Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
96
Мова:
Українська
сечею.
Амі зубна (Ammi visganu)
Дворічна трав’яна рослина. Стебло гілчасте, листочки двічі – тричі перисторозсічені, їх дольки тонкі, лінійні або ниткоподібні, загострені, розташовані почергово. Суцвіття – густий складний зонтик на довгому квітконосі. Квітки дрібні, білі, з неприємним запахом. Плоди – сім’янки яйцевидної форми, двороздільні.
Цвіте у червні – липні.
Рослини культивуються на Україні, в Молдові, Краснодарському краї, в Азербайджані. З лікувальною метою використовують насіння.
Дія: спазмолітична.
Застосування: подрібнене насіння застосовують у вигляді порошку, вживають по 1 чайній ложці 3 – 4 рази на день при сечокам’яній хворобі, що супроводиться приступами ниркової коліки. Або ще готують напар з 2 столових ложок насіння амі зубної у 300 мл води. Протягом 3 – 4 год. тримають у духовці, поки не випарує половина води. Потім екстракт проціджують, охолоджують і п’ють по 1 стол. ложці 3 рази на день. Екстрактові речовини справляють селективну спазмолітичну дію на сечові шляхи і рекомендують їх при спазмах сечоводів, відходженні ниркових каменів, нирковій коліці.
Особливості лікування хвороби лікарськими рослинами
Хворим на сечокам’яну хворобу, бажано вживати більше рідини, періодично пити дистильовану воду для промивання сечових шляхів, необхідно вживати вітамінні напої (з вишневого сиропу, барбарису, ревеня, столових буряків).
Для розчинення фосфатних і оксалатних каменів слід вживати відвар з коренів мар’яни красильної:
1 ст. ложку подріблених коренів залити склянкою крутого окропу і настоювати на протязі ночі. Пити по 1 ст. ложці за 20 – 30 хвилин до їжі 3 рази в день.
Відвар з фіалки запашної приймають при каменях нирок і сечового міхура: 30,0 г на 1 л води.
Використовують ще вовчуг колючий при каменях нирок і сечового міхура:
1 ст. ложка кореня вовчуга, кореня пирію, кореня кропиви дводомної, квіток бузини чорної, трави хвоща у співвідношенні 4:7:1:3:5 на 300 мл води і кип’ятити 15 хв. Проціджують і п’ють тричі на день по одній склянці.
При каменях і піску в нирках та сечовому міхурі з лікувальною метою вживають свіжий сік із трави настурції лікувальної – по 1 ч. л. 3 рази на день.
Можна приймати відвар:
20 – 40 г свіжої трави на 1 л. окропу. Пити по 1 склянці 3 рази на день.
Пом’якшувальну сечогінну дію викликають деякі лікарські рослини.
Приймають напар або відвар хвоща польового: 30,0 г сухої рослини на 1 склянку води, пити по 2 – 3 склянки на день.
Спориш звичайний “жене” пісок, камені у нирках і сечовому міхурі. Його використовують в суміші: спорищ, приймочки кукурудзи, частки стручкової квасолі (карликових форм), трава грижниці голої і листочки мучниці – всього порівну. На денний прийом беруть 15 г суміші на 200,0 г окропу.
При сечокам’яній хворобі рекомендують виключити з раціону: солоне, кисле, гострі страви, алкоголь, копчені страви.
Особливості лікування стоматиту
Мета роботи: ознайомитись із особливостями захворювання стоматит; вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості рослин для лікування стоматиту.
Є декілька видів стоматиту. Найпоширеніші серед дітей – гострий герпетичний стоматит (збудник вірус herpes symplex) і виразково-некротичний стоматит Венсена (збудник спірохети і палички Венсана). Починається ГГС раптово з підвищення температури (380С), загальної слабкості. З’являються окремі чи згруповані міхурці з прозорим середовищем, які перероджуються в болючі афти. При ВНС Венсена спостерігається погний запах з рота, кровотечі, виразки, налети грязно-сірого кольору. Виражена інтоксикація супроводжується підвищенням температури, лейкоцитів, прискоренням ШОЕ до 30 мл за год., деякими відхиленнями в сечі.
Аналіз лікарських рослин, що використовуються для лікування стоматиту та їх характеристика.
Аїр звичайний – Acorus calamus L. (Araceae)/
Бактеріологічна трав’яна рослина. Кореневище до 3 см в діаметрі, циліндричне, галузисте, жовто-зелене, до 1,5 м довжиною. Стебло прямостояче, тригранне, квітконосне, висотою 1,0 – 1,3 м, зелене, біля основи червонувате. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, суцвіття – початок, довжиною до 12 см. Плід нагадує ягоду, сухий, червонуватий, ч-з гніздовий, багатосім’янковий, не розкривається. Кореневища аїру містять ефірні масла в кількості 1,5 – 5,0%. Головним носієм запаху аїрного масла рахується азарин і ароматичний азарілальдегід. Крім того виявлені дубильні речовини, смола, камедь, крохмаль, до 150 мг/100 г аскорбінової кислоти.
Смолисті речовини – аскоретини – регулюють тонус судин. Глікозид акорин звужує судини і добре діє при кровотечах і запальних процесах. В стоматології, завдяки протизапальній, болезаспокійливій і антисептичній дії рекомендується при лікуванні запальних процесів слизової оболонки.
Айва звичайна – Cydonia oblonga Mill (Rosaceae).
Невелике плодове дерево – 6 – 7 м. Плід великий, до 3,5 – 4 см, кістянка жовтого кольору, з великою кількістю зерен.
По вмісту біологічно активних речовин айва займає одне з перших місць серед зернівок. Цукри представлені фруктозою і глюкозою, сумарна кількість яких іноді перевищує 90% загальної кількості. За даними Н.І.Шорової, Н.П.Іларіонової (1980), кількість пектинових речовин складає 1,1 – 2,3% в перерахунок на сиру речовину. Також містяться 1 – 1,3% К, 13 – 19 мг/100 г Fe, 0,2 – 0,3% Са, 0,3 – 0,4% В, 1,4 мг/100 г Сu, 20 мг/1—г аскорбінової кислоти. Вміст органічних кислот досягає 2,5%, серед них переважають яблучна