+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
96
Мова:
Українська
листки чергові, нижні з довгими черешками, широкотрикутні, двічі трійчасті, з видовженояйцевидними загостреними частинами, верхні – дрібніші, з короткорозширеними в піхву черешками, трійчасті з бічними двороздільними, рідше цілісними листочками. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в складні зонтики (верхівковий зонтик 20 – 25 – променевий, плодючий, бічні – дрібніші, неплідні); обгортки та обгорточок немає; пелюстки білі, оберненосерцевидні, глибоковиїмчасті, у виїмці з загнутою всередину часточкою. Плід – двосім’янка. Цвіте з травня до липня.
Поширення. Яглиця звичайна росте в лісових районах і в лісостепу по вологих містах у лісах, серед чагарників і в садах.
Заготівля і збирання. Для лікувальних потреб використовують траву яглиці, яку заготовляють в період цвітіння рослини і вживають свіжою (у вигляді салатів, як приправу до різних страв, як замінник капусти або щавлю та кропиви для юшок, борщів, холодних борщів, юшок-пюре) або сушать, розкладаючи тонким шаром на папері чи тканині під укриттям на вільному повітрі або в приміщенні з доброю вентиляцією.
Мичкові черешки яглиці маринуються в отці, вживають як гарнір до других трав, перероблюють на ікру, подібну до баклажанової. Рослина неофлідикальна.
Хімічний склад. У свіжому листі яглиці є значна кількість аскорбінової кислоти (65 – 100 мг %), залізо (16,6 мг %), мідь (1,99 мг %), марганець (2,13 мг %), титан (1,68 мг %), бор (3,9 мг %).
Фармакологічні властивості і використання. Яглицю звичайну використовують як засіб, що покращує діяльність, протизональну, знеболюючу дію. Настій трави вважають добрим при захворюванні сечового міхура.
3. Пропозиції лікувальних препаратів на основі лікарських рослин для лікування.
3.1. Фіточаї (настої спиртові, цукрові, водні).
а) Настій трави яглиці звичайної (внутрішньо приймають) 3 чайні ложки сировини по 400 мл. окропу, настояти 2 години, процідити, вживати по пів склянки, пити 4 рази в день до їжі.
б) Внутрішньо – відвар кореневища холодня лікарського (1 столова ложка сировини заливають 500 мл окропу, доводять до кипіння, кип’ятять 10 хвилин. По пів склянки 4 рази в день до їжі).
в) 20 г бруньок, кори або листків осини залити стаканом кип’ятку, кип’ятити 7 – 10 хв., настоювати, вкутавши, 30 хв., процідити. Приймати по 2 столові ложки 3 рази в день. Бруньки осини настоювати на горілці в співвідношенні 1:10. Приймати по 25 – 30 крапель при гострому хронічному циститі і слабості сечового міхура.
г) 2 столові ложки хвоща польового запити 1 л кип’ятку, кип’ятити 10 хв., настоювати, вкутавши, 20 хв., процідити. Траву зложити в мішечок і в тепло-гарячому вигляді прикладати на низ живота при циститі. Відвар приймати всередину по 1 стакану 2 – 3 рази в день.
д) При больовому сечовиділенні пити гіркий чай із суміші трави і квіток ромашки лікарської (аптечної), Приймати по 200 мл 3 рази в день.
3.2. Дієта: салати.
Вітамінний салат: молоде помите листя яглицю витримують 10 хв. в окропі, подрібнюють, додають тертий хрін і сіль, перемішують і заправляють вершками (на 150 г свіжого листя яглиці беруть 25 г тертого кропу, 20 грам вершків, сіль на смак).
Особливості лікування серцево-судинних захворювань на прикладі стенокардії
Мета роботи: ознайомитися з особливостями захворювання стенокардії, вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості лікарських рослин для лікування цього захворювання.
1. Суть захворювання полягає в тому, що порушується тік крові по коронарних судинах, тобто судинах, що забезпечують кровопостачання міокарда. Це призводить до болі в області серця чи грудини.
Знаючи тісний взаємозв’язок між серцево-судинною системою і корою головного мозку, легко уявити роль різних емоційних перенапружень в розвитку порушення ітерації коронарних артерій і виникнення коронарної нестачі – стенокардії.
Приступ болі виникає в зв’язку з фізичними та психічним порушеннями, надмірним палінням, переохолодженням. Біль при стенокардії, як правило дуже інтенсивний.
В більшості випадків при стенокардії застосовують судинорозширюючі засоби. Отже, перша медична допомога при приступі – негайне введення речовин, що розширюють, розкривають коронарні судини.
2. При лікуванні стенокардії та інших серцево-судинних захворюваннях використовують такі лікарські рослини як:
•глід
•конвалія звичайна
•адоніс
•кропива собача.
Глід (Crataegus L.) – кущ або деревце часто з колючками, з черговими пірчасто-лопатевими або роздільними листками і невеликими двостатевими білими (червонуватими, рожевими) квітами, зібраними в щитовидне суцвіття. Запах плодів специфічний, приємний, плоди червоні, рідше червоно-жовтуваті, з борошнистою м’якоттю. Цвіте в V – VІ міс.
В народі для медичних цілей використовують частіше види з білими квітами, які збирають тоді, коли більша частина їх знаходиться у фазі бутонів. Тоді ж збирають і листя, а восени – плоди.
Надзвичайно велике значення глоду у лікуванні. Позитивну дію на організм пояснює біохімічний склад.
У плоді кожному виявлено:
у квітах флавоноїди і сполуки гіперозид, кислоти кавова і хлоренова, аміни, холін і ацетохолін;
у листях: хлорегенова уреолова, неотеголова кислоти, флавоноїди – гіперозид, керсетин, ефірна олія;
у плодах: уріолова, олеїнова, хларогенова і кавова кислоти, дубильні речовини, сорбіт.
Конвалія травнева (Convallaria majalis L.) – трав’янисте багаторічна рослина з повзучим кореневищем, від якого відростають вгору квітконосі стебельця, заввишки до 20 – 30 см на яких розміщуються