Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

2. Завдання системи управління персоналом

Завдання системи управління персоналом – це самостійні, функціонально визначені процеси управління, цільова направленість яких детермінована соціальною стратегією, яка є складовою частиною основної стратегії організації.

До основних завдань системи управління персоналом можна віднести:

1.допомогу організації в досягненні її цілей;

2.забезпечення організації кваліфікованими і зацікавленими співробітниками;

3.ефективне використання майстерності та здібностей персоналу;

4.удосконалення мотиваційної системи персоналу;

5.підвищення рівня задоволеності працею всіх категорій персоналу;

6.розвиток і підтримка на високому рівні системи підвищення кваліфікації персоналу та професійної освіти;

7.зберігання сприятливого морального клімату;

8.управління внутрішньоорганізаційним рухом персоналу до взаємної вигоди співробітників і адміністрації, суспільства;

9.планування кар’єри – просування по службі;

10.вплив на творчу активність персоналу, допомога в реалізації інноваційних планів організації;

11.удосконалення методів оцінки діяльності персоналу і атестація управлінського і виробничого персоналу, зв’язок управлінського персоналу з усіма співробітниками;

12.забезпечення високого рівня життя, що робить бажаною роботу в певній організації.

Вище перераховані завдання є найбільш важливими для управління персоналом.

Більш узагальнено завдання системи управління персоналом відображено на рисунку 11.

 

Рис.11. Завдання системи управління персоналом

 

3. Принципи побудови системи управління персоналом

Відповідно до вищеперерахованих цілей формується система управління персоналом організації. За основу для її побудови використовуються принципи, тобто правила, а також методи розроблені наукою і випробувані практикою. 

Розрізняють дві групи принципів побудови системи управління персоналом в організації:

1.Принципи, які характеризують вимоги до формування системи управління персоналом;

2.Принципи, які визначають спрямованість розвитку системи управління персоналом.

Усі принципи побудови системи управління персоналом реалізуються у взаємодії. Їх сполучення залежить від конкретних умов функціонування системи управління персоналом організації (Табл.6.).

Таблиця 11. Принципи побудови системи управління персоналом в організації.

 

Назва принципуЗміст принципу

12

Принципи, що характеризують вимоги до формуваня системи управління персоналом.

Обумовленості функцій управління персоналом метою виробництва.Функції управління персоналом формуються і змінюються не мимоволі, а у відповідності з потребами і метою виробництва.

Первинні функції управління персоналом.Склад підсистем системи управління персоналом, організаційна структура, вимоги до працівників та їх чисельність залежить від змісту, кількості і працемісткості функцій управління персоналом.

Оптимальності  співвідношення інтра- та інфраструктури управління персоналом.Визначає пропорції між функціями, спрямованих на організацію системи управління персоналом (інтрафункцій ) та функціями управліня персоналом ( інфрафункцій ).

Оптимального співвідношення управлінських орієнтацій.Диктує необхідність випередження орієнтації  функції управління персоналом на розвиток виробництва порівняно з функціями, які спрямовані на забезпечення функціонування виробництва.

Потенціальних імітацій.Тимчасове вибуття окремих працівників не повинно переривати процес здійснення будь-яких функцій управління. Для цього кожен робітник системи управління персоналом повинен вміти імітувати функції вищестоячого, нижчестоячого співробітника й одного-двух робітників свого рівня. 

Економічності.Припускає найбільш ефективну і економічну організацію системи управління персоналом , зниження частки витрат на систему управління в загальних витратах на одиницю продукції, що випускається, підвищення ефективності виробництва. У випадку, якщо після проведення міроприємств по вдосконаленню системи управління персоналом збільшились витрати на управління, вони повинні перекриватися ефектом у виробничій системі,  який одержали в результаті їх здійснення.

Прогресивність.Відповідність системи управління персоналом зарубіжним і вітчизняним аналогам.

Комплексності.При формуванні системи управління персоналом необхідно враховувати усі фактори, що впливають на систему управління ( зв’язки з вищестоячими органами, договірні зв’язки, стан об’єкта управління.)

Оперативності.Своєчасне прийняття рішень по аналізу і вдосконаленню системи управління персоналом, попереджуючих чи оперативно усунених відхилень.

Оптимальності.Багатоваріантна проробка пропозицій по формуванню системи управління персоналом та відбір найбільш раціонального варіанту для конкретних умов виробництва.

Простоти.Чим простіша система управління персоналом, тим краще вона працює. Безумовно, при цьому виключається спрощення системи управління персоналом для шкоди виробництву.

Науковості.Розробка міроприємств по формуванню системи управління персоналдом повинна базуватися на досягненнях науки в області управління і врахувати зміни законів розвитку суспільного виробництва в ринкових умовах.

Ієрархічності.В будь-яких вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна бути забезпечена ієрархічна взаємодія між ланками управління (структурними підрозділам чи окремими керівниками ), принциповою характеристикою якої, є несиметрична передача інформації “донизу” (дезагрегування, деталізація) та “доверху” (агрегування) по системі управління.

Автономності.У будь-яких горизонтальних та вертикальних розрізах системи управління персоналом повинна бути забезпечена раціональна автономність структурних підрозділів чи окремих керівників.

Узгодженості.Взаємодія між ієрархічними ланками по вертикалі, а також між відносно автономними ланками системи управління персоналом по горизонталі повинні бути в цілому узгодженні з основними цілями організації та синхронизовані в часі.

Стійкості.Для забезпечення стійкості функціонування системи управління персоналом необхідно передбачити спеціальні “локальні регулятори”, які при відхиленні від даної цілі організації ставлять того чи іншого робітника чи підрозділ в невигідне положення та спонукають їх до регулювання системи управління персоналом.

Багатоаспектності.Управління персоналом, як по вертикалі так і по горизонталі може здійснюватися по різним каналам: адміністративно-господарському, економічному,  правовому і т.д.

Прозорості.Система управління персоналом повинна володіти концентуальною єдністю, утримувати єдину доступну термінологію;  діяльність усіх підрозділів та керівників повинна будуватися на єдиних  “несучих конструкціях” (етапах, фазах, функціях) для різних по економічному змісту процесів управління персоналом.

Комфортності.Система управління персоналом повинна