Міжнародна економіка 002

Предмет:

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

внутрішнього попиту відображає всі економічні процеси, що визначають як внутрішній, так і зовнішній баланс. Такий рівень реального валютного курсу вважається курсом, що відповідає фундаментальним економічним закономірностям (consistent with economic fundamentals). Сегменти I-IV навколо точки загальної рівноваги А являють собою чотири типи дисбалансу, у яких може знаходитися економіка і які будуть впливати на реальний валютний курс.

Сегмент I - позитивний поточний баланс на фоні надвиробництва, недостатнього внутрішнього попиту і безробіття - може свідчити про заниженість валютного курсу і зайву рестриктивну бюджетну політику держави. Історично така ситуація зустрічається досить рідко, насамперед у розвинутих країнах (ФРН, Японія).

Сегмент II - позитивний поточний баланс на фоні недовиробництва, зайвого внутрішнього попиту й інфляції - може свідчити про занижений валютний курс і зайво експансіоністську бюджетну або грошову політику. Типовий приклад - економіка Японії, що знаходилася в стані спаду в 1993 і

1998 р., коли падіння виробництва відбувалося на фоні позитивного сальдо поточного балансу, а ієна була сильно занижена.

Сегмент III - дефіцит поточного балансу на фоні недовиробництва, зайвого внутрішнього попиту й інфляції - говорить про завищення валютного курсу і рестриктивну бюджетну політику. Це економічна ситуація Англії, Швеції, Італії й Іспанії в 1987-1992 р., в яких дефіцит поточного балансу супроводжувався високим рівнем інфляції, що явно свідчило про завищення реальних курсів національних валют. Це і ситуація в Росії в 1992-1994 р.

Нарешті, сегмент IV - дефіцит поточного балансу на фоні надвиробництва, недостатнього внутрішнього попиту і безробіття - говорить про завищення валютного курсу при зайвому розширенні державних витрат і грошової маси. Типовий приклад - США в 1985 р., коли обсяг виробництва був вище оптимального, поточний баланс - дефіцитним і реальний курс долара був дійсно завищений.

ТЕМА 15. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС

15.1. Теорія платіжного балансу

Основні параметри платіжного балансу

Платіжний баланс (balance of payments) – статистичний звіт, в якому в систематизованому вигляді наводяться сумарні дані про зовнішньоекономічні операції даної країни за певний проміжок часу.

На максимально можливому рівні узагальнення платіжний баланс складається з: 1) потоків реальних ресурсів – експорту та імпорту товарів і послуг; 2) відповідних їм потоків фінансових ресурсів, які є оплатою за придбання або платежем за продажу відповідних фінансових ресурсів.

Основні принципи і категорії побудови платіжного балансу:

1.Система подвійного запису (double entry system) – бухгалтерська балансова тотожність; кожна операція, яка в ній відображається, повинна бути представлена двома записами, які мають однаковий вартісний вираз.

2.Економічна територія країни (economic territory of a country) – географічна територія, що знаходиться під юрисдикцією уряду даної країни, в межах котрої можуть вільно пересуватись робоча сила, товари і капітал.

3.Резиденти-нерезиденти (residents-nonresidents) – резидентом вважається домашнє господарство або юридичні особи (корпорація, відділення зарубіжних фірм, некомерційні організації, органи державного управління), які

знаходяться в країні більше року і мають в ній центр свого економічного інтересу.

4.Ринкова ціна (market price) – сума грошей, яку покупець готовий добровільно заплатити за товар, що купує у продавця, готового, в свою чергу, добровільно продати йому цей товар. Тобто це ціна, за якою укладаються реальні угоди між незалежним покупцем і незалежним продавцем.

5.Час реєстрації (time of registration) – час подвійного запису кожної операції в платіжному балансі, це момент, коли економічні цінності створюються, перетворюються, обмінюються, передаються або ліквідуються. Якщо момент переходу права власності неочевидний, то ним вважається момент відповідного бухгалтерського запису в обліку покупця і продавця.

6.Розрахункова одиниця (accounting unit) – при підготовці платіжного балансу країни повинні використовувати ту розрахункову одиницю, яка застосовується ними у внутрішніх розрахунках і обліку. Для перерахунку даних в долари рекомендується застосовувати курс національної валюти до долара, який фактично діяв на дату укладання платіжного балансу.

Джерела інформації про платіжний баланс: митна статистика, статистика грошового сектора, статистика зовнішнього боргу, статистичні огляди, статистика операцій з іноземною валютою.

Принципи класифікації операцій платіжного балансу

Стандартний платіжний баланс складається з двох розділів:

1. Рахунок поточних операцій відображає міжнародний рух реальних матеріальних цінностей (насамперед товарів і послуг).

2. Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій відображає джерела фінансування руху реальних матеріальних цінностей.

В аналітичних цілях всі статті платіжного балансу діляться на статті, які знаходяться “над рискою” (“above the line”) і показують рух матеріальних цінностей і весь рух капіталу за винятком зміни міжнародних резервів та статті, які знаходяться “під рискою” (“below the line”), які включають тільки зміни запасів міжнародних резервів уряду і центрального банку.

Специфічною статтею платіжного балансу є

Чисті пропуски і помилки (net errors and omissions) – стаття платіжного балансу, що відображає пропуски платежів, які з певних причин не були записані в інших статтях платіжного балансу, і помилки, що з’явились в записах окремих платежів1.

1 Статті платіжного балансу див. у додатку.

ТЕМА 16. МІЖНАРОДНІ ФІНАНСОВІ РИНКИ

Ключові поняття

Акції (equіtes, stocks, shares) – цінні папери, які підтверджують право їх власника на частку в капіталі компанії і які дають