Міжнародні організації в сфері охорони праці: МОП, МАГАТЕ, ВООЗ, СНД

роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переонань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.

4. Механічна система вентиляції виробничних приміщень, ії позитивні якості та недоліки

Вентиляція - процес повітрообміну у виробничих приміщеннях, який забезпечує нормовані значення параметрів мікроклімату та чистоту повітря. Системи вентиляції можна умовно класифікувати за такими основними ознаками:

спосіб організації повітрообміну (природна,  механічна,  змішана (застосовується і природна, і механічна вентиляція));

спосіб подачі та видалення повітря (припливна, витяжна та припливно-витяжна);

призначення (загальнообмінна та місцева).

Механічна вентиляція. 

Механічна вентиляція - комплекс вентиляторів і повітроводів, що забезпечує постійний повітрообмін у приміщенні незалежно від зовнішніх метеорологічних умов. У разі необхідності він включає пристрої для обробки повітря, яке надходить у приміщення (підігрівання, охолодження, зволоження чи осушення) та забрудненого повітря (очищення), яке викидається назовні.

При механічній вентиляції організований рух повітря виникає за рахунок різниці тисків (напорів), що створюється вентиляторами. Вона застосовується у вентиляційних системах із значними аеродинамічними опорами, які виникають у випадках складної обробки та розподілу повітря. Механічна вентиляція може бути припливною чи витяжною, а також припливно-витяжною.

Припливна система вентиляції  забирає зовнішнє повітря вентилятором через фільтр для очищен-ня від пилу, через калорифер для підігріву повітря чи через кондиціонер, яке потім подається у приміщення, де створюється надлишковий тиск. Забруднене повітря виходить назовні через двері, вікна, ліхтарі та щілини або в інші приміщення неочищеним. Припливні системи застосовуються для вентиляції приміщень, в яких не допускається попадання забрудненого повітря знадвору чи суміжних приміщень. Припливні системи вентиляції також компенсують повітря, що витягується місцевими відсмоктувачами та витрачається на технологічні потреби: вогневі процеси, компресорні установки, пневмотранспорт і ін.

Звичайно при промисловому монтажі вентиляційного обладнання пилоочисний фільтр, калорифер, вентилятор та розподільну систему повітроводів розміщують в окремому приміщенні - вентиляційній камері, яка будується із вогнетривких матеріалів (бетон, цегла, метал).

Витяжна система вентиляції  через мережу повітроводів видаляє за допомогою вентилятора забруднене повітря, яке перед викидом в атмосферу очищається. При цьому в приміщенні створюється знижений тиск, внаслідок чого повітря підсмоктується знадвору через вікна, двері, нещільності конструкцій або із суміжних приміщень. Витяжні системи доцільно застосовувати:

у випадках, коли шкідливі виділення даного приміщення не повинні поширюватися на інші;

для приміщень із короткочасним перебуванням людей та при невеликих кількостях витяжного повітря.

Припливно-витяжна система вентиляції складається з двох окремих систем - припливної та витяжної, які одночасно подають у приміщення чисте повітря та витягують із нього забруднене. Припливно-витяжні системи є найбільш поширеними у промисловості, тому що вони більш повно задовольняють умовам створення нормованих параметрів повітря у робочій зоні виробничих приміщень.

Іноді для зменшення витрат теплоти у холодний період року або холоду при кондиціюванні повітря у теплий період року застосовуються системи із рециркуляцією відпрацьованого повітря (до зовнішнього повітря підмішується частина витяжного повітря). Можливо улаштування також змішаної системи при одночасній дії механічної та природної вентиляції

Механічна система вентиляції має такі переваги: вона є незалежною від погодних умов (вітру та різниці температур в приміщенні та на вулиці),  на відміну від систем з дефлекторами наприклад. Вона дозволяє організувати обмін повітря у приміщенні з великою кратністю за проміжок часу, створювати значне розрідження (витяжна система), та за рахунок цього єфективно видаляти забруднене повітря. Позитивними якостями механічної вентиляції є можливість обробки припливного та витяжного повітря (очищення, підігрівання, зволоження тощо); подачі та забирання повітря з будь-якого місця об’єму приміщення при регулюванні його витрати (повітрообміну).  

Але вона дорожча, вимагає значну електричну потужність, ії необхідно обслуговувати (заміна підшипників, очистка фільтрів і т.ін.), вона є джерелом низькочастотного шуму, часто вимагає окремих приміщень (вентиляційна). Недоліки цієї системи вентиляції - висока енергоємність, металоємність та значні експлуатаційні витрати. Також у місцях з великим скупченням людей, згідно правил пожежноі безпеки вона повинна мати автоматични протипожежні клапани, які перекривають потік повітря та диму через неї у разі пожежі, що ще більше ускладнює систему механічної вентиляції та здорожчує її.

Незважаючи на недоліки, у багатьох випадках без механічної системи вентиляції обійтись неможливо.

5. Протипожежне водопостачання виробнчних об'єктів

Протипожежне водопостачання виробнчних об'єктів – це комплекс інженерно-технічних споруд, призначених для забирання і транспортування води, зберігання ії запасів та використання для пожежегасіння. На промислових підприємствах протипожежний водогін як правило поєднується з господарсько – питним чи виробничим водогогном. В окремих випадках дозволяється подавати воду для гасіня пожеж із водоймищ (річок, озер), що знаходяться неподалік за допомогою насосів.  При неможливості чи недоцільності використовування води із водогону  використовують окремий протипожежний резервуар для води. Об'єм резервуару визначають залежно від обєму будівлі, ступення її вогнестійкості та категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Протипожежні водогони залежно від місця прокладання поділяються на зовнішні та внутрішні, а за тиском в них – на водогони високого та низького тиску. На зовнішніх протипожежних  водогонах встановлюються гідранти (спеціальні пожежні крани) підземного чи наземного (у південних регіонах) виконання.  

Також будівлі, де може знаходиться