Міжнародна економіка 002

 

б) працезберігаючий ТП

 

в) капіталозберігаючий ТП

 

Рис. 10.1. Типи технічного прогресу

 

Зростання виробництва в результаті ТП може по-різному впливати на міжнародну торгівлю. Нейтральний вплив спостерігається, коли торгівля зростає тими ж темпами, якими зростає виробництво. Якщо торгівля зростає швидше від виробництва, то ТП впливає на міжнародну торгівлю позитивно.

 

Якщо ж виробництво зростає швидше від торгівлі, то вплив ТП є негативним, оскільки вироблений товар і без того не знаходитиме збуту за кордоном.

Аналогічно зростання споживання в результаті ТП може по-різному впливати на міжнародну торгівлю. Якщо торгівля зростає тими ж темпами, що й споживання – вплив ТП нейтральний. Якщо зростання торгівлі випереджає зростання   обсягів   споживання,   то   вплив   ТП   позитивний.   Якщо   ж   ТП призводить до відставання темпів зростання торгівлі від темпів зростання споживання, то вплив ТП негативний.

 

ТЕМА 11. МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ

 

11.1. Становлення інтеграційних процесів

 

Економічна інтеграція (economic integration) – процес економічної взаємодії країн, який призводить до зближення господарських механізмів, та приймає форму міждержавних угод і узгоджено регулюється міждержавними органами. Економічна інтеграція приводить до виникнення так званого економічного  реґіоналізму,  коли  група  країн  створює  для  себе  сприятливі умови торгівлі товаром чи факторами виробництва.

Основні передумови інтеграції:

1. Близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості кран, які інтегруються.

2. Географічна близькість країн, які інтегруються, наявність у більшості випадків спільного кордону та історично усталених економічних зв’язків.

3. Спільність економічних та інших проблем, які стоять перед країнами в галузі розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва тощо.

4.  Демонстраційний  ефект.  У  країнах, які  почали  інтегруватися переважно зростає економіка, а це чинить психологічний тиск на країни сусіди.

5. Ефект “доміно”. Після того, як більшість країн регіону стають членами інтеграційного угруповання, решта країн опиняються в економічній та політичній ізоляції і просто вимушені приєднатися до блоку.

Цілі інтеграції:

1. Використання переваг економіки масштабу. Відбувається за рахунок збільшення ринків збуту, скорочення трансакційних витрат, що своєю чергою приводить до зростання іноземних інвестицій.

2.  Розв’язання  завдань  торгової  політики.  Регіональна  інтеграція дозволяє, наприклад, укріпити позиції країн у ВТО.

 

3. Сприяння структурній перебудові економіки. Розвинуті країни передають свій ринковий досвід країнам з нижчим ступенем розвитку.

4. Підтримка молодих галузей національної промисловості. В межах інтеграційного угруповання молоді галузі виявляються більш захищеними.

 

ТЕМА 12. МІЖНАРОДНА ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВА СИСТЕМА

 

12.1. Валютні і фінансові елементи системи

 

Міжнародна валютно-фінансова система (international monetary system)

– закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, які функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва.

Валютно-фінансова система є необхідною ланкою, яка дозволяє розвиватися міжнародній торгівлі товарами, фінансовими інструментами та руху факторів виробництва. Вона складається з двох груп елементів:

1. Валютні  елементи,  а  саме:  національні  валюти,  умови  їх  взаємної конвертованості та обігу, валютний паритет, валютний курс та національний і міжнародний режими його регулювання.

2. Фінансові елементи, а саме: міжнародні фінансові ринки і механізми торгівлі конкретними фінансовими інструментами – валютою, цінними паперами, кредитами.

Окремим елементом можна розглядати міжнародні розрахунки, які обслуговують рух товарів, послуг, факторів виробництва і фінансових інструментів.

 

 

12.2. Валюта та її види

 

Валюта (currency) – у широкому сенсі – це будь-який товар, здатний виконувати  грошову  функцію  засобу  обміну  на  міжнародній  арені,  а  у вузькому розумінні – це готівкова частина грошової маси, яка циркулює з рук у руки у формі грошових банкнот і монет.

Види валюти.

1. За приналежністю:

національна валюта (national currency) – законний платіжний засіб на території країни, що її випускає;

іноземна валюта (foreign currency) – платіжний засіб інших країн, який законно або незаконно використовується на території даної країни.

 

2. За рівнем використання у міжнародній валютній системі:

резервна валюту (reserve currency) – валюта, в якій країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи, що використовуються для покриття від’ємного сальдо платіжного балансу;

валюта вільного використання (freely usable currency) – валюта, котра широко використовується для здійснення платежів по міжнародних угодах і активно продається і купується на головних валютних ринках.

3. За стабільністю обмінного курсу:

тверда валюта (hard currency) – валюта, котра характеризується стабільним валютним курсом, зміни якого відбуваються переважно через фундаментальні макроекономічні закономірності;

нестійка валюта (unstable currency) – валюта, курс якої змінюється швидко і непрогнозовано.

4. За  ступенем  конвертованості:  вільноконвертована,  конвертована  за поточними і капітальними операціями, внутрішньо і зовнішньо конвертована.

 

ТЕМА 13. ВАРТІСТЬ ВАЛЮТИ І ВАЛЮТНИЙ КУРС

 

13.1. Валютний курс та його різновиди

 

Основним елементом валютної системи кожної країни є її національна валюта. Валюта є специфічним товаром, вона має ціну, але цю ціну не можна виразити у тій же валюті.

Валютний (обмінний) курс (exchange rate) – ціна одиниці національної валюти, яка виражена в одиницях іноземної валюти.

Валютнийкурсякбазовеспіввідношенняціндвохвалютможе