Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з рабством і работоргівлею

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз міжнародно-правового регулювання співробітництва боротьби з рабством і работоргівлею, розроблення пропозицій щодо подальшої національної та міжнародно-правової імплементації міжнародно-правових норм про заборону рабства.

Відповідно до мети дослідження в дисертації зосереджена увага на виконанні таких основних завдань:

– провести аналіз еволюції міжнародно-правової боротьби з рабством і работоргівлею;

– визначити соціальну та політико-правову обумовленість процесу формування міжнародно-правової заборони рабства і работоргівлі;

– проаналізувати сукупність універсальних і регіональних міжнародних договорів про заборону рабства з тим, щоб визначити її природу і сутність;

– виявити специфічні риси понять “рабство” та “обов’язкова чи примусова праця”;

– охарактеризувати специфіку правової допомоги в міжнародному співробітництві у боротьбі з рабством;

– встановити особливості і значення міжнародних організаційних механізмів контролю в галузі співробітництва в боротьбі з рабством;

– оцінити сучасний рівень дотримання міжнародних норм про заборону рабства в законодавстві України;

– зробити висновки та сформулювати рекомендації щодо міжнародно-правової і національно-правової імплементації в українське законодавство норм про заборону рабства.

Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини у боротьбі з рабством, работоргівлею, інститутами та звичаями, схожими на рабство.

Предметом дослідження є генезис та етапи становлення міжнародно-правового інституту заборони рабства, особливості міжнародного організаційно-правового співробітництва у боротьбі з рабством і работоргівлею у сучасних умовах, практика міжнародних судових та квазі-судових органів у боротьбі з рабством, національна та міжнародна імплементація міжнародно-правових норм про заборону рабства і работоргівлю, та про заборону інститутів та звичаїв, схожих на рабство. 

Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів дисертантом використовується весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування в сучасній науці міжнародного публічного права. У процесі дисертаційного дослідження використовувалися діалектичний системний підхід до розгляду досліджуваних проблем та визначення основних напрямів розвитку інституту міжнародно-правової заборони рабства; загальнонаукові методи: структурний, функціональний, системного аналізу, формально-логічний (аналіз та синтез) при вивченні існуючих теоретичних поглядів щодо правової характеристики рабства як родового явища та теоретичних розробок щодо міжнародно-правової відповідальності за тримання у рабстві і нормативного регулювання відповідних суспільних відносин.

Використання формально-юридичного та порівняльно-правового методів надало можливість проаналізувати юридичний зміст міжнародно-правових норм про заборону рабства і міжнародно-правових норм про заборону примусової чи обов’язкової праці, виявити спільні риси та відмінності у правовому регулюванні такої заборони.

У роботі використані теоретичні положення загальної теорії права, історії держави і права, міжнародного права, кримінального права. 

Комплексний підхід до аналізу досліджуваних питань і використання зазначених методів дозволило всебічно розглянути розвиток та сучасний стан інституту міжнародно-правової заборони рабства як складової частини міжнародного права в галузі прав людини.

Наукова новизна дисертації характеризується тим, що дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням міжнародно-правового співробітництва в боротьбі з рабством і работоргівлею. Вперше в українській доктрині міжнародного права на теоретичному рівні досліджено систему універсальних та регіональних міжнародно-правових норм про заборону рабства, проаналізовано зміст поняття “рабство”, проведено його порівняння з “інститутами, схожими на рабство” та “звичаями, схожими на рабство”, проведено порівняльний аналіз понять “рабство” та “обов’язкова чи примусова праця”, досліджено регіональні міжнародні організаційно-правові механізми боротьби з рабством, розглянуто особливості міжнародно-правової та національно-правової імплементації норм про заборону рабства, внесені пропозиції щодо внутрішньоправової імплементації в Україні міжнародно-правових норм про злочинність рабства і работоргівлі.

Наукова новизна одержаних результатів проявляється в наступних теоретичних положеннях та висновках дисертації: 

– вперше обґрунтовано, що в процесі еволюції міжнародно-правової боротьби з рабством і работоргівлею в міжнародному праві склалася система загальновизнаних норм, які містяться в універсальних і регіональних міжнародних договорах та встановлюють заборону будь-якого здійснення відносно людини атрибутів права власності;

– вперше доведено, що міжнародно-правова заборона рабства виходить за межі відносин між окремими особами і забороняє засіб виробництва, який засновано на використанні підневільної праці;

– по-новому розглядається поняття “рабство” як родове по відношенню до “інститутів та звичаїв, схожих на рабство”, “експлуатації проституції третіми особами”, “торгівлі людьми”, “підневільного стану”;

– доведено, що “рабство” не обов’язково пов’язане з експлуатацією праці та позбавленням волі, а може існувати як залежність, яка виникає в наслідок традицій, культури, релігії, віку;

– дістав подальшого розвитку висновок, що національна імплементація міжнародно-правових норм про заборону рабства повинна відбуватися на підставі міжнародно-правових зобов'язань України та з урахуванням термінології, яка в них застосовується;

– пропонується новий підхід щодо шляхів підвищення ефективності міжнародних організаційно-правових конвенційних механізмів контролю в сфері боротьби з рабством та работоргівлею; 

– вперше обґрунтовано пропозицію про необхідність укладення протоколу про правову допомогу, зокрема про екстрадицію, до Додаткової конвенції про скасування рабства, работоргівлі 

та інститутів та звичаїв, схожих на рабство з тим, щоб спростити міждержавне співробітництво в цій сфері;

– вперше обґрунтовано пропозицію про необхідність включення до проекту міжнародної конвенції про боротьбу з організованою злочинністю рабства і работоргівлі, як злочинів, які в переважній більшості скоюються групою.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що правовий аналіз, який містить дисертація, основні положення і висновки показують становлення та розвиток міжгалузевого міжнародно-правового інституту заборони рабства і работоргівлі, який є одним з