Роблять 6-8 шарів, регулюючи ширину гіпсової смужки. Скочують гіпсову смужку нещільно з кінців до середини. Тримаючи гіпсову смужку з двох боків двома руками, занурюють її у таз з водою і тримають доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря. Після того, як бинт повністю просочився водою, його двома руками за кінці виймають з води і легким натисканням до середини віджимають. Віджатий гіпсовий бинт кладуть на робочу поверхню столу, розвертають головки і кілька разів розгладжують правою рукою, щоб утворилася гладка, однакової товщини поверхня. Підготовлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до іммобілізованої частини, надають кінцівці фізіологічного положення і розгладжують зовнішню поверхню гіпсової пов’язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять їх округлими. Гіпсову пов’язку після висихання прибинтовують марлевим бинтом.
Пошук
Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті
Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
40
Мова:
Українська
Накладання гіпсової лонгети з саморобної гіпсової заготовки
По здоровій кінцівці за допомогою марлевої смужки (з бинта) відміряють довжину ділянки, на яку буде накладатися гіпсовий лонгет і залишають її на робочій поверхні. На поверхні столу розгортають марлевий бинт на довжину виміряної стрічки бинта. Цей відрізок бинта пересипають гіпсовим порошком, який розгладжують і втирають у бинт ребром долоні лівої руки. Поверх просоченого гіпсового бинта накладають наступний шар марлевого бинта, який аналогічно просочують гіпсом. При цьому регулюють ширину лонгети. Лонгет роблять з 5-12 шарів бинта, просоченого гіпсом. Виготовлену заготовку лонгети складають нещільно з кінців до середини. Беруть гіпсову заготовку з двох боків двома руками за кінці, занурюють її у таз з водою. Бинт тримають у воді доти, поки не припиниться виділення пухирців повітря. Після того, як бинт повністю просочився водою, його двома руками виймають з води і легким натисканням до середини віджимають. Віджатий гіпсовий бинт, кладуть на робочу поверхню столу, розвертають головки і кілька разів розгладжують правою рукою, щоб утворилася гладка, однакової товщини поверхня. Підготовлену гіпсову лонгету беруть за кінці, прикладають до частини, що іммобілізується. Надають кінцівці фізіологічного положення. Розгладжують зовнішню поверхню гіпсової пов’язки. Краї загладжують, загинають назовні і роблять її округлими. Гіпсову пов’язку прибинтовують марлевим бинтом.
Накладання циркулярної гіпсової пов’язки
Після виймання бинта з води вільний кінець бинта беруть у ліву руку, а головку – у праву і починають бинтувати. При бинтуванні права рука весь час розкочує бинт, а ліва – розгладжує його. Кожним наступним туром слід покривати попередній на 2/3. У тих місцях, де утворюються випинання, їх підрізують ножицями, притискають до поверхні, яку бинтують і пригладжують. Усі шари накладеного бинта повинні з’єднатися в одне ціле, пов’язка повинна чітко відповідати конфігурації цієї поверхні. Під час бинтування кінцівці надають фізіологічного положення. При накладанні циркулярної гіпсової пов’язки кінчики пальців, як правило, залишають відкритими, щоб стежити за станом кінцівки. Гіпсову пов’язку прибинтовують марлевим бинтом.
Знімання гіпсових пов’язок
Для знімання гіпсових пов’язок використовується спеціальний інструментарій: ножиці для гіпсу, електропила, кусачки Вольфа, розширювач. У процесі зняття гіпсової пов’язки іммобілізована частина тіла повинна залишатися нерухомою. Гіпс знімається поступово із співробітництвом хворого.
VII. Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.
1. Хворій У., 77 років, 1 добу тому була виконана операція – ампутація лівої нижньої кінцівки з приводу вологої гангрени. Стан хворої важкий. Самостійно рухатись вона не може. При огляді виявлена гіперемія шкіри в ділянках кутів обох лопаток, крижово-куприкової ділянки. Яке ускладнення може розвинутись у даної пацієнтки? Що необхідно робити в такій ситуації?
Відповідь: У хворої можуть розвинутись пролежні; необхідно протерти вказані ділянки 40% розчином етилового спирту, проводити комплекс заходів по профілактиці пролежня.
2. Після автомобільної катастрофи хворий В., 33 роки, скаржиться на біль у правій половині тазу. При огляді – показники гемодинаміки стабільні, асиметрії тазу немає, виражена припухлість і крововилив у правій паховій ділянці. Оберіть оптимальний спосіб транспортування хворого в лікувальний заклад.
Відповідь: Хворому необхідно виконати знеболення за допомогою анальгетиків або наркотичних препаратів. Після чого хворому зробити ортопедичну укладку на твердій поверхні з підставленим валиком під підколінні ямки.
3. Хворий К., 35 років, упав з висоти 2, 5 метра на ліву руку і ногу. Ліве плече і стегно в середній третині деформовані. У цих сегментах відмічається патологічна рухомість і кісткова крепітація. Діагностовано закриті переломи стегна і плеча. Яка транспортна іммобілізація найдоцільніша в такому випадку?
Відповідь: Хворий потребує введення наркотичних речовин. Після чого необхідно накласти шину Дітерікса на ліву нижню кінцівку і шина Крамера на ліву верхню кінцівку.
4. Хворий 6 тижнів лікувався з приводу надвиросткового перелому правої стегнової кістки. Хворому знято скелетне витяжіння, яке в нього було на протязі цих 6-ти тижнів. Подальше лікування буде проходити із застосуванням іммобілізації гіпсовою пов’язкою. Яку гіпсову пов’язку необхідно використати у хворого? ї
Відповідь: Накладається коксидна гіпсова пов’язка (від кінців пальців до нижніх ребер).
5. Чоловік 35 років звернувся у травмпункт із скаргами на біль в середній третині правої гомілки по зовнішній поверхні, який виник після удару дерев’яною палкою. В ділянці гомілки визначається набряк, різкий біль при пальпації по зовнішній поверхні в середній третині гомілки, там же відчувається крепітація. На рентгенограмі правої гомілки визначений перелом малогомілкової кістки в середній третині із