Міжпредметні зв’язки у вивченні хіміко-технологічних дисциплін в економічному бізнес-коледжі

Предмет дослідження – міжпредметні зв’язки як чинник підвищення рівня професійної підготовки студентів економічного бізнес-коледжу у процесі вивчення ними хіміко-технологічних дисциплін.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків у процесі вивчення хіміко-технологічних дисциплін студентами економічного бізнес-коледжу.

Гіпотеза дослідження. Ефективність вивчення хіміко-технологічних дисциплін студентами економічного бізнес-коледжу значно підвищиться, якщо застосувати педагогічну технологію реалізації міжпредметних зв’язків яка враховує категоріальну сутність, типологію, функції міжпредметних зв’язків, специфіку навчання на міжпредметній основі; передбачає дотримання організаційних принципів і умов її впровадження у навчально-виховний процес, доцільний вибір форм, методів, засобів і прийомів навчання, інтегрування з іншими сучасними технологіями (модульно-рейтингового, проблемного, ігрового, програмованого, комп’ютерного навчання), а також використання різних форм і методів організації самостійної роботи студентів.

Відповідно до предмета, мети, гіпотези визначено основні завдання дослідження:

проаналізувати стан розробки проблеми дослідження у психолого-педагогічній літературі та з’ясувати теоретико-методологічні засади використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі;

розкрити особливості реалізації міжпредметних зв’язків у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації та визначити роль хіміко-технологічних дисциплін у процесі підготовки фахівців в економічному бізнес-коледжі;

теоретично обґрунтувати педагогічну технологію реалізації міжпредметних зв’язків, розробити модель і методику її впровадження у навчально-виховний процес економічного бізнес-коледжу;

експериментально перевірити ефективність педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків шляхом упровадження її в навчально-виховний процес технікумів і коледжів, які здійснюють підготовку технологів харчових виробництв; розробити методичні рекомендації щодо застосування цієї технології у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Методологічну основу дослідження становлять: філософські положення про діалектичну єдність наук про природу та фундаментальні положення наукової теорії пізнання, синергетичний підхід до з’ясування педагогічних явищ, розуміння міжпредметних зв’язків як однієї з конкретних форм прояву загальнодидактичного принципу системності. Здійснюючи дослідження, ми спиралися на теорію поетапного формування розумових дій (П. Гальперін, Н. Тализіна), концепцію природного розвитку знань (Е. Лузік).

Теоретичну основу дослідження складають психолого-педагогічні праці з теорії і практики реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі різних закладів освіти, а також із проблем, дотичних до теми дослідження (впровадження інноваційних педагогічних технологій, організація самостійної роботи студентів, професійна спрямованість навчального процесу у вивченні загальноосвітніх дисциплін, викладені у працях А. Алексюка, С. Гончаренка, Р. Гуревича, О. Євдокимова, І. Зязюна, Н. Ничкало, І. Підласого, В. Радула, Л. Романишиної, М. Сметанського, І. Смолюка, О. Хоменко та ін.). У процесі науково-педагогічного пошуку були враховані основні положення дидактики вищої школи, педагогіки професійної освіти, Державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ століття), Закон України “Про освіту”, нормативні документи Міністерства освіти і науки України.

Реалізацію мети, перевірку гіпотези, розв’язання завдань науково-педагогічного пошуку забезпечувала система методів дослідження. Методи теоретичного вивчення й пізнання (теоретичний аналіз і синтез, порівняння, систематизація, класифікація, узагальнення, екстраполяція, моделювання, конкретизація) дозволили з’ясувати внутрішню структуру об’єкту дослідження і взаємозв’язки між окремими структурними елементами.

Серед емпіричних найбільше значення мали праксиметричні методи і педагогічний експеримент. Зокрема, вивчення документації вищих закладів освіти професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”, тривале спостереження, анкетування викладачів і студентів та бесіди з ними, тестування студентів та аналіз продуктів їхньої навчальної діяльності, визначення рейтингу забезпечили організацію і проведення науково-педагогічного пошуку, обробку результатів експерименту за допомогою комп’ютерної техніки, їх якісний і кількісний аналіз із використанням методів математичної статистики, графічної інтерпретації одержаних показників тощо.

Експериментальною базою, на якій виконувалася дослідно-експериментальна робота щодо організації науково-педагогічного пошуку і перевірки ефективності педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, були Львівський економічний бізнес-коледж, Львівський кооперативний коледж економіки і права, Івано-Франківський комерційний технікум та Тернопільський комерційний технікум. Загалом у дослідженні брали участь 64 викладачі, 1158 студентів вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації та 52 студенти Львівського національного університету імені Івана Франка.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що:

вперше проблему взаємозв’язаного вивчення різних дисциплін досліджено на рівні створення і впровадження у навчально-виховний процес педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків (введено поняття “педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв’язків”; на основі синергетичного підходу розроблено модель та обґрунтовано організаційні принципи, умови і методику її впровадження) ;

на основі уточнення типології міжпредметних зв’язків, урахування особливостей їх реалізації розширено можливості прогнозування, фіксації та моделювання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації;

вперше обґрунтовано і розроблено структурно-логічну схему змісту підготовки фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія” у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації і на її основі конкретизовано роль хіміко-технологічних дисциплін у формуванні фахових знань, умінь, навичок майбутніх технологів харчових виробництв.

Практична значущість дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та апробованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків, яка може бути використана під час вивчення хімічних і технологічних дисциплін у навчально-виховному процесі вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації, що здійснюють підготовку технологів харчових виробництв, а також тих закладів освіти, в яких хімія є базовою дисципліною для засвоєння предметів спеціалізації. Опубліковані здобувачем статті, навчально-методичні посібники, методичні вказівки, розроблені комп’ютерні навчально-контролюючі програми можуть бути використані викладачами, студентами вищих закладів освіти хіміко-технологічного профілю, вчителями шкіл, а також у системі підготовки і перепідготовки