Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті

 

 

Тема: Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини. Промежину, кінцівках. Пов’язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка.

Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення до практичного заняття №3

1. Догляд за хворими у післяопераційному періоді, що перенесли втручання на кінцівках..

2. Особливості догляду за хворими оперованими на животі, промежині.

3. Особливості харчування післяопераційних хворих.

4. Особливості догляду за післяопераційними ранами і ранами з наявністю дренажів..

5. Правила догляду за хворими переломами.

6. Види пов’язок що твердіють.

7. Типові бинтові пов’язок на живіт, промежину, кінцівки

8. Правила гіпсотехники

Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

 

 

1. Кутушев Ф. И „Учение о пов’язках”, М., 1974
2. Юрихин А. П. Десмургия. – Л. : Медицина, 1984. – 117с.
3. Волколаков Я. В. „Общая хирургия ” Рига, 1989, с. 102
4. Загальна хірургія / Під ред. С. П. Жученко, М. Д. Желіби, С. Д. Хіміча. – К. : “Здоров’я”, 1999.

 

 

1.  Гостищев А. В. Практическое руководство по общей хирургии. М., – «Медицина», 1993.
2. Я. С. Березницький і співавтори. Хірургія (підручник з загальної хірургії. Днепропетровськ), 2006.

 

 

При засвоєнні теми № 2 із змістовного модулю №1 за навчальну діяльність студенту виставляється оцінка за 4-х бальною (традиційною) шкалою, яка потім конвертуються у бали наступним чином:

 

 

Тема: Догляд за хворими, оперованими на органах черевної порожнини, промежини, кінцівках. Пов’язки на живіт, промежину, кінцівки. Догляд за хворими. Догляд за хворими з переломами. Гіпсова техніка.

I. Актуальність теми:

Хірургічна операція і наркоз приводять до певних змін в організмі людини, які носять загальний характер і є відповіддю на операційну травму. Правильне введення хворого в післяопераційному періоді, організація перебування його у відділенні, виконання потрібних маніпуляцій і процедур по догляду мають надзвичайно важливе значення для профілактики можливих ускладнень і сприятливого результату лікування. Сприятливий результат лікування хворого в післяопераційному періоді у великій мірі залежить не тільки від адекватності виконаної операції, але і від знань і професійний вмінь середнього та молодшого медичного персоналу. Отже оволодіння практичними навичками та професійними вміннями по догляду за хворими, що перенесли оперативне втручання, є важливим для всіх працівників хірургічного відділення.

В роботі відділень хірургічного профілю перев’язочні мають дуже велике значення. Тут неодноразово бувають майже всі хворі, що знаходяться на лікуванні у відділеннях хірургічного профілю, тому що, окрім перев’язок, тут виконуються і різноманітні маніпуляції (пункції, блокади, торакоцентез, лапароцентез тощо). При любій перев’язці (зняття раніше накладеної пов’язки, огляд рани і лікувальні маніпуляції в ній, накладання нової пов’язки) ранова поверхня залишається відкритою і більший чи менший час контактує із повітрям, а також з інструментами та іншими предметами, що використовуються при перев’язках. Між іншим, повітря перев’язочних містить значно більше мікробів, чим повітря операційних, а нерідко і інших приміщень лікарні. Пов’язано це з тим, що в перев’язочних постійно циркулює велика кількість людей: медперсонал, хворі, студенти тощо.

Особливо багато мікробів міститься в повітрі гнійних перев’язочних, а також в перев’язочних оториноларінгологічних відділень. Мікрофлора повітря цих перев’язочних містить переважно антибіотикорезистентну флору, що характерна для даного лікувального закладу і відповідає типовим збудникам госпітальної інфекції. При перев’язці гнійних ран асептика особливо необхідна, тому що суперінфекція (вторинна інфекція) може нашаровуватись на інфекцію, що вже є, і ослаблений організм може не справитись з новою патогенною мікрофлорою.

Розбираючи питання про асептику при роботі перев’язочної, необхідно виділити три взаємопов’язаних моменти: асептичне виконання всіх лікувальних заходів, організація стерилізації та дезинфекції інструментів та інших матеріалів, що застосовуються під час перев’язок, і забезпечення відповідного режиму роботи, включаючи знезараження повітря перев’язочних.

 

 

 

 

Знати визначення післяопераційного періоду і фази його перебігу (α=ІІ).

Вміти облаштувати ліжко хворому, провести заміну постільної і натільної білизни важкохворому (α=ІІІ).

Вміти доглядати за шкірою та волоссям хворого (α=ІІІ).

Вміти доглядати за очима та вухами хворого (α=ІІІ).

Вміти підкладати судно і сечоприймач важкохворому, провести підмивання лежачої пацієнтки (α=ІІІ).

Вміти проводити комплексну профілактику пролежнів у лежачих хворих, доглядати за хворим, в якого є пролежень (α=ІІІ).

Оволодіти правилами перев’язок ран і ран із дренажами (α=ІІІ).

Вміти накладати типові бинтові пов’язки на живіт, промежину, нижні кінцівки (α=ІІІ).

Вміти накладати шинні пов’язки (Крамера, Дітерікса та ін.)  (α=ІІІ).

Вміти приготувати і накладати гіпсові пов’язки (α=ІІІ).

 

 

 

1.  Методичні розробки для аудиторної та самостійної роботи студентів.
2. Кутушев Ф. И „Учение о пов’язках”, М., 1974.
3. Юрихин А. П. Десмургия. – Л. : Медицина, 1984.
4. Загальна хірургія / Під ред. С. П. Жученко, М. Д. Желіби, С. Д. Хіміча. – К. :