+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Конспект заняття
К-сть сторінок:
93
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">Регулювання валютного ринку і ринку золота залежить від:
- характеру економічної системи країни, де вони розташовуються;
- ступеня конвертованості валюти;
- рівня цін на золото;
- рівня валютних обмежень, що застосовуються державами і міжнародними організаціями.
- Регулюють валютні відносини як національні, так і міжнародні органи.
Національний рівень:
- національні банки;
- міністерство економіки;
- міністерство фінансів;
- органи валютного контролю.
Міжнародний рівень:
- міжнародні валютні фінансові організації (МВФ);
- регіональні валютно-фінансові організації (Європейський валютний інститут).
Ці органи розробляють режим безпечного, безкризового розвитку валютних відносин у масштабах світового господарства.
8.2. Основні етапи еволюції СВС
Перший етап - золотомонетного стандарту.
Другий етап - золотодевізного стандарту.
Третій етап - паперово-валютного стандарту.
Термін дії етапу золотомонетного стандарту з початку XIX ст. до 1914 р. Основні ознаки золотомонетного стандарту:
- функціонування золота як світових грошей;
- фіксація золотого вмісту національної валюти;
- безпосередня конвертованість національних валют у золото;
- наявність фіксованих валютних курсів.
Головна особливість золотомонетного стандарту полягала в тому, що золото у виді монет оберталося на внутрішньому і зовнішньому ринках.
Позитивні сторони золотомонетного стандарту:
- повна конвертованість національних валют;
- стабільність купівельної спроможності грошей;
- стабільність валютних курсів;
- стабільність світових цін.
Негативні сторони золотомонетного стандарту:
- залежність від рівня видобутку золота;
- недостатня гнучкість валютної системи;
- стихійне регулювання валютних систем;
- державне невтручання в сферу валютних відносин.
Суть золотодевізного стандарту: поряд із золотом функції світових грошей стали виконувати й окремі валюти провідних країн світу.
Термін дії етапу золотодевізного стандарту: 1922-1976 р.
Система золотодевізного стандарту була затверджена на Міжнародній Генуезькій конференції в 1922 р.
У розвитку золотодевізного стандарту виділяється три періоди.
Перший період золотодевізного стандарту - 1922-1933 р. Характеристика цього періоду:
- поряд із грошима використовувалося золото;
- національна валюта у виді паперових грошей вільно конвертувалася в золото.
У рамках цього періоду виділяють перший період золотозлиткового стандарту - 1922-1929 р. Його особливості:
- цей стандарт встановлюється тільки для окремих економічно розвинутих країн Західної Європи (Великобританії, Бельгії, Франції, Нідерландів);
- національна валюта прирівнюється до визначеної кількості золота;
- обмін валюти здійснюється не на монети, а на золоті злитки;
- обмін валюти на золоті злитки дорівнює великим сумам національних коштів і здійснюється національними банками.
Основні принципи Генуезької валютної системи:
- в якості платіжного засобу більш як 30 держав світу стали використовувати золото і девізи - іноземну валюту;
- за жодною валютою не закріплювалася роль резервної валюти;
- збережено золоті паритети валют, і валюта обмінювалася на золото;
- встановлювався режим валютних курсів, що вільно коливаються;
Другий період золотодевізного стандарту - 1933-1944 р. Основна особливість - перехід до використання паперових грошей у рамках світового господарства. Характеристика цього періоду:
- всі країни на своїй території стали використовувати паперові гроші;
- ліквідовано обертання золота у виді монет всередині країни;
- скасована оборотність паперових грошей у золото усередині країни;
- стали застосовуватися державні заходи для регулювання МВС.
Третій період золотодевізного стандарту - 1944-1975 р. Організаційно був оформлений на Міжнародній фінансовій конференції в м. Бреттон-Вудсі (США, 1944 г), звідси назва періоду - "Бреттон-вудська валютна система".
Основні принципи Бреттон-вудської валютної системи:
- введено новий золотодевізний стандарт, що базується на золоті і двох резервних валютах (долар США і фунт стерлінгів).
- Бреттон-вудська валютна система припускала чотири форми використання золота: збережені золоті паритети країн і введена їхня фіксація в МВФ; золото продовжувало використовуватися як міжнародний платіжний і резервний засіб; долар США прирівнювався до золота; долар США розмінювався на золото іноземним центральним банком і урядовими організаціями (казначейство США);
- передбачалася взаємна конвертованість валют;
- конвертованість валют стала здійснюватися на основі їхнього співвідношення до долара США;
- вперше у світі були створені міжнародні валютно-фінансові організації: МВФ, МБРР.
Характеристика Бреттон-вудської валютної системи:
- заборонено обмінювати, купувати і продавати золото приватним особам;
- офіційна (державна) купівля-продаж золота здійснювалася за схемою золото → долар → національна валюта;
- коливання курсу національних валют стосовно долара США встановлювалося в межах ± 1-2 %.
У 1971 р. була скасована конвертація долара США в золото. Встановився режим фіксованих валютних курсів і була встановлена офіційна ціна золота.
У 1976 р. в м. Кінгстоні (Ямайка) відбулася Міжнародна конференція, що визначила нові принципи регулювання МВС, і на їхній основі була введена Ямайська валютна система.
Етап паперово-валютного стандарту або Ямайська валютна система (початок 1976 р. – до сьогоднішнього часу).
Основні принципи:
- замість золотодевізного стандарту введений стандарт СДР;
- замість принципу обміну валюти на золото за схемою золото → долар → національна валюта введено принцип оборотності валюти за схемою СДР → національна валюта.
- завершена демонетизація золота. Це означає втрату золотом грошових функцій; перетворення золота в звичайний товар, що вільно продається і купується, а його ціна визначається попитом і пропозицією; скасування фіксації золотих паритетів; золото перестало служити мірою вартості товару.
- країни-члени МВФ вільні вибирати режими валютних курсів;
- міждержавне валютне регулювання став здійснювати МВФ.
Негативні риси Ямайської валютної системи:
- СДР є основною світовою валютною системою номінально, а не реально: СДР використовується тільки як рахункова одиниця; втратила зв'язок із золотом; до курсу СДР прив'язані тільки вісім валют країн світового співтовариства, тоді як до долара США - валюти приблизно 40 країн світу;
- золото об'єктивно впливає на курси валют і є основним резервним активом;
- в даний час у світовій валютній системі СДР витиснуті доларом США. Він є головною резервною валютою. Етап паперово-валютного стандарту ще