Модульне навчання в навчально-виховному процесі з біології

У літературі висвітлено п'ять підходів до створення модульної системи: американську та німецьку моделі описує В. Оконь; автор литовської моделі - П. Юцявічене; російська модель пропагандується Є. Сковіним Українську модель розроблено й експериментально запроваджено А. Фурманом.

В американському варіанті модуль - це завершене 15-20-хвилинне заняття, що має певний відносно цілісний дидактичний смисл. Система характеризується організаційним різноманіттям. Упродовж дня працюють великі групи учнів (до 100 людей), середні, малі (до 12 осіб). Частину часу учні працюють за індивідуальними програмами.

Німецька модель передбачає створення модульної програми курсу як сукупності завершених змістових модулів. Програма оформлюється у вигляді три-, бі- та одночасних модулів.

Метою модульного навчання є розвиток індивідуальності, найповніша реалізація здібностей та природних уподобань дитини, осмислення нею практичної цінності одержаних знань, формування умінь діяти в нестандартних ситуаціях. П. Юцявічене зосереджує увагу на пізнавально-операційному аспекті реалізації модульності. Вона розробляє принципи, правила та умови створення модульних навчальних програм.

Російськими ж новаторами модульність реалізується шляхом експериментального впровадження нової структурно-управлінської моделі загальноосвітньої школи — об'єднання шкільних модулів (ОШМ). ОШМ — це комплекс навчально-виховних закладів, які вирішують соціально-освітні проблеми шляхом збільшення кількості підрозділів, ускладнення їх навчально-виховних задач, удосконалення структури органів управління. Аналізуючи результати діяльності ОШМ, А. Фурман відзначає суперечливі наслідки експерименту, вказує на певні позитивні зміни у навчанні та розвитку учнів, активізацію педагогічної діяльності вчителів. Однак, на його думку, зміни ці мають локальний характер. Вони не торкаються всіх життєво важливих аспектів життєдіяльності школи. «Головний недолік системи Є. Сковіна — навчальний психолого-педагогічний зміст залишається переважно традиційним».

Протягом останнього п'ятиріччя в Україні функціонує як альтернатива класно-урочній системі проект реалізації принципу модульності в навчально-виховному процесі.

Українська модель модульно-розвивальної системи розроблена доктором психологічних наук А. Фурманом на основі робіт А. Алексюка, Л. Виготського, В. Давидова, Л. Занкова, О. Матюшкіна, М. Махмуто-ва, П. Юцявічене, Є. Сковіна. Протягом кількох років у багатьох українських школах за участі учених, психологів та досвідчених методистів інтенсивно розробляються способи реалізації принципу модульності на практиці. Провідними експериментальними майданчиками є ліцей № 157 м. Києва, СШ№ 43 м. Донецька, СШ№ 10 м. Бердичева, СШ№ 44 м. Запоріжжя.

Щоби нейтралізувати недоліки сучасної школи в українській версії модульно-розвивальної системи навчання, передбачається реалізація таких принципів модульності: активізація навчання та індивідуалізація його змісту; складання автономних порцій навчального матеріалу для групи учнів та індивідуальної самостійної роботи; формування планової цілісної одиниці навчальної діяльності (модуля), яка сприяла б досягненню учнем чітко визначеної мети; зміна інформаційної та контролюючої функцій учителя на консультуючу та координуючу.

Зміст навчального процесу базується на проблемно-модульних про-і римах, які мають чітко визначати психолого-педагогічний зміст спільної діяльності вчителя та учня. Програма покликана забезпечити розпиток особистісних якостей дитини, збагатити її досвід, підвищити природний потенціал.

У. Л. Усищева та інші гігієністи відзначають, що тривалість вивчення нового матеріалу, яка перевищує 30 хвилин, спричиняє несприятливі імови в організмі. У зв'язку з цим урок скорочується до 30 хвилин (міні-модуль), і на один навчальний предмет відводиться два або три міні-модуля.

Це дозволяє зменшити щоденне навантаження на учня (замість 5-7 предметів вивчається 2—3) і скоротити обсяг домашніх завдань.

Система особистісної адаптації учня гармонізується шляхом систематичного діагностичного тестування та подальшого коригування відхилень.

Індивідуальний пізнавальний процес кожного оптимізується завдяки тому, що навчання починається з формування внутрішньої пізнавальної мотивації і завершується осмисленням себе та своїх можливостей у реальному світі.

Модульно-розвивальна система навчання дидактично унормовує професійну діяльність учителя завдяки чіткій послідовності етапів змістового модуля.

Навчальний процес базується на самостійному, усвідомленому пошуку знань, що дає підстави для повнішого урахування потреб, здібностей та інтересів учнів. Пошук мотивується проблемною ситуацією, коли учень вибирає способи досягнення проміжних результатів, самостійно визначає проміжні результати або йому відома лише мета, якої можна досягти за допомогою одного з вибраних способів.

Проблемно-модульна програма призначена для вирішення складних задач безперервної розвивальної взаємодії учителя та учня. За А. В. Фурмановим, складання програми передбачає психолого-дидактичний аналіз предмета та побудову піраміди цілей, яка має ідеальну розвивальну мету курсу, комплексні цілі на рівні дидактичних модулів, системні цілі на рівні змістових модулів, цілі етапів модуля та міні-модулів. Після складання піраміди цілей визначаються елементи загальноосвітньої програми (теорії, закономірності, терміни), які обов'язково мають увійти до складу курсу. Розбивання матеріалу на блоки тем та коригування структури курсу відповідно до розвивальних задач проблемно-модульної програми дозволяє скласти граф-схему.

Граф-схема навчального курсу являє собою модифікований календарно-тематичний план.

Граф-схема показує, на які інформаційні блоки розбито тему, скільки академічних годин та міні-модулів (30) відводиться на вивчення кожного блоку та скільки часу — на кожний етап змістового модуля.

У нижній частині граф-схеми можна розміщати додаткові відомості про особливості організації навчання, форми та способи контролю, по¬чаток та завершення чверті тощо. У розділі виділено дна великих блоки: безхребетні тварини та хребетні тварини.

Граф-схема передбачає створення 10 змістових модулів. Подібна форма є зручнішою