Предмет:
Тип роботи:
Конспект заняття
К-сть сторінок:
93
Мова:
Українська
імпорту і покупець.
Міжнародний форфейтинг є таким видом діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому експортер продає форфейтеру (форфейтинговій компанії) без права регресу боргове зобов’язання іноземного покупця, яке виступає у формі комерційного переказного або простого векселя з авалем. Аваль - це письмова фінансова запорука, тобто це форма гарантії банку, фірми або іншого закладу, яка сприяє підвищенню довіри до фінансових можливостей володаря обігового кредитно-грошового документу, на якому зазначена така зопорука.
Отже, суть міжнародного форфейтингу полягає в тому, що зобов’язання імпортера боржника, термін виконання якого ще не настав, може бути експортером-кредитором перетворене у валютне надходження шляхом продажу цього зобов’язання форфейтеру, котрий погоджується його купити на беззворотній основі тільки при умові наявності гарантії з боку якоїсь відомої фінансової установи у країні імпортера.
Міжнародний форфейтинг:
- покращує становище експортера з ліквідністю, так як він отримує гроші, на які мав би ще довго не розраховувати;
- зменшує для експортера валютний ризик;
- зменшує для експортера і ризик неплатежу, а тому не потрібно витрачати кошти на страхування експортного кредиту для свого захисту;
- не існує ризику зміни процентних ставок, так як облікова ставка відома.
Отримані й зекономлені гроші, що з’явилися в експортера, можуть піти на реконструкцію та розширення виробництва, на інші цілі. Від угоди про форфейтинг виграє форфейтер, оскільки він отримує прибуток від своєї спеціалізованої діяльності, хоч при цьому він до певної міри ризикує.
Плата за послугу здійснюється частково експортером, частково покупцем і повинна покривати:
- вартість виплачених форфейтером грошей при купівлі векселів;
- витрати на страхування від зміни процентних ставок, від комерційного та політичного ризиків;
- вартість страхування від зміни валютних курсів;
- запланований прибуток форфейтера.
Надзвичайно ефективним міжнародний форфейтинг є при експорті засобів виробництва, коли договір купівлі-продажу може передбачати сплату купівельної ціни частинами протягом 2-5 років.
Слід зазначити, що існують ще й вторинні угоди про форфейтинг, тобто форфейтер може перепродати обігові документи, які він купив під час угоди про форфейтинг.
Міжнародний франчайзинг - це система міжнародних відносин, що виникають з приводу надання дозволу відомою великою фірмою однієї країни бізнесмену чи фірмі (як правило, малому підприємству) іншої країни на використання її торгової марки або на експлуатацію її готового підрозділу. При цьому фірма, котра віддає право на користування своїм підрозділом або іменем, називається франчайзером, а мале підприємство чи бізнесмен, що придбав дозвіл на таке користування, має назву франчайзі. І нарешті сам дозвіл, що виступає об’єктом купівлі-продажу, зветься франчайзою (або франшизою).
Відповідно з міжнародною франчайзинговою угодою франчайзер зобов’язується надавати франчайзі допомогу у підготовці персоналу, з організаційних питань, реклами, у постачанні (пошук постачальників й отримання від них сировини за пільговими цінами) тощо. Франчайзі за ці послуги вносить одноразову плату при організації бізнесу і здійснює періодичні платежі, а також зобов’язується вкласти в цю компанію частину свого капіталу й надавати послуги в області маркетингу та менеджменту.
Позитивне в цій угоді для франчейзера:
- продаж франчайзи приносить додаткові грошові кошти, які можна використати для розширення виробництва, реконструкції його тощо;
- періодичні надходження забезпечують подальше зростання виробництва без зовнішніх позик;
- мінімальний ризик для перевірки якогось почину на практиці.
- Негативне для франчейзера:
- втрата безпосереднього контролю над підрозділом;
- необхідно виконувати певні зобов’язання перед франчайзі, а це деякі витрати і, головне, додаткові організаційні витрати часу;
- немає повної гарантії ефективної роботи (діяльності) франчайзного підрозділу через відсутність безпосереднього контролю з боку франчайзера.
Позитивне для франчайзі:
- порівняно меншим є початковий капітал для створення бізнесу;
- економія на створенні іміджу фірми для її визнання;
- батьківська фірма зобов’язується й надалі покривати витрати на рекламу;
- економія витрат на дослідженнях і розробках, які також входять в обов’язки головної фірми;
- економія часу на підборі кадрів, плануванні ринку, в чому також допомагає франчайзер;
- досить часто франчайзер бере на себе ще й забезпечення необхідними матеріалами й устаткуванням.
Негативне для франчайзі:
- щомісячні відрахування з продаж;
- певна залежність від франчайзера, яка інколи сковує підприємницьку ініціативу.
Міжнародний консалтинг - це вид міжнародної діяльності, яку здійснюють спеціалізовані фірми одних країн у вигляді надання порад державам, виробникам, продавцям і покупцям інших країн з широкого кола питань економічної діяльності, а також яку здійснюють спеціалізовані фірми однієї країни у вигляді порад з питань зовнішньоекономічної діяльності фірмам з цієї ж країни. Іншими словами, міжнародний консалтинг є такою системою послуг міжнародного рівня, при якій спеціалізовані фірми проводять аналіз, дослідження і видають рекомендації стосовно об’єкта консультацій, отримуючи за це певну винагороду.
Досить часто консалтингові послуги проводяться паралельно чи разом з наданням інших видів послуг, а тому суто консультаційних фірм у світі не так уже й багато, ніж таких, котрі спеціалізуються на наданні змішаних видів послуг. Консалтингові послуги надають і фірми, що спеціалізуються на далеко непослугових видах діяльності. Досить відомі гіганти нафтового, автомобільного та електронного бізнесу створюють свої філії, дочірні компанії, які спеціалізуються в консалтинговому бізнесі.
Основні споживачі консалтингових послуг на світовому ринку:
- державні організації й розподільчо-постачальні структури;
- торгові фірми;
- банківські структури;
- страхові компанії;
- фірми виробничого профілю.
Консалтинг передбачає також організацію й проведення консультантом навчання та професійної підготовки спеціалістів замовника, що надзвичайно підсилює практичне застосування порад консультанта, тобто підвищує ефективність використання тих порад. Попередня оцінка консультативних послуг, як правило, здійснюється саме з урахуванням професійної цінності та досвіду