виду, в Україні зустрічаються ще 8 видів, серед них – дуже рідкісні, що вимагають суворої охорони.

Біохімічний склад. Рослина багата на мікроелементи. У коренях первоцвіту весняного містяться сапокіни (до 10%), у листках (близько 2%), ефірна олія (0,08%) і глікозиди: примулаварин, примверин та примулагенін, що належить до терпенових сполук. Усі органи рослини містять аскорбінову кислоту (в квітках – до 4,8%, у листках – 5,9%), каротин – до 3 мг %. У листках виявлено вітамін А, у квітках – сапоніни, флавоноїди, ензим примверогідазу. Листки багаті теж на вітамін М, якого в період цвітіння – до 0,9 – 1,1%, є вітамін А, фолієва кислота і вітамін В.

Листя використовують для салатів.

3. Пропозиція