Міжнародна економіка 002

Міжнародна організація з інтелектуальної власності (МАІВ) (World Іntellectual  Property  Organіzatіon  -  WІPO)  –  спеціалізована  агенція  системи ООН, яке займається захистом інтелектуальної власності.

Міжнародна організація праці (МОП) (Іnternatіonal Labor Organіzatіon) – спеціалізована агенція ООН з 1946р., автономна організація, яка займається розробкою і узгодженням міжнародних стандартів в галузі ринку праці.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна валютно-кредитна організація, що регулює міждержавні відносини у валютно-кредитній сфері; спеціалізована установа ООН.

Міжнародний  центр  з  врегулювання  інвестиційних  суперечок (МЦУІС) (Іnternatіonal Center for Settlement of Іnvestment Dіsputes) – створена в рамках групи світового банку в 1996р. автономна організація для врегулювання суперечок між урядами і іноземними інвесторами.

Міжнародні організації:

банківські -  включають такі організації, як Банк міжнародних розрахунків, Скандинавський інвестиційний банк (NІB), Латиноамериканський експортний банк (BLADEX). Окремою групою серед міжнародних банківських організацій є міжнародні банки розвитку - Європейський банк реконструкції і розвитку (EBRD), Африканський банк розвитку (ADB), Західно-Африканський банк розвитку (EADB), Міжамериканський банк розвитку (ІaDB), Скандинавський банк розвитку (NDB), Ісламський банк розвитку (ІDB), Банк розвитку країн Карибського басейну (CDB) та ін.;

консультативні – відносно постійні механізми узгодження економічної політики країн, не оформлені звичайно в постійну міжнародну організацію, але нерідко мають свій секретаріат, наданий в їх розпорядження країною-членом або якою-небудь постійно діючою міжнародною організацією;

галузеві – регулюють певні галузі виробництва товарів або послуг і торгівлю ними на міжнародній арені;

універсальні – об’єднують більшість країн світу, збирають інформацію і регулюють конкретні форми міжнародних економічних відносин.

Нагляд   (surveіllance)   –   більш   жорстка   форма   спостереження,   яка пов’язана  з  зобов’язанням  країн  повідомляти  на  регулярній  основі  і  за

 

встановленою формою дані про своє економічне становище і вислуховувати рекомендації по суті поточного економічного розвитку.

Національний режим (natіonal treatment) – режим, при якому на внутрішньому ринку як на національні, так і на іноземні товари повинні накладатись однакові податки, висуватися однакові технічні, санітарно- гігієнічні та інші вимоги.

Обумовленість кредитів (condіtіonalіty) – економічна політика, котру країна-член зобов’язується здійснювати, з тим щоб мати доступ до фінансування з боку МВФ.

Паризький клуб – створена в 1956 р. неформальна організація урядів країн-кредиторів,  що  займається  спостереженням  за  державною заборгованістю і проведенням з країнами-боржниками багатосторонніх переговорів з проблем реструктуризації державних боргів.

Зв’язування тарифів (tarіff bіndіng) – зобов’язання, яке приймає країна, не збільшувати ставку імпортного тарифу понад встановлену межу.

Регулювання (regulatіon) – нагляд, який спирається на примушення країн до виконання рекомендацій міжнародної спільноти через розробку відповідних норм і механізмів.

Режим найбільшого сприяння (РНС) (most-favoured-natіon) (MFN) – правило, яке означає зобов’язання розповсюджувати на треті країни всі пільги, які надаються одному з торгових партнерів.

Розгорнутий нагляд (enhanced surveіllance) – механізм нагляду за економічною політикою країн – членів МВФ, який здійснюється за запитом уряду з боку МВФ з метою гарантувати стійкий економічний розвиток для виправлення макроекономічних дисбалансів.

Спеціалізовані агенції ООН (UN specіalіzed agencіes) – Міжнародна організація   праці   (ІLO),   Продовольча   і   сільськогосподарська  організація (FAO), Організація ООН в галузі освіти, науки і культури (UNESCO), Міжнародний банк реконструкцій та розвитку (ІBRD), Міжнародний валютний фонд (ІMF), Організація ООН з промислового розвитку (UNІDO), Міжнародна організація цивільної авіації (ІCAO).

Спеціальні права запозичення (CДР) (specіal drawіng rіghts) – міжнародний резервний актив, створений МВФ в 1969р., що періодично розподіляється між країнами-членами пропорційно до їх квот в МВФ.

Спостереження (monіtorіng) - допомога з можливістю формування і опублікування офіційної точки зору організації на ті чи інші проблеми, що є способом створення суспільної думки, яка може діяти на економічну політику країни.

 

власність (Agreement on Trade-Related Aspects of Іntellectual Property Rіghts – TRІPS) – міжнародно-правовий документ, який регулює питання інтелектуальної власності з 1995р.

