+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
60
Мова:
Українська
ресурсами.
Розглянемо випадок, за якого один ресурс, наприклад, капітал, є фіксованим, а інший, наприклад, праця, є змінним. Тому підприємство може нарощувати виробництво, збільшуючи витрати праці.
Для більш детального дослідження виробничої функції варто розглянути середній продукт, який відображає внесок, який робить деякий ресурс, наприклад, праця, у виробничий процес.
Граничний продукт залежить як від виробничої функції, так і від вихідного набору ресурсів, до якого додається додаткова одиниця.
Отже, граничний продукт фактора виробництва – це додатковий продукт або обсяг продукції, отриманий внаслідок збільшення витрат цього фактора виробництва на одну додаткову одиницю при сталій величині інших факторів виробництва.
Але постає питання про те, як буде змінюватися обсяг продукції, якщо до фіксованих ресурсів додають щораз більшу кількість змінних ресурсів. Відповіддю на нього є закон спадної віддачі, за яким, починаючи з деякого моменту, послідовне додавання нових одиниць змінного ресурсу до ресурсу незмінного дає щораз менший граничний продукт. Зазначимо, що сукупний продукт фірми, виміряний у фізичний одиницях, називають загальним продуктом і позначають TP.
Криві загального, граничного і середнього продукту ілюструють закон спадної віддачі і одночасно тісно взаємодіють між собою.
Закон спадної віддачі стосується короткотермінового періоду, проте його можна використати і в довготерміновому при потребі аналізу варіантів економічного вибору, за яких може набрати чинності закон спадної віддачі.
6.4. Виробництво в довгостроковому періоді
Тепер, коли зрозумілим є зв’язок між виробництвом і продуктивністю, розглянемо технологію виробництва у довгостроковому періоді, де всі вхідні ресурси є змінними. Звернемося з цією метою до серії ізоквант. Кожна з них спрямована похило вниз, оскільки обидва фактори виробництва мають додатні граничні продукти.
В довгостроковому періоді, коли і праця, і капітал є змінними, для обох цих ресурсів можлива спадна віддача. При переміщення від точки А до точки С існує спадна віддача від праці, а при пересуванні від D до C – спадна віддача від капіталу.
За наявності двох вхідних ресурсів, співвідношення яких можна змінювати, виникає проблема взаємозамінності ресурсів та їх оптимального підбору.
Пригадаємо, що ізокванта відображає заміну одного фактора виробництва іншим. Крутизна нахилу ізокванти показує граничну норму технічної заміни, яка вимірюється співвідношенням зміни обсягу виробництва продукції. Гранична норма технічної заміни (MRTS) одного фактора виробництва іншим визначається величиною одного фактора виробництва, яку може замінити кожна одиниця іншого без зміни обсягу виробництва продукції.
Показник граничної норми технічної заміни характеризує ступінь взаємозамінності двох факторів виробництва у конкретному виробництві. Її властивості :
Гранична норма технічної заміни дорівнює модулю виробничої функції K(L), яка задає відповідну ізокванту.
Гранична норма технічної заміни зменшується із збільшенням затрат праці.
Гранична норма технічної заміни дорівнює відношенню граничних продуктів праці і капіталу.
Це рівняння має назву бюджетного обмеження виробника. Ізокоста є лінією однакових витрат і подібна до бюджетної прямої. Ізокости є паралельними прямими, оскільки припускається, що підприємство може придбати будь-яку необхідну кількість ресурсів за незмінними цінами. Властивості ізокости:
Нахил ізокости відображає відносні ціни факторів виробництва.
Точка перетину ізокости з віссю абсцис показує максимально можливу витрату праці, а точка перетину ізокости з віссю ординат відповідає максимально можливим витратам капіталу.
При зростанні витрат виробництва ізокоста паралельно переміщується від початку координат, а при зниженні – у протилежному напрямку.
При зростанні ціни праці ізокоста повертається навколо точки її перетину з віссю ординат за годинниковою стрілкою. Поворот проти годинникової стрілки відбудеться при зростанні ціни капіталу.
Для визначення оптимального поєднання ресурсів, які забезпечують мінімальні витрати, треба поєднати лінії однакового продукту та однакових витрат. Оптимальним поєднання факторів виробництва буде у точці, де певний обсяг продукції можна виробити з мінімальними затратами факторів. Для її знаходження накладемо лінії однакових витрат на лінії однакового продукту, тобто ізокости на ізокванти. Рівновага досягається у точці дотику ізокванти до найнижчої лінії ізокости (нахил ізокванти точно відповідає нахилу ізокости).
Умовою рівноваги виробника є:
Відношення граничний продукту фактора виробництва до його ціни однакове для обох ресурсів
Рівновага виробника досягається у точці дотику ізокванти та ізокости.
6.5. Віддача від масштабів
Визначення зростання обсягу виробництва внаслідок збільшення обсягів залучених ресурсів є одним із найважливіших питань у плануванні розвитку виробництва на довгостроковий період.