Міжнародні організації в сфері охорони праці: МОП, МАГАТЕ, ВООЗ, СНД

велика кількість людей (заводоуправління), повинні мати окремий металевий протипожежний водогін з протипожежним насосом, який спрацьовує автоматично,  можливе встаноленняя спринклерних та дренчерних систем у деяких приміщеннях. Всередини будівлі на протипожежном водогоні   повинні бути встановлени внутрішні пожежні крани у вбудованих чи навісних шафах червоного коліру з написом «ПК» для підключення протипожежних рукавів, які зазвичай розміщені також у цих шафах. Ці рукави повинні периодично переукладатися персоналом.. Пожежні крани розміщують на висоті 135см від рівня  підлоги на видних та легкодоступних місцях. Їх взаємне розташування повинно бути таким, щоб гарантувати зрошення кожної точки захищаємого приміщення. Кількість пожежних кранів у будівлі визначається відповідно до чинних будівельних норм. 

6. Обов'язки та права суб'єктів страхування від несчастливих випадків

Система страхування від нещасних випадків у своєму розвитку пройшла ряд етапів, протягом яких змінювалася її нормативно-правова, методична, організаційна та економічна база. Свій початок страхування від нещасних випадків бере з ХІХ століття, хоч згадки про таке страхування були ще в XVII—XVIII століттях. Інтенсивний розвиток страхування від нещасних випадків у Росії та Україні можна віднести до початку ХХ століття.

Об’єктом страхового захисту в разі страхування від нещасних випадків є майнові інтереси застрахованої особи, які пов’язані з тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими втратами через смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку. 

Страхування від нещасних випадків — це ризиковане страхування, яке, на відміну від накопичувального довгострокового страхування життя, передбачає виплату страхової суми лише в разі настання страхового випадку (у повному розмірі або певної її частини). Виплата страхової суми або повернення сплачених внесків по закінченні терміну дії договору страхування не передбачається. 

Досвід страхування від нещасних випадків свідчить, що воно може здійснюватись у різних формах, але при цьому зберігається єдиний соціально-економічний зміст. 

Розглядаючи страхування від нещасних випадків, слід мати на увазі, що Закон України «Про страхування» чітко визначає види та поняття добровільного і обов’язкового страхування. 

За видами страхування від нещасних випадків поділяється так: 

індивідуальне — у даному разі страхувальником є фізична особа, яка укладає договір стосовно самої себе або іншої фізичної особи, а сплата страхових платежів здійснюється за рахунок застрахованих;

колективне — коли страхувальником є юридична особа (підприємство або організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, і сплата страхових платежів здійснюється за рахунок організацій, з якими застраховані перебувають у трудових або інших передбачених законом відносинах.

Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед за рахунок розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат. 

Відповідно до Закону України «Про страхування» страхування від нещасних випадків може мати обов’язкову або добровільну форму. 

Обов’язкові види страхування запроваджуються законами України. З метою захисту інтересів не лише окремих страхувальників, а й усього суспільства в цілому та його складових зокрема здійснюється обов’язкове страхування в порядку та за умовами, що їх затверджує Кабінет Міністрів України. 

Законодавство про страхування від нещасних випадків складається з Основ Законодавства України про загальнообов'язкове соціальне страхування,  закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного віпадку на віробніцтві та професійного захворювання, які спрічинілі втрату працездатності», КЗоП, закону України «Про охорону праці» та іншіх державних нормативних актів.

У страховій справі головними суб'єктами є страховик і страхувальник. 

Страховик – страхова організація, що приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму Страхувальнику або особі, на користь якої укладений договір страхування при настанні страхових випадків, обумовлених у договорі страхування.

Страхувальник – фізична або юридична особа, що є стороною в договорі страхування, яка страхує свій власний інтерес або інтерес третьої сторони, сплачує страхові премії (платежі) і має право за законом чи на основі договору страхування одержати страхове відшкодування (суму) при настанні страхової події. 

Страхування від нещасних випадків - це підгалузь особистого страхування, де об’єктами страхування є майнові інтереси, пов’язані з життям, здоров’ям та працездатністю застрахованої особи. Здійснюється в Україні в добровільній та обов’язковій формі. Суб’єктами страхових відносин є страховик, страхувальник, застрахована особа, вигодонабувач, спадкоємець.  Страховим випадком є здійснена подія в період дії договору страхування, підтверджена документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку (медичний заклад, суд і т.д.), із настанням якого виникає обов'язок страховика зробити страхову виплату.

Страховий випадок – це факт настання тимчасової, постійної непрацездатності або смерті застрахованого внаслідок дії таких страхових ризиків (нещасних випадків):

травм (фізичних ушкоджень);

отруєнь хімічними речовинами (промисловими, побутовими), ліками;

укусів тварин, отруйних комах і змій;

впливу температур (опік, обмороження);

асфіксії органів дихання (наприклад, при утопленні);

ураження електричним струмом, блискавкою.

Перелік страхових ризиків може бути доповнено чи змінено в умовах страхування конкретного страховика. При цьому під нещасним випадком в широкому сенсі розуміють непередбачувану і несподівану подію, що фактично відбулася і призвела до фізичного ушкодження чи внаслідок якої настав розлад здоров’я або смерть застрахованої особи. Договори страхування від нещасних випадків можуть бути укладені в добровільній або обов’язковій формі. Договір страхування укладається на підставі заяви страхувальника. Кожній застрахованій особі видається індивідуальний страховий поліс (сертифікат). Андеррайтинг передбачає розгляд таких