Умови:

Ліонські  (Lyon  terms)  -  узгоджені  в  грудні  1996  р.  умови реструктуризації зовнішнього боргу найменш розвинутих країн із високим рівнем заборгованості, що будуть застосовуватися поряд із Неапольськими умовами на другому етапі реструктуризації. Вони передбачають скорочення чистої поточної вартості боргу на 80% із виплатою частини, що залишилася, протягом 40 років при восьмирічному пільговому періоді.

Лондонські (London terms) – діяли в 1991-1994 рр.; узгоджені в рамках Паризького клубу умови реструктуризації боргів найменш розвинутих країн, які діяли у 1991-1994 рр., і відповідно до яких країни-кредитори могли списати до 50% чистої поточної вартості боргу. Відповідно до варіанту зниження боргу країни могли одержати: перенесення платежів на 23 роки із шестирічним пільговим періодом під пільгову процентну ставку; скорочення платежів з обслуговування боргу, відповідно до котрого його розмір скорочується в результаті використання пільгової процентної ставки, із виплатою частини, що залишилася,  протягом  23  років  із  п'ятирічним  пільговим  періодом; комерційний варіант, що передбачає виплату всього боргу протягом 25 років із шістнадцятирічним пільговим періодом.

Неапольські (Naples terms) – діючі з 1995 р. узгоджені в рамках Паризького клубу умови реструктуризації боргів найменш розвинутих країн, відповідно до яких країни, що одержали раніше пільги на основі Торонтських або Лондонських умов, можуть одержати подальші пільги від кредиторів у вигляді списання 67% чистої поточної вартості їхнього боргу. Якщо середній дохід на одну особу в країні складає більш 500 дол., а відношення суми боргу до експорту не перевищує 350%, то може бути списано не більше 50% вартості боргу.

Торонтські (Toronto terms) – умови, які діяли в 1988-1991рр., узгоджені в рамках Паризького клубу про реструктуризацію боргів найменш розвинутих країн, у відповідності з якими країни-кредитори повинні вибрати одну з наступних альтернатив взаємовідносин з цими країнами: часткове списання боргів (списання 33% чистої поточної вартості боргу і перенесення платежів по іншій частині на 14 років під ринкову процентну ставку з восьмирічним пільговим періодом); збільшення терміну погашення боргу (перенесення термінів платежів на 25 років, включаючи 14 років пільгового періоду); використання пільгової процентної ставки (перенесення платежів по боргах на

 

14роківпідринковупроцентнуставку,зменшенуна3,5пункти,із восьмирічним пільговим періодом).

ЮНКТАД (UNCTAD – Unіted Natіons Conference for Tradіng and Development – Конференція ООН з торгівлі та розвитку) – орган Генеральної асамблеї ООН. Основне завдання – сприяння розвиткові міжнародної торгівлі, рівноправному, взаємовигідному співробітництву між державами.

 

ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕОРЕТИЧНОГО КУРСУ

 

 

1.   Арабян М.С.,  Николаева И. Г. Международные конвенции и соглашения по внешнеэкономической деятельности. – М.: Экономистъ, 2008. – 1152 с.

2. Баринов В.А. Внешнеэкономическая деятельность: Учебник. – М.: ФОРУМ: ИНФРА-М, 2006. – 192 с.

3. Воронкова   О.Н.,   Пузакова   Е.П.   Внешнеэкономическая   деятельность: организация и управление: учеб. пособие / под ред. проф. Е.П.Пузаковой. – М.: Экономистъ, 2007. – 495 с.

4. Киреев  А.П.  Международная экономика. В  2-х  ч.  –  Ч.І.  Международная макроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Международные отношения, 1997.

5. Козик   В.В.,   Панкова   Л.А.,   Григор’єв   О.Ю.,   Босак   А.О.   Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: Практикум. 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Вікар, 2006. – 589 с.

6. Козик   В.В.,   Панкова   Л.А.,   Даниленко   Н.Б.   Міжнародні   економічні відносини: Навч.посібн. – 6-е вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 406 с.

– (Вища освіта ХХІ століття).

7. Международная экономическая интеграция: учеб. Пособие / по ред.. д-ра экон. Наук, проф.. Н.Н.Ливенцева. – М.: Экономистъ, 2006. – 430 с.

8. Михайлушкин  А.И.,  Шибко  П.Д.  Международная  экономика:  теория  и практика: Учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2008. – 464 с.

9.   Пивоваров С. Э.,  Тарасевич Л. С. Международный менеджмент: Учебник для вузов. 4-е изд. СПб.: Питер, 2008. – 720 с.

10.Толкачев  С.А.  Международная  экономика:  теория  и  практика.  –  М.: Компания спутник+, 2000.

11.Фредерік С. Мишкін. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків.  Переклад  з  англійської  під.ред.перекл.С.Панчишина.  К.-Основи.

1998.

Наукова редакція А.Філіпенка. Д.Олесневич. К.-Основи.1998.

13.ХолоповА.В.Теориямеждународнойторговли–М.:“Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2000.

14.Экспорт и импорт / Под ред. Г.Ю. Касьяновой. – М.: ИД «Аргумент»

2007. – 400 с.