Міжнародні економічні відносини

Особливості міжнародної торгівлі послугами:

• більшість видів послуг базується на прямих контактах між їхніми виробниками і споживачами, оскільки послуги, на відміну від речових товарів, виробляються, в основному, одночасно і не підлягають зберіганню. Це відособлює міжнародну торгівлю послугами від торгівлі речовими товарами, у якій багато операцій здійснюється на основі торговельного посередництва і можливості зберігати товари;
• міжнародна торгівля послугами вимагає більшої присутності за кордоном безпосередніх виробників послуг або ж присутності іноземних споживачів у країні виробництва послуг;
• світовий ринок послуг тісно пов’язаний із світовим товарним ринком і все сильніше й сильніше впливає на його розвиток. Успіх товару на зовнішньому ринку в багатьох випадках залежить від якості й кількості послуг, які залучаються для його виробництва, продажу та реалізації, а часто і для післяпродажного обслуговування;
• сфера послуг більше захищена державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва, оскільки більшість закладів з виробництва послуг знаходяться у власності держави і/або під її контролем. Звідси й багато бюрократичних та іншого роду перепон на шляху розвитку міжнародної торгівлі послугами з боку держав та їхніх органів;
• не всі види послуг, на відміну від речових товарів, широко залучені у міжнародний господарський оборот (наприклад, комунальні й більшість побутових послуг).

Що стосується структури світового ринку послуг, то її розглядають по-різному. У Міжнародному валютному фонді, наприклад, усі послуги зводять до чотирьох груп:

• фрахт;
• решта транспортних послуг;
• туризм;
• інші послуги.

За іншим, більш детальним підходом, структуру послуг можна подати по-іншому:

• фінансові послуги, до яких відносять: міжнародний лізинг, міжнародний факторинг, міжнародний франчайзинг, міжнародний форфейтинг;
• міжнародний туризм;
• міжнародний ринок професійних послуг;
• міжнародний консалтинг;
• інші послуги.

 

Міжнародний лізинг - це складна фінансова операція, при якій спеціальна лізингова фірма (орендодавець) у відповідності з домовленістю з офіційним орендарем купує у виробника відповідне устаткування, обладнання, машини, і передає їх на визначений час за встановлену плату орендарю. 

Структура міжнародного лізингу складна і багатопланова. За терміном дії оренди міжнародний лізинг ділиться на :

• рентинг - короткострокова оренда на термін від однієї години до одного місяця;
• хайринг - середньострокова оренда терміном від одного місяця до одного року;
• лізинг - довгострокова оренда (терміном більше, ніж на рік).

За окупністю:

фінансовий лізинг - при якому лізингова компанія старається повернути авансований капітал з певним прибутком, а тому період оренди відповідає строку економічного життя об’єкта лізингу;

оперативний лізинг - це свого роду прокат, при якому об’єкт лізингу здається на термін, що становить тільки частину терміну його економічного життя.

За суттю експортно-імпортних операцій:

• експортний лізинг;
• імпортний лізинг ;
• транзитний лізинг.

За формою надання оренди:

• звичайний трьохсуб’єктний лізинг, при якому лізингова компанія купує об’єкт лізингу у фірми-виробника і віддає в оренду фірмі-орендарю;
• зворотній лізинг - це лізинг, при якому фірма-власник продає лізинговій компанії обладнання і бере його в оренду в тої ж компанії, якій його продала;
• лізинг постачальника передбачає ситуацію, при якій виробник здає в оренду власний товар (машини чи обладнання) ;
• розподільчий лізинг - це лізинг, який передбачає декількох орендарів, тобто лізингова компанія розподіляє об’єкт лізингу на двох і більше орендарів.

 

 

Загальна цінність міжнародного лізингу полягає в тому, що в такий спосіб споживачеві полегшується доступ до високих технологій, вдається оперативно заміняти старе обладнання на нове - прогресивніше, направляти зекономлені кошти на інші цілі, що в кінцевому результаті призводить до оптимального розвитку світової економіки. 

Міжнародний факторинг - це вид міжнародних послуг у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії (фактор-фірмі, фактору) з метою негайного отримання більшої частини платежу (як правило, 70–90% платежу за 2-3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат при проведенні розрахунків.

Іншими словами, суть міжнародного факторингу зводиться до того, що фактор-фірма погоджується звільнити експортера від фінансового тягаря експортної угоди, особливо від очікування платежу від закордонних покупців, для того, щоб експортер зміг зосередитися на своїй безпосередній діяльності: виробництво, продаж і маркетинг товарів.

Міжнародний факторинг:

• спрощує отримання експортером грошей під час ділових операцій, що прискорює процес кругообігу його капіталу;
• захищає експортера від ризику неплатежу;
• дозволяє зменшити витрати на заробітну плату та інші операції, пов’язані з трудомісткою роботою щодо перевірки платоспроможності своїх клієнтів і проведення бухгалтерського обліку по відношенню до своїх вимог, оскільки ці проблеми перебирає на себе фактор-фірма;
• сприяє посиленню дисципліни погашення боргів, так як факторинговій компанії легше заставити покупця заплатити вчасно, адже більшість факторингових компаній функціонують у царині банківської системи, з якою жодна фірма-споживач не захоче конфліктувати шляхом порушення термінів платежу, щоб не зіпсувати своє реноме;
• дозволяє уникнути валютних ризиків;
• дозволяє експортеру уникнути позики грошей для продовження власного виробництва.

 

 

 

 

 

Міжнародний факторинг поділяють на:

• прямий факторинг, котрий передбачає наявність трьох суб’єктів: виробника, факторингової компанії з експорту і покупця товару , котрий одночасно є ще й боржником (позичальником), і при цьому перші два суб’єкти знаходяться, як правило, на території однієї країни, а покупець - на території іншої;
• непрямий (опосередкований) факторинг, за яким уже передбачено чотири головні діючі особи: виробник, фактор з експорту, фактор з