Макроекономічна нестабільність

 

Макроекономічна нестабільність – це, передусім коливання економічної активності (економічні цикли), поява безробіття, недогрузки виробничих потужностей, інфляції, дефіциту державного бюджету, дефіциту

зовнішньоторговельного балансу. Вона притаманна для ринкової економіки. Макроекономічна нестабільність на багатьох напрямах знижує ефективність економіки.

Економічні перетворення в Україні повинні бути націленими на вирішення найважливішого завдання – це радикальні зміни в системі управління економікою як на макрорівні, так і на мікрорівні.

У цій темі основну увагу приділено таким найважливішим аспектам макроекономічної нестабільності, як безробіття, інфляція, економічний цикл. А також розглядатимуться такі напрями макроекономічної політики держави як, антиінфляційна політика, політика стабілізації.

Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі доступної літератури проаналізувати та з'ясувати основні риси макроекономічної нестабільності та її значення для формування ринку в Україні.

Актуальність проблеми макроекономічної нестабільності у сьогоднішній час зросла.

По-перше, забезпечення стабільного економічного розвитку і повної зайнятості належить до найважливіших цілей національної економіки.

По-друге, циклічність економічного розвитку, безробіття і інфляція є головними формами прояву макроекономічної нестабільності. Виявлення основних причини і наслідків даних форм дає можливість вірно оцінити, як відбуваються економічні процеси, сприяє виробленні ефективній економічній політики, зокрема політики зайнятості і антиінфляційної політики.

Найсуттєвіший внесок у розвиток макроекономічної науки внесли Р. Аллен, Дж. К. Гелбрейт, Є. Домар, З. Кузнєц, У. Леонтьєв, Я. Тинберген, І. Фішер, М. Фрідмен, Еге. Хансен, Р. Харрод. Істотні й міжнародно визнані результати в макроекономічних дослідженнях отримані також вітчизняними вченими, серед яких слід, передусім, назвати Н. Д. Кондратьєва і В. C. Немчинова.

Завданням роботи є:

Вивчити найважливіші аспекти макроекономічної нестабільності.

Проаналізувати причини виникнення безробіття.

Проаналізувати причини виникнення інфляції та антиінфляційної політики.

Розкрити сутність економічного циклу та особливості сучасного ділового циклу.

Визначити шляхи та методи подолання макроекономічної нестабільності в Україні.

Об'єкт дослідження – чинники, які породжують макроекономічну нестабільність.

Предметом дослідження виступає макроекономічна нестабільність і її значення для формування ринку в Україні.

Проблематикою даної теми курсової роботи є те, що виникла нагальна потреба розглянути та досконало вивчити і зрозуміти головні аспекти макроекономічної нестабільності, адже, однією з головних цілей державної політики є досягнення економічної стабілізації, тобто досягнення сталого економічного зростання при стабільному рівні цін і незначному рівні безробіття.

Враховуючи вище викладене, а особливо актуальність даного питання, обрана мною тема для написання курсової роботи, серед запропонованих тем “Макроекономічна нестабільність та методи її подолання”.

 

 

 

Особливе місце в системі функціонування сукупного працівника займає безробіття. Багато представників різних напрямів економічно думки вважають безробіття центральною проблемою сучасного суспільства. Воно є невід'ємним атрибутом ринкової економіки. [8, c. 341].

Це один з негативних наслідків самої природи ринку, результат дії його головного закону – попиту і пропозиції. Безробіття – незайнятість певної частини економічно-активного населення (трудових ресурсів) унаслідок об'єктивних причин (процесів), притаманних ринковій економіці, таких як циклічність розвитку економіки, протирічний характер НТП, високі темпи модернізації виробництва, дія закону народонаселення і т. ін. Безробіття, котре наступило внаслідок об'єктивних причин, зобов'язує суспільство турбуватися про громадян, які залишилися без роботи не зі своєї вини і не за власним бажанням.

Першу спробу пояснити сутність і причини безробіття зробив Т. Мальтус. Його концепція з певними модифікаціями існує й досі. Засобами усунення безробіття Мальтус і неомальтузіанці вважають війни, епідемії, свідоме обмеження народжуваності тощо.

У середині 50-х років XX ст. виникла технологічна концепція існування безробіття, згідно з якою причиною його появи є науково-технічний прогрес, технічні зміни у виробництві, особливо несподівані, непрогнозовані. Боротися з безробіттям, на думку авторів концепції, слід шляхом обмеження темпів і масштабів технологічного прогресу, його сповільнення.

Найпоширенішою на сучасному етапі є кейнсіанська теорія, згідно з якою причиною безробіття є недостатній попит на товари, що зумовлено схильністю людей до заощаджень і недостатніми стимулами до інвестицій. Ліквідувати безробіття можна шляхом державного стимулювання попиту та інвестицій. Значна роль при цьому (особливо щодо зростання інвестицій) відводиться зниженню позичкового відсотка. Засобом боротьби з безробіттям Дж. Кейнс вважав збільшення воєнних витрат.

Існує концепція пояснення безробіття високим рівнем заробітної плати, тобто для його зниження слід зменшити рівень оплати робочої сили.

Марксистська теорія пояснює безробіття закономірностями розвитку капіталістичного способу виробництва, насамперед законом народонаселення, законами конкурентної боротьби, які змушують власників збільшувати обсяг інвестицій, удосконалювати техніку, що зумовлює відносне підвищення витрат на засоби виробництва порівняно з витратами на робочу силу, що призводить до зростання органічної будови капіталу і поширення безробіття.

Серед перелічених теорій найлогічнішим видається пояснення основної причини безробіття всезагальним законом капіталістичного нагромадження, оскільки він органічно поєднує фактори безробіття з боку як технологічного способу, так і суспільної форми (відносини економічної власності). У першому випадку це, по суті, прогрес техніки, який зумовлює швидше зростання попиту на засоби виробництва порівняно з попитом на робочу силу. Технологічна концепція безробіття цим і обмежується, але цього недостатньо, бо за розвинутого гуманістичного суспільства звільненим працівникам має надаватися можливість працевлаштування в інших сферах і галузях, для зайнятих – скорочуватися робочий день. Повинна бути