Міжпредметні зв’язки у вивченні хіміко-технологічних дисциплін в економічному бізнес-коледжі

Результати дослідження впроваджені у навчально-виховний процес Львівського економічного бізнес-коледжу (акт про впровадження № 01/128 від 06. 07. 2001 р.), Львівського кооперативного коледжу економіки і права (акт № 423 від 13. 06. 2001 р.), Івано-Франківського комерційного технікуму (акт № 01-2/327 від 03. 07. 2001р.), Тернопільського комерційного технікуму (акт № 275 від 20. 06. 2001 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у трактуванні сутності міжпредметних зв’язків як синергетичної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу; у визначенні особливостей реалізації міжпредметних зв’язків у вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації; в обґрунтуванні та розробці педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків (введенні поняття “педагогічна технологія реалізації міжпредметних зв’язків”, обґрунтуванні та розробці моделі, організаційних принципів, умов і методики її впровадження у навчально-виховний процес) ; у розробці способів прогнозування, фіксації та моделювання міжпредметних зв’язків на основі опорних тематичних і поелементних моделей, комп’ютерних банків даних; написанні авторських навчальних програм, посібників, методичних вказівок до вивчення курсів органічної хімії й біохімії у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія”. Ідеї та розробки співавторів, з якими опубліковані наукові праці, у дисертації не використовувалися.

Вірогідність і обґрунтованість отриманих результатів дисертаційного дослідження забезпечені застосуванням комплексу методів, адекватних меті та завданням науково-педагогічного пошуку; аналізом значної за обсягом джерельної бази; застосуванням всебічного якісного і кількісного аналізу досліджуваних даних, їх верифікацією; об’єктивністю, валідністю, надійністю вимірювань і діагностичного інструментарію статистичної обробки результатів педагогічного експерименту, а також упровадженням результатів дослідження у практику навчально-виховного процесу вищих економічних закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, засіданнях обласного методичного об’єднання викладачів хімії вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації; обговорювалися на 10-ти міжнародних наукових конференціях: Варшава-Люблін (1999) ; Жешов (1998) ; Люблін (1996, 1997, 1998) ; Львів (1997, 1999, 2000) ; Ніжин (1998) ; Полтава (2001) ; на 6-ти Всеукраїнських наукових конференціях: Київ (1999) ; Кривий Ріг (2000) ; Львів (1996, 1998) ; Полтава (2000) ; Суми (1997) ; республіканському семінарі-нараді викладачів хімії технікумів системи торгівлі (Черкаси, 1991) ; регіональній науковій конференції “Львівські хімічні читання” (Львів, 1997). Апробація результатів науково-педагогічного пошуку здійснювалася також шляхом обміну досвідом під час проведення відкритих занять, виховних заходів, занять для викладачів хімії, біології та екології вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації Львівської області; впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховний процес вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 24 наукових працях (з них 15 без співавторів), у тому числі: 9 статей у фахових журналах (з них 6 без співавторів) ; 7 – у матеріалах наукових конференцій; 3 – у тезах наукових конференцій; 2 – у збірниках наукових праць; 3 – у закордонних науково-педагогічних виданнях. Окрім того, пошукувачем опубліковано 6 методичних вказівок, 3 навчально-методичних посібника. Загальний обсяг опублікованих авторських аркушів – 32, 4.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основного тексту складає 195 сторінок (з них 19 сторінок становлять таблиці і рисунки, які повністю займають площу сторінки). В основному тексті дисертації 15 таблиць, 19 рисунків. Додатки оформлено окремою книгою (24 додатки на 243 сторінках). Вони містять 112 таблиць, 17 рисунків. Повний обсяг дисертації – 472 сторінки. Список використаних джерел включає 379 найменувань, з них 23 – іноземною мовою.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету; сформульовано гіпотезу, завдання дослідження, його методологічні та теоретичні основи; розкрито методи, а також наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача; викладено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі” здійснено аналіз міжпредметних зв’язків як дидактичної проблеми, а також з’ясовано особливості їх реалізації у навчально-виховному процесі різних закладів освіти.

Проведений нами системний аналіз бібліографічних джерел з проблеми міжпредметних зв’язків показав, що в сучасній дидактиці немає однозначного, загальноприйнятого визначення ключового поняття нашого дослідження. Найчастіше вчені звертають увагу на дидактичний аспект проблеми міжпредметних зв’язків. Так, міжпредметні зв’язки трактують як взаємну узгодженість навчальних програм (С. Гончаренко, С. Бабаджанян, М. Монахов, М. Білий), узгодженість між навчальними предметами (В. Оконь, С. Рашкова, М. Фіцула) ; як дидактичну умову (П. Новиков, Н. Сорокін, А. Усова, Г. Федорець), як дидактикний засіб (В. Гузеєв, В. Янцен), як дидактичний принцип (І. Звєрєв, Н. Лошкарьова), як дидактичний еквівалент наукових зв’язків (Н. Борисенко, П. Олейник, Н. Розенберг, В. Федорова), як конструкцію змісту навчального матеріалу (П. Самойленко, А. Сергєєв) тощо. Розглядаючи інтеграційні явища у навчально-виховному процесі різних закладів освіти, Н. Берулава, І. Козловська визначають міжпредметні зв’язки як рівень інтеграції, А. Шакирзянов – як дидактичну умову інтеграції, В. Максимова – як засіб, а Г. Варковецька, Е. Гожлінська, Ф. Шльосек – як одну з форм інтеграції.

Винятково важливим є й загальнопедагогічний аспект проблеми, за яким міжпредметні зв’язки трактують як систему взаємозв’язаної діяльності різних викладачів, а також як систему роботи вчителя