Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації «злочин-відповідальність» у різних функціональних стилях сучасної англійської мови

способово-інструментальний вузол фрейму варіюється у різних функціональних стилях згідно з такою тенденцією: від нейтралізації слоту інструмент у офіційно-юридичних текстах до розгорнутого представлення цього слоту у художніх текстах, де його позначення можуть набувати статусу художньої деталі; 

мотиваційно-наслідковий вузол фрейму варіює таким чином: якщо у юридичних текстах заповнення слоту наслідки завжди набуває характеру передбаченого покарання злочинця, яке здійснюється правосуддям, то у художніх текстах покарання здійснюється самими злочинцями, без участі правосуддя. Слот мотивація набуває у художніх текстах особливої значущості з акцентом на домінування не матеріальної вигоди, як у інших функціональних стилях, а позначень на помсту чи покарання через нелояльність чи зраду. 

Розбіжності у заповненні базових вузлів фрейму текстових ситуацій злочин-відповідальність у різних функціональних стилях та напрямки варіювання цих ситуацій можуть бути пояснені за умови застосування, у додаток до фреймового аналізу, прототипового аналізу текстового матеріалу, що спирається на визначення основних чинників такого варіювання. Ці останні пов'язані: а) з фактором функціонального стилю та/або жанру тексту, зокрема їхньої комунікативно-прагматичної настанови та характерних канонів текстопобудови, що визначають ступінь розгорнутості окремих компонентів текстової ситуації та ступінь зосередженості чи розсередженості текстової ситуації в цілому, та б) зі специфікою тематичного фокусу текстової ситуації, що впливає на вираженість або невираженість у тексті тих чи інших слотів відповідної концептуальної ситуації. 

Основними напрямками варіювання текстової ситуації злочин-відповідальність в аналізованому матеріалі виявились сценаризація фрейму, тобто включення у фреймову структуру процесуального (процедурного) знання, та динаміка збалансованості/ розбалансованості вузлів фрейму. Збалансованими вважаються ті текстові ситуації, у сукупності яких у тому чи іншому функціональному стилі чи жанрі можна визначити певну домінуючу вісь, за якою балансують близькі за частотністю заповнення вузли фрейму. Розбалансованими є ті текстові ситуації, у сукупності яких у тому чи іншому функціональному стилі чи жанрі така домінуюча вісь не вимальовується і де слоти фрейму значно розрізнюються одне від одного за частотністю заповнення. 

Наповнення вузлів фрейму, з урахуванням якого моделюється концептуальна ситуація скоєння злочину та очікування відповідальності за нього, що знаходить свою реалізацію у сучасних англомовних текстах різних функціональних стилів, та збалансованість вузлів у межах зазначеного фрейму визначаються дією когнітивного механізму висвітлення/ затемнення і варіюють залежно від тематичного фокусу текстової ситуації злочин-відповідальність та зосередженості або розсередженості базових компонентів останньої, що у значній мірі зумовлено функціонально-стильовою належністю конкретного тексту. Рух сценаризації – від повної статики (картинності) текстових ситуацій в офіційно-юридичних текстах до можливої динамізації всіх вузлів фрейму у текстах художніх. 

Для текстових ситуацій злочин-відповідальність, які вичленовуються в англомовних офіційно-юридичних текстах, спрямованих у прагматичному плані на регуляцію соціальних відносин у суспільстві, характерними є зосередженість текстової ситуації у цілісному фрагменті тексту, висвітленість та збалансованість актантно-подійових і наслідкових вузлів фрейму на тлі затемнення мотивації, часу та засобів (інструменту) скоєння злочину. Найбільш частотною у зазначених текстах є заповненість фрейму, яка моделюється за схемою злочинець-характер злочину-місце скоєння злочину-покарання. Центральним для офіційно-юридичних текстів є опис характеру злочину, специфіка якого як тематичного фокусу текстової ситуації визначає ступінь абстрактності або конкретності, а також чіткості або розпливчастості заповнення всіх інших вузлів фрейму. 

Для текстових ситуацій, які вичленовуються в інформаційно-аналітичних юридичних матеріалах, характерною є збалансованість актантно-подійових та часо-просторових вузлів фрейму. Особливої емфази у зазначених текстах набувають мотив та спосіб (подекуди інструмент) скоєння злочину на тлі затемнення слоту покарання. Специфічною є наявність лексики (номенклатурних слів, жаргонізмів, запозичень, іншомовних слів, кальок), що позначає національно-специфічний компонент слоту злочинець. Найчастотнішими виявились моделі, які включають слоти злочинець-характер злочину-місце скоєння злочину, злочин-характер злочину-місце скоєння злочину-спосіб скоєння злочину та злочинець-характер злочину-місце злочину-спосіб скоєння злочину-мотив злочину. Деталізація окремих компонентів текстової ситуації в інформаційно-аналітичних юридичних матеріалах є результатом їхньої прагматичної спрямованості до розгорнутого фактуального інформування. 

Текстові ситуації злочин-відповідальність, які вичленовуються у англомовних газетно-публіцистичних статтях, характеризуються значно ширшим діапазоном варіювання, ніж в офіційно-юридичних документах, та дещо більшою варіативністю, ніж в інформаційно-юридичних матеріалах, що призводить до наявності значної кількості різних фреймових моделей, кожна з яких представлена однією-двома ситуаціями. Обов'язковим для аналізованих газетних матеріалів є тільки один слот – характер злочину, опис якого має у значній мірі узагальнений характер. Суттєву роль у цих текстах, на відміну від офіційно-юридичних, відіграє мотивація. Загалом для текстової ситуації злочин-відповідальність у газетних матеріалах характерною є переважна, але не обов'язкова зосередженість у чітко окресленому фрагменті тексту. Допускається переривання вербальної репрезентації вузлів фрейму, що надає текстовій тканині пунктирного характеру. Типовою для цього функціонального стилю, який передбачає раціонально-емоційний вплив на адресата, є висвітленість та розбалансованість актантних, часо-просторових та способово-інструментальних вузлів фрейму на тлі підкресленої акцентуації можливих мотивів злочину та факультативності висвітлення чи затемнення його можливих наслідків. 

Порівняймо два фрагменти тексту. В першому, інформаційно-аналітичному юридичному матеріалі, дається аналіз діяльності японського за походженням злочинного угруповання Боріокудан (Якудза), який містить детальний опис складу, походження та історії Боріокудану,