Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

2.5.Дані огляду хворого та рішення ЛКК записуються в медичну карту амбулаторного хворого та в журнал записів висновків ЛКК (ф. 35/о) за підписом голови ЛКК та членів комісії.

 

Розділ 3

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Основи Законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України прийнятий 14.01.1998 р. № 16/98-BP) передбачають одним із. видів загальнообов'язкового державного соціального страхування - це страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Відповідно до цих Основ був розроблений і прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01 2001р. №2240-ІІІ.

Цей Закон із змінами та доповненнями станом на 15.03.2006 р. визначає правові, організаційні та фінансові основи соціального страхування громадян і їх матеріальне забезпечення на випадок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї) по вагітності та пологах, при народженні дитини та необхідності догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг, із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

На практиці це здійснюється Фондом соціального втршстрахування з тимчасової втрати працездатності (далі Фонд), крім нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату непрацездатності.

Визначення термінів, які вживаються в цьому законі:

Застрахована особа - найманий працівник або особа, яка оплачує страхові внески на добровільних засадах.

Найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи. Страховий ризик - де обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з.;тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом. .

Страховой стаж — період (строк), протягом якого особа піддягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і за який сплачено страхові внески.

Особи, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (Стаття 6 Закону М 2240)

1. Загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм шіасності та господарювакня або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах;

2)члени колективних  підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів. 

2. Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до діючого законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3.Особи, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами тпорчих спілок), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду відповідно до діючого законодавства.

4.Особам, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими відрядженням та похованням, видається свідоцтво про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування, яке є єдиний для всіх видів страхування. Порядок видачі та зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за

загальнообов’язковим  державним соціальним страхуванням у

зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та

витратами, зумовленими народженням та похованням

'(Стаття 34 Закону № 2240)..

За загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням

у   зв'язку   з   тимчасовою   втратою   працездатності   та витратами, зумовленими  народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 

1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною (статті 35,37 цього Закону);

2) допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону);

3) допомога   при народженні дитини (статті 40, 41 цього Закону);

4) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічйого віку (статті 42-44 цього Закону);

5)допомога на