Міжпредметні зв’язки у вивченні хіміко-технологічних дисциплін в економічному бізнес-коледжі

У третьому розділі “Експериментальне дослідження ефективності впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховний процес” визначено основні структурні елементи програми, за якою проведено педагогічний експеримент.

У розділі розроблено і обґрунтовано діагностичний інструментарій, за допомогою якого перевірялася ефективність запропонованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків і здійснена інтерпретація одержаних результатів. З цією метою під час формуючого експерименту проводилися контрольні зрізи знань, умінь і навичок студентів у паралельних експериментальних і контрольних групах відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів. На початку вивчення курсу навчальної дисципліни здійснювалося визначення стартового рівня знань, умінь і навичок студентів, на проміжному етапі проводилося ще два зрізи знань, на заключному – один зріз. Це дало змогу відстежити ефективність упровадження запропонованої педагогічної технології на основі динаміки зростання якості знань, умінь і навичок студентів. Окрім того, нами визначалися параметри якості знань студентів під час засвоєння програм модулів тих тем з курсів хімічних дисциплін, методики вивчення яких запропоновані у дисертації. Причому, як показано у дисертації, бралися до уваги не тільки результати тестового контролю знань, умінь і навичок, але й засвоєння повної програми модуля.

Ефективність запропонованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків визначалася за допомогою параметричних методів на основі перевірки нульової гіпотези шляхом порівняння її з альтернативною. Діагностика ефективності розроблених методик здійснювалася шляхом вимірювання таких показників: 1) середнього балу; 2) якості знань, умінь, навичок; 3) кількості відтворених міжпредметних понять; 4) якості відтворення міжпредметних понять; 5) продуктивної діяльності студентів.

Порівняння одержаних результатів показало, що в експериментальних групах, які навчалися за альтернативною методикою, ці показники були значно кращими, ніж у паралельних контрольних групах, які навчалися за традиційною методикою. Фактичне значення t – критерію Стьюдента було вищим, ніж визначене за таблицею. Це вказує на значимість одержаних результатів і підтверджує припущення, що альтернативна методика (запропонована технологія реалізації міжпредметних зв’язків) є більш ефективною. Зокрема, ми порівнювали якість відтворення міжпредметних понять, засвоєних студентами у курсах органічної хімії й біохімії, під час вивчення відповідних тем у курсі “Технологія приготування їжі”. Як видно з рис. 2, цей показник в експериментальних групах був значно вищим, ніж у паралельних контрольних групах:

 

Рис. 2. Порівняння показника якості відтворення міжпредметних понять (RT), засвоєних студентами експериментальних і контрольних груп у курсах органічної хімії і біохімії, під час вивчення технологічних дисциплін.

 

Анкетування викладачів і студентів дозволило визначити індекс і причини задоволеності навчанням за інтегративним посібником та іншим навчально-методичним забезпеченням педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків, а також з’ясувати труднощі, які виникають у викладачів під час здійснення взаємозв’язаного навчання. Зокрема, індекс задоволеності студентів навчанням за інтегративним посібником “Хімія й основи технології виробництва продуктів харчування” становив 0, 815.

У дисертації з ймовірністю 0, 95 (95%) підтверджено ефективність запропонованої педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти І-ІІ рівнів акредитації. Результати педагогічного експерименту узагальнено у таблицях та рисунках.

На підставі узагальнення проведеного науково-педагогічного пошуку підтверджено гіпотезу дослідження, розроблено методичні рекомендації щодо впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховний процес, що дозволило сформулювати загальні висновки.

 

 

У результаті здійсненого науково-педагогічного пошуку встановлено:

1. Генезис поняття “міжпредметні зв’язки” є складним і тривалим процесом. Вивчення теоретико-методологічних засад використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі різних закладів освіти на основі всебічного аналізу джерельної бази показало багатоаспектність цієї проблеми стосовно підходів до з’ясування їх сутності, функцій та типології.

Труднощі однозначного тлумачення ключового поняття нашого дослідження “міжпредметні зв’язки” детерміновані поліфункціональним характером і складністю самої категорії. У цій категорії можна виділити два компоненти:

теоретико-методологічний (виражає сутність цього поняття, розуміння місця, ролі та значення міжпредметних зв’язків для підвищення ефективності навчально-виховного процесу) ;

діяльнісно-операційний (відображає шляхи реалізації міжпредметних зв’язків у роботі педагога).

У тлумаченні категоріальної сутності міжпредметних зв’язків мають місце різні концептуальні підходи (філософський, психологічний, дидактичний, загальнопедагогічний). Проте найбільшою мірою вчені звертаються до таких аспектів:

дидактичного (міжпредметні зв’язки визначають як принципи навчання, його закономірності, засоби та умови) ;

загальнопедагогічного (міжпредметні зв’язки розглядають як систему взаємозв’язаної діяльності різних викладачів, а також як систему роботи викладача і студентів, учителя й учнів).

Враховуючи поліфункціональний характер міжпредметних зв’язків, багатоаспектність прояву, їх можна трактувати як систему синергетичної діяльності суб’єктів навчально-виховного процесу, що забезпечує високий рівень актуалізації, конкретизації, трансформації й узагальнення знань, умінь і навичок студентів з різних дисциплін, сприяє виконанню завдань загальної та професійної освіти.

Аналіз психолого-педагогічних джерел щодо стану вивчення проблеми реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі різних закладів освіти показав, що:

найбільш дослідженою ця проблема є на рівні середньої загальноосвітньої школи та професійно-технічних навчальних закладів;

проблемі здійснення міжпредметних зв’язків у вищих закладах освіти різних рівнів акредитації присвячена незначна кількість досліджень;

проблема реалізації міжпредметних зв’язків хімічних і технологічних дисциплін у вищих економічних закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації професійного спрямування “Харчова технологія та інженерія” не вивчалася.

Окрім того, проведений аналіз переконливо засвідчив необхідність науково-педагогічних пошуків, у яких проблема взаємозв’язаного вивчення навчальних дисциплін у вищих