Лікарські рослини

І. Рекомендують в початковій стадії хвороби такі збори:

- Валеріана лікарська (коріння) 20,0;

- Глід криваво-червоний (квіти) 20,0;

- Барбарис звичайний (кора) 30,0;

- М'ята перцева (листя) 30,0;

Настій приймати по 1/2 - 3/4 стакани вранці натщесерце і ввечері перед сном. 

2. - Безсмертник піщаний (квіти) 20,0;

Тисячолисник звичайний (трава) 20,0;

Полин гіркий (трава) 20,0;

Фенхель звичайний (плоди) 20,0;

М'ята перцева (листя) 20,0.

Приймати по 1/2 стакани настою чотири рази в день за 15 хвилин до їжі.

Рекомендують вітамінні чаї, в тому числі з плодів горобини і шипшини:

- горобина звичайна (плоди) 15,0;

- шипшина собача (плоди) 25,0;

Чай потрібно приймати по 1 стакану в день.

Назначають також аґрус, смородину і інші ягоди у вигляді пюре.

В період реконвалесценції для стимуляції виділення жовчі та інших секретів приймають овочеві соки з моркви, буряка, капусти, картоплі в розведенні 1:4 по 1/3 стакана в день з поступовим збільшенням разової і добової дози.

Використовують також інші лікувальні засоби у вигляді лікувальних додатків до продуктів харчування. Наведемо деякі їх приклади.

Сік з глоду.

Вимити плоди 1 кг, засипати їх в емальований посуді варити в невеликій кількості води на слабкому вогні 1-2 години, перетерти через сито. В отримане пюре додати воду (1 літр), цукор (50 грам), довести до кипіння і охолодити. 

Пюре з шипшини.

Спілі ягоди миють, розрізають вздовж на половинки і видаляють насінне гніздо. Бланшують 2-3 хвилини, заливають сиропом, варять до повного пом'якшення плодів, протирають через сито. Отримане пюре доводять до кипіння. Сироп готують на воді в якій бланшували плоди (1,5 кг цукру, 0,5 л води, 1 кг ягід).

Повидло із глоду і яблук.

Пюре з глоду перемішують з яблучним пюре. Варять повидло в невеликій кількості води до розм'якання, перетирають через сито, додають воду (250 мл), цукор (500 гр.), перемішують і варять на слабкому вогні до густоти повидла. На 1 кг плодів глоду 1 кг яблук, 500 гр. цукру, 1 л води.

Хімічний склад. Квіти містять гіперозид, кверцетин, вітексин, фенолокислоти (кавова, хлорогенова), аміни (холін, ацетилхолін). У плодах знайдено органічні кислоти, цукри, сорбіт, пектинові речовини (1,0 – 6,1%), аскорбінову кислоту, -каротин, вітамін К, фенольні сполуки, катехіни, кумарини, третерпенові кислоти.

Фармакологічні властивості. Проявляє кардіотонічну, спазмолітичну, деензибілітуючу дію. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати кров’яний тиск, зменшувати збудливість нервової системи, зумовлювати глибокий спокійний сон.

Лікарські форми. Внутрішньо приймають настойку квітів (10 г свіжих квіток на 100 мл 70%-го спирту або міцної горілки протягом 14 днів, проціджують) по 14 – 30 крапель у склянці води 3 рази на день.

Рекомендують вітамінні чаї, в тому числі із плодів горобини звичайної і шипшини по 1 стакану в день. Призначають також аґрус, смородину і інші ягоди у вигляді морса. В період реконванекції  для стимуляції виділення рідкої жовчі та інших секретів приймають овочевий сік (морква, буряк, капуста, картопля та ін.) в розведенні 1:4 по 1/3 стакани в день з поступовим збільшенням разової і добової дози.

 

 

Мета: Ознайомитись з особливостями захворювання дифузного токсичного зобу, вивчити ботанічну характеристику та фармацевтичні властивості лікарських рослин для лікування даного захворювання.

Коротка характеристика дифузного токсичного зобу.

Зоб токсичний дифузний – аутоімунне захворювання, яке характеризується гіперсекрецією щитовидною залозою тиреоїдних гормонів та розвитком токсикозу з враженням різних органів та систем, в першу чергу серцево-судинної та нервової.

Тяжкі незадовільні емоції – основна причина захворювання. Хвороба, також, може розвиватися в зв’язку з перенесеними інфекційними хворобами, хронічним тонзилітом, перегріванням і т.д. Іноді виявляється сімейний характер захворювання. У хворих відмічають загальну слабкість, швидку втомлюваність, підвищене потовиділення, роздратування, поганий сон, підвищене серцебиття, тремтіння рук, відчуття різу в очах, відчуття жару.

Аналіз лікарських рослин, що використовують для лікування дифузного токсичного зобу.

Фітотерапія при дифузному токсичному зобі зазвичай використовується, як допоміжний засіб, для нормалізації сну, зменшення загальної збудливості, серцебиття.

Для цього використовують:

Дивосил високий (коріння) – 1 ч.

Липа церцелиста (квіти) – 1 ч.

М’ята перцева (листя) – 1 ч.

Фіалка триколірна (трава) – 1 ч.

Звіробій продірявлений (трава) – 2 ч.

Хворим, які хворіють на дифузний токсичний зоб, рекомендується їсти багато волоських горіхів. Тому що в них міститься йод.

Горіх волоський – Juglans regia L. Народна назва – горішина. Родина горіхових – Juglandaceae.

Дерево заввишки 13 – 20 м. Стовбур прямий, рівний. Кора темно-сіра, потріскана. Молоді гілки бурі з білими крапочками. Листки чергові, дуже великі (до півметра), з 3 – 5 парами листочків. Листочки довгасто-яйцевидні, загострені, густо вкриті залозками. Квітки дрібні з приквітками, зеленуваті, зібрані у густі звисаючі сережки. Плід – кістянка з сітчасто зморшкуватою кісточкою, відомий під назвою “волоський горіх”. Дерево росте