+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
101
Мова:
Українська
сім'ї провінційного адвоката, виховувався в пуританській сім'ї, що була в опозиції як до пануючої в країні церкви, так до сваволі абсолютної монархії. У 1646 р. він був зарахований у Вестмінстерську школу, а в 1652р., як кращий з учнів школи, був прийнятий у Оксфордський університет. Отримав ступінь бакалавра медицини (1656), а потім магістра (1658), значну Увагу приділяв науковій діяльності, був залишений в університеті викладачем грецької мови і риторики, етики. З 1667р., поселившись у Лондоні, Д.Локк зайняв місце домашнього лікаря і вихователя в сім'ї графа Шефтсбері, одного з лідерів опозиції, активно прилучився до політичної діяльності. Починаючи з 1675р. Д.Локк разом із своїм патроном перебуває у Франції, а з 1683 року емігрує до Нідерландів. Для Локка це були роки напруженої наукової праці, глибокого вивчення ідей Р.Декарта, Т.Гобса, Ф.Бекона, ідей Реформації. Після революції 1688р., в підготовці якої Локк брав активну участь, він повертається на батьківщину. І знову поряд з урядовою службою він проводить широку наукову і літературну діяльність. Одна за іншою виходять його праці:
«Лист про віротерпимість» (1689),
«Дослідження про людський розум» (1690),
«Два трактати про державне правління» (1690),
«Думки про виховання» (1693),
«Розумність християнства» (1695).
Помер Д.Локк у 1704р.
Світогляд Локка склався під впливом буржуазної сім'ї, боротьби буржуазії проти феодальної королівської влади в 40-х роках XVII ст., під впливом близькості до англійського ліберального дворянства. З філософів на нього дуже вплинули Бекон і Декарт. Досліджуючи питання теорії пізнання, Локк продовжує розвиток англійського матеріалізму, початок якому поклав Бекон. З'ясовуючи питання про походження уявлень, Локк в своїй книзі «Дослідження про людський розум», заявляє, що вони приходять із зовнішнього світу і поступово наповнюють свідомість. Джерелом наших уявлень є відчуття.
За своїми соціальними поглядами Локк є прихильником договірної теорії походження держави і теорії природного права. На думку Локка, люди спочатку жили в природному стані свободи. Свобода — невід'ємне природне право. Таким самим природним правом є власність. Якщо в природному стані люди вільні і рівні, міркує Локк, то виникнення держави з її примусовою силою і владою пояснюється добровільною згодою людей. Вони нібито добровільно передали частину своїх природних прав правителям для того, щоб правителі захищали їх життя, свободу, майно. Ця теорія в той період відігравала прогресивну роль: з неї випливало, що монарх або його предки дістали свою владу від народу, і, отже, носієм верховної влади є народ, який навіть може забрати владу назад, якщо монарх не виконує обов'язків.
В «Листах про віротерпимість» він твердить, що держава не повинна втручатися в релігійні переконання своїх громадян, вимагаючи від них лише виконання громадянських обов'язків.
При розв'язуванні питань моралі Локк заперечував вроджену ідею про Бога і в той же час визнавав вічне існування «законодавця». «Немає законів без законодавця», — говорив Локк. Богу він відводив приблизно таку ж роль, як англійському королю в політичному житті: король царствує, але не управляє. Він відстоює ідею відокремлення церкви від держави і релігійну віротерпимість.
В основній філософській праці «Дослідження про людський розум» Локк намагався довести, що в свідомості немає «вроджених ідей» і уявлень, душа дитини нагадує «чисту дошку» (табула раса) чи аркуш білого паперу. Пояснюючи сутність і походження знань, відчуттів з досвіду, Локк виступив проти вроджених моральних принципів. Людина, на його думку, не народжується ні моральною, ні аморальною. Заперечуючи вроджені моральні принципи, Локк. по суті, заперечував релігійну мораль і в цьому полягає його велика заслуга. Він наніс серйозний удар теологічним основам моралі. В той же час він не зумів показати залежність моралі від умов суспільного життя людини.
2. Проблеми індивідуального навчання у спадщині відомого педагога
Соціально-політичні, філософсько-етичні та релігійні погляди Д.Локка лягли в основу його педагогічної теорії, найповніше представленої в його праці«Думки про виховання». В нових історичних умовах Локк ставить завдання підготувати нову породу людей, які здатні індустріалізувати суспільство, повинні зміцнити буржуазний лад. На відміну від середньовіччя, коли мета виховання визначалась підготовкою людини до загробного життя, Локк визначав її справами чисто земними, а не небесними.
Мета виховання — підготовка джентльмена, який уміє розумно і прибутковевести свої справи, не заважаючи іншим, має здоровий дух в здоровому тілі і вміє поводитись в товаристві. Джентльмен — це і є, на думку Локка, особлива порода людей буржуа, людей доброчесних, мудрих, вмілих в справах, з прищепленою«світськістю», фізично сильних і загартованих.
Свої педагогічні рекомендації Локк адресує тій частині сучасного йому дворянства, яка тісно пов'язала свою долю з буржуазією, верхами самої буржуазії. Він, як і ціле тодішнє покоління, не цікавився справами виховання бідніших дітей; запевняв, що спеціальної турботи вимагає навчання і виховання вищих верств, а коли їх члени будуть добре виховані, все інше добре владнається. Викладаючи свою теорію виховання, Д.Локк робить ремарку, що головна мета його міркувань полягала у виясненні належних методів виховання молодого джентльмена. Однак, заявляє він, ці методи не можуть у всьому підходити до виховання всіх дітей, особливо дівчат.
Говорячи про широку освіту народних мас, Джон Локк у своїй «Записці про робітничі школи» пропонує організовувати «робітничі школи», куди обов'язково направляти тих дітей від З до 14 років,