Лікарські рослини

•Цвіт змійовика  15 г

•Кора верби  20 г

•Плоди ялівцю   20 г

•Листя берези   30 г.

Отож, 2 – 3 ложки залити окропом (1:1), закрити і настоювати ніч. Ранком нагріти і пити через 1 – 2 години після їжі. 

Чай проти ревматизму:

•Листя берези 30 г

•Трава хвоща 20 г 

•Трава дев’ясила  10 г

•Трава золотої різки   10 г

•Трава кропиви   10 г

•Плоди ялівцю   10 г

•Вовчуг колючий   10 г

Також рекомендується пити чай з жовтої примули і пирію. Пити довгий час 1 – 2 склянки навару. Ці трави добре очищують кров, суттєво допомагають при видаленні з організму токсичних продуктів обміну речовин. Дуже результативний сік з чорної смородини, вживаний 2 – 3 рази на добу, добре лікує ревматизм. Широко застосовують сауни і гарячі ванни з додатком чорної гірчиці, хвойні, компреси з торфу і глини.

 

 

Мета роботи: Ознайомитись з особливостями ДЖВШ, вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості лікарських рослин для лікування даного захворювання.

Загальна характеристика хвороби

Дискінезія жовчовивідних шляхів - розлад жовчних протоків, що проявляються порушенням відтоку жовчі із печінки і жовчного міхура в дванадцятипалу кишку, яке супроводжується появою болю в правому підребер'ї.

Розрізняють гіперкінетичну і гіпокінетичну форми дискінезії. Гіперкінетична характеризується гострими колікоподібними болями в правому підребер'ї з іррадіацією в праву лопатку, плече. Часто виявляється пітливість, слабкість, зниження артеріального тиску, головний біль і біль в області серця. Гіпокінетична характеризується постійними тупими ниючими болями в правому підребер'ї, нудотою, гіркотою в роті, здуттям живота, запорами.

Лікування хворих з захворюваннями жовчовивідної системи залежить від форми і стадії захворювання. На практиці використовується велика кількість жовчогінних засобів, в тому числі і рослинного походження, які посилюють секрецію жовчі і полегшують її постування в кишки.  

Аналіз лікарських рослин, що використовуються для лікування та їх характеристика

Для лікування даного захворювання використовують шандру звичайну (marubium vulgare L.) родити губоцвіті (lamiaceae). В народі її називають меліса тепла, меліса яблучна, кінська м’ята, манта, слонта.

Шандра звичайна – трав’яниста багаторічна рослина, з висхідними від основи розгалуженими, у нижній частині – білуватоповстисними погонами. Віночки квіток брудно – білі, чашечки густо волосисто-опушені. Зустрічається на відкритих кам’янистих місцях, пустирях, часом на межах, вздовж огорож і тиків, розсіяна по всій території України.

Рослина пахне (особливо потерті листки, і суцвіття) яблуками. В ній виявлено: ефірну олію (0,02 – 0,05%), дубильні (близько 7%), слизисті і смолисті речовини, 0,3 – 1% гіркої речовини маррубін, холін, органічні кислоти і мінеральні солі, алкалоїди: бетоніцин, турицин і страхідрин. Рослина є жовчогінним засобом.

В народі приймають шандру у вигляді гіркого чаю, настою або відвару, виготовлених методом водяної бані: одна столова ложка сухої трави на 1/3 – 1/2 склянки, тричі на день до їжі або після.

Рекомендується відвар з 2 столових ложок трави на 1,5 склянки води (варити 5 хв.), процідити у термос, пити по 1/2 – 1/3 склянки 2 – 3 рази на день, в проміжках часу між прийманням їжі.

Додатково при лікуванні дискінезії жовчних шляхів рекомендують лікувальні ванни з додаванням настоїв лікарських трав, що здатні заспокоювати і знімати спазми.

•безсмертник піщаний (квіти) 2 ч.;

•вахта трьох листкова (листя) 2 ч.;

•сушениця топянна (трава) 2 ч.;

•м'ята перцева (листя) 3 ч.;

•береза бородавчата (листя) 3 ч.;

•аїр болотний (коріння) 2 ч.;

•овес посівний (трава) 3 ч.

Збір змішати: 100 гр. збору залити 2 літрами кропу, настоювати 60 хвилин, процідити, додати в ванну. Процедуру приймати не опускаючи область серця в воду. Температура води 33-36% С, тривалість сеансу 15-20 хв. Після процедури витертись і лягти в постіль.

 

 

Мета: ознайомитись з особливостями захворювання вірусного гепатиту, вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості лікарської рослини, що використовують для лікування цієї хвороби.

Вірусний гепатит – інфекційне захворювання, що характеризується загальною інтоксикацією, переважним ураженням печінки, порушенням обмінних процесів, часто з розвитком жовтухи.

Джерелом інфекції є людина хвора жовтухою чи безжовтушною формою хвороби. Основний механізм передачі хвороби – фекально-оральний. Зараження може відбуватися через харчові продукти, воду, контактно-побутовим шляхом.

Під час лікування хворі повинні дотримуватись постільного режиму і виконувати білково-вуглеводневу дієту з обмеженням жирів. Рекомендується по 2 – 3 л рідини на добу: соки, лужні мінеральні води.

Багатопланова дія лікарських рослин на шлунково-кишковий тракт зумовлюють необхідність фітотерапії протягом всього гострого періоду гепатиту.

В рекомендованих зборах лікарських рослин використовують глід криваво-червоний (rataegus sanguinea). Це невелике (2 – 5 м заввишки) дерево або кущ родини розових. На міцних гілках розміщуються прямі колючки. Листки зверху темно-зелені, зі споду – світло-зелені, 3 – 7-клопатеві або великозубчасті. Квітки правильні, двостатеві, п’ятипелюсткові, блідо-пурпурові. Плоди: яблуковидні, кулясті, криваво-червоні, рідше оранжево-жовті з борошнистим м’якушем і 3 – 4 кісточками. Цвіте в травні – червні.

Заготівля і зберігання. Використовують квіти і плоди. Квіти