Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Мікроекономіка

Предмет: 
Мікроекономіка
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
60
Мова: 
Українська
Оцінка: 

попиту

У кожного споживача своя крива  попиту, але бувають випадки, коли потрібно знати його загальну величину. З цією метою визначають криві ринкового попиту, а залежність ринкового попиту від ринкової ціни встановлюється шляхом сумування обсягів попиту усіх споживачів за даної ціни. 
Ринковий попит характеризує загальний обсяг попиту усіх споживачів при кожній ціні даного товару. Крива ринкового попиту є горизонтальною сумою показників попиту для кожного споживача. (Горизонтальною для того, щоб знайти сумарний попит усіх споживачів за кожної ціни).
Основними чинниками ринкового попиту є:
  • доходи споживачів;
  • розподіл доходів серед демографічних груп населення;
  • споживчі переваги;
  • ціни товарів;
  • цін  товарів-замінників;
  • кількість споживачів даного блага;
  • чисельність населення та його вікова структура;
  • методи та результативність стимулювання попиту;
  • розміри домогосподарства.
5.2. Споживчий надлишок
Споживчий надлишок показує, наскільки добробут людей вищий за їх спроможність купувати товар на ринку. Оскільки різні споживачі по-різному оцінюють рівень споживання певних товарів, максимальна сума, яку вони готові заплатити за ці товари, також коливається.
Розрив між  загальною корисністю певного блага і його загальною ринковою вартістю називають додатковою вигодою для споживача, або споживчим надлишком. Ця вигода виникає тому, що споживач “отримує більше, ніж платить” внаслідок дії закону спадної граничної корисності.
Таким чином, споживчий надлишок являє собою різницю між максимальною ціною, яку споживач готовий заплатити за одиницю блага, і тою реальною ціною, яку він заплатив фактично. Іншими словами, площа трикутника, обмежена кривою попиту і ринковою ціною, приблизно дорівнює величині споживчого надлишку.
5.3. Вигода виробника і взаємна вигода від торгівлі
Міркування про природу споживчого надлишку можна поширити на дії виробника.
Якщо розглянути типовий ринок, що функціонує за принципами попиту і пропозиції, то ринкова ціна встановлюється перетином кривих попиту і пропозиції. Крива попиту вимірює максимальну величину ціни, яку споживачі готові заплатити за кожну наступну продану одиницю товару, і споживчий надлишок є різницею між максимумом того, що готові були б заплатити споживачі, і тою величиною, яку вони фактично сплачують за ринковою ціною.
 Висота кривої пропозиції в кожній точці відображає мінімум ціни, яку виробники готові прийняти як оплату за одиницю продукції. Проте вони отримують ринкову ціну, тобто при продажі кожної одиниці виробники отримують надлишок. Надлишок, який іде на користь виробника з кожної одиниці проданої продукції, дорівнює різниці між ринковою ціною і мінімумом ціни, який вони готові прийняти.
5.4. Мережеві зовнішні впливи
Припущення про те, що на попит споживача впливають цінові та нецінові чинники, дозволяло отримати криву ринкового попиту простим підсумуванням рівнів індивідуального попиту. Проте для деяких товарів попит особи залежить також від попиту інших людей. В такому випадку говорять про мережеві зовнішні впливи. Вони можуть бути позитивними або негативними. Позитивні мережеві впливи мають місце тоді, коли попит типового споживача на деякий товар зростає внаслідок збільшення обсягу покупок інших споживачів. У протилежному випадку  мережевий  вплив є негативним.
Одним із прикладів мережевого зовнішнього впливу є ланцюговий ефект. Під ним розуміють бажання споживачів купувати товар, яким володіє майже кожна особа, наслідувати модні тенденції. Створення ланцюгового ефекту є головною метою реклами.
Ланцюговий ефект зумовлюється короткочасним захопленням і модою, але позитивний мережевий зовнішній вплив може виникати і з інших причин. Внутрішня цінність деяких товарів для їх власників є тим більшою, чим більшою є кількість людей, які володіють такими товарами.
Ефект снобізму є прикладом негативного мережевого зовнішнього впливу. Він означає бажання володіти вишуканими або унікальними товарами. Попит на такий товар буде тим вищим, чим менше людей володітиме ним. До таких снобістських товарів належать витвори мистецтва, ексклюзивний одяг, біжутерія, автомобілі, виготовлені за індивідуальними замовленнями. В такому разі цінність від володіння товарами, які можна кваліфікувати як снобістські, частково зумовлена престижністю і особливим статусом, які випливають із обмеженості кола власників цих товарів.
На відміну від ланцюгового ефекту ефект снобізму робить ринковий попит менш еластичним. Ефект снобізму пригнічує зростання попиту – цей висновок є важливим для ціноутворення.
 
Тема 6. Теорія виробництва
6.1. Підприємство як господарюючий суб’єкт
6.2 Технологія виробництва і виробнича функція
6.3. Виробництво в короткостроковому періоді
6.4. Виробництво в довгостроковому періоді
6.5.
Фото Капча