Лікарські рослини

Ефірні масла володіють антимікробними властивостями. М’якоть плодів характеризується антибактеріальною дією (С.С.Шахалієв, 1974, Ж.Ламбрєв, 1959).

Алое деревовидний – Aloe arborescens Mile (Liliaceae Juss). Від вічнозелених сукулентних рослин. Досягає висоти 4 м. Стебло добре розвинене, прямостояче, галузиться. Листи розміщені почергово, сірувато-зелені з блакитним налітом. По формі мечовидні, вигнуті до вершини, з хрещуватими шипами по боках. Квітки жовті або оранжеві, дзвіночкоподібні, на тонких квітконіжках, трубчасті. Суцвіття – кисть. Плід – циліндрична коробочка.

Листки містять антраглікозиди 1.8 – 3,3%, смолистих речовин 7,1 – 15,3%, вітаміну С – 873 – 1190 мг/100 г (І.А.Дамиров, 1982).

Лікувальні властивості соку алое – сабуру широко відомі. Емульсія алое збільшує толерантність шкіри, майже повністю знімає біль, відчуття пекучості і стягнутості, лікують рани. Сік алое володіє бактерицидними і бактеріостатичними властивостями по відношенню до ряду мікробів (П.С.Ціков, Ю.П.Лаптєв, 1976). В листках алое, що були витримані в темному холодильнику при температурі 6 – 80, виникають так звані біостимулятори, що активізують процеси в тканинах, які відмирають.

Бадан товстолистий – Bergenia crassifolia L. (Saxifragac). Вічнозелена багаторічна рослина. Кореневище 3,3 см товщиною і 1 м довжиною, горизонтальне, повзуче. Стебло без листків або з одним, висотою до 50 см. Листки великі (35 см), цілі, голі, зібрані в прикореневу розетку, на коротких черешках. Квіти правильні, п’ятичленні, рожеві або фіолетово-червоні, зібрані на вершині стебла в суцвіття. Плід – еліпсоїдна суха коробочка.

Кореневище містить 5 – 28%, а листи 10 – 20% дубильних речовин галотонінів. З кореневищ виділено багато ізокуморину бергеніну. В листках міститься арбутин (22%), 0,5 – 0,8% ерганіну. За вмістом арбутину бадан є найбагатшим в рослинному світі.

Корені і кореневища володіють антимікробними, протизапальними, в’яжучими властивостями, а також зупиняють кровотечу. Екстракт звужує судини і робить їх стінки більш щільними. Арбутин має антисептичну дію при розщепленні на глюкозу і гідрохінон.

Пропозиції препаратів на основі цих рослин. 

Аїр звичайний: 1 ст. ложка подрібненого кореневища, 1 ст. ложка кип’ятку (А.І.Марченко, 1981).

Айва звичайна: настій 1:5, рідкий екстракт 1:1 (І.А.Даміров, 1982).

При встряхуванні зерен з водою (5 – 100) отримують слиз, яку в стоматології застосовують для аплікацій.

Алое деревовидний: сік із свіжих листків алое 80 мл, спирт етиловий 95%, 20 мл., хлорбутонол гідрат 0,5%. Застосовується у вигляді компресів.

Бодан товстолистий: 8 г. подрібнених кореневищ на стакан кип’ятку.

1 ст. ложка 3 – 4 рази на день, зовнішнє застосування (Л.Я.Скляревський, І.А.Губанов, 1986).

 

 

Мета роботи: ознайомитися з особливостями захворювання ангіни, вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості лікарських рослин, якими лікують ангіну.

Ангіна (angina pharyngis; лат. angina від ango – стискаю, здавлюю), гострий тонзиліт – інфекційна хвороба з локалізацією запальних процесів в лімфоїдній тканині глотки, переважно в піднебінних мигдалинах.

Аналіз лікарських рослин, що використовуються для лікування ангіни, та їх характеристика.

Для лікування ангіни застосовують ряд рослин: багно звичайне. вероніка лікарська, глід український, калина звичайна, малина, ромашка лікарська, лепеха, дубова кора, липа, суниця та багато інших.

Chamomilla recutita (L) - ромашка лікарська. Однорічна, популярна трав’яниста рослина. Збирають тільки цілком розпуклі квіти – кошики. За біохімічним складом: 0,2 – 1,35% ефірної олії, фітостерин, саліцилова кислота, аскорбінова кислота, дубильні і гіркі речовини та інші речовини.

В народі вважають, що на організм людини ромашка діє: вітрогінно, потогінно, заспокоює болі і судороги та як пом’якшувальне.

Для лікування ангіни застосовують настій ромашки (для полоскання горла), але його краще застосовувати в суміші з іншими травами.

Ця рослина росте на пустирищах, в городах. Інколи її розводять в квітниках, щоб вона завжди була під рукою. Цвіте з V по ІХ. Зібрані квіти сушать у провітрюваних місцях, краще в затінку.

Ще є одна ромашка – рум’янок, яку в народі називають без’язичковою, собачою, котячою. Вона в деякій мірі може замінити ромашку лікарську при її відсутності.

Рослина однорічна, заввишки 15 – 30 см. Квіти в неї в опуклих кошиках, всі трубчасті, зубчасті, язичкових квітів немає. Кошики дрібнуваті, на коротких ніжках. Листки двічі або тричі перисторозсіченні. Збирати її потрібно у чистих місцях, оскільки вона полюбляє рости біля смітників. За відсутності ромашки лікарської користуються нею аналогічно, але не з тією ефективністю.

Фітонцидні чаї для полоскання горла при ангіні:

1. Липа - 2, ромашка польова - З

2 ст. л. суміші заливають 200 мл окропу, настоюють 2-3 хв., процідить, остудити.

2. Дубова кора - 6, душиця - 4, листя алтеї - 2.

2 ст. л. суміші заливають 200 мл окропу, настоювати 2-3 хв., процідити через марлю. Теплим розчином полоскати горло кілька раз в день.

3. Шалфея-2, звіробій-2, квіти чорної бузини-2, кора дуба -2. 2 ст. л. суміші залити 500 мл окропу, остудити до температури 50 градусів за С, теплим настоєм полоскати горло.

4. Плоди фенхеля - 1, листя перечної м'яти - 3, квіти ромашки - 3, шалфея - 3.

2 ст. л. суміші залити 500 мл окропу, настоювати 1 год. підігріти до температури 45-50 градусів